Запах сечі при циститі: цікавий факт


 

Цистит є інфекційним захворюванням, яке локалізується в такому органі, як сечовий міхур. Даному захворюванню схильні в основному жінки, і це пояснюється їх фізіологічним будовою.

 

Причинами розвитку запалення можуть виступати багато факторів, в основному до них відноситься наступне:

  • потрапляння бактерій та мікробів всередину видільної системи;
  • хронічне запалення нирок;
  • туберкульоз;
  • дефлорація (рідкісна причина появи циститу);
  • порушення імунної системи;
  • простудні захворювання;
  • переохолодження;
  • недотримання правил гігієни;
  • надмірне вживання гострої їжі;
  • неконтрольований прийом медичних препаратів;
  • навмисне стримування позивів в туалет «по-маленькому»;
  • початок менструального циклу.
  • Даний недуга має сильно виражену симптоматику:

  • болі в нижній частині живота і в поперековому відділі;
  • хворобливе сечовипускання (ріжучі болі, печіння);
  • підвищену температуру тіла.
  • Перераховані симптоми не є єдиними ознаками даного захворювання. Крім цього у тих, хто захворів запаленням, помічається мутний колір сечі і її неприємний запах.

    Запах: чому з’являється, як боротися?

    Цистит легко діагностується за своїми ознаками, серед яких можуть бути блювота, нудота, загальна слабкість і багато іншого. Крім цього, сеча у хворого має досить неприємним запахом, адже при запальному процесі до неї додаються різні побічні виділення, в тому числі і гній (боятися не потрібно, гною там дуже мало).

    Поява гною – це звичайне явище, яке супроводжує будь запалення. До того ж у цей час сеча стає відмінною середовищем розвитку діяльності багатьох бактерій і мікробів, які й провокують неприємний запах. Всі результати розвитку хвороби концентруються в сечі і роблять її смердючої і каламутною, і іноді може здатися, що в ній присутні пластівці.

    Запах мочи при цистите: интересний факт

    Цистит сприяє різкому підвищенню кислотності сечі. У той же час у здорової людини кислотність виділень нейтральна. Лікар діагностує залишки глюкози, частинки білка. Їх наявність пояснюється тим, що запалені канали не можуть самостійно впоратися з надходженням цих елементів і не всмоктують їх у повному обсязі.

    Високу кількість білка стає провокатором появи неприємного запаху, що робить його різким, з домішками сторонніх розкладань. Крім цього, у деяких випадках сечу може потрапляти невелика кількість крові, що робить її запах ще неприємніше. Наявність крові говорить про те, що в організмі почався швидко прогресуючий процес запалення і розпад складу сечі. Крім цього, кров може бути наслідком пошкодження оболонки сечового міхура після механічних травм (наприклад, за катетеризації).

    На це можуть впливати наступні фактори:

  • зміна кількості еритроцитів і лейкоцитів;
  • присутність уробилиногенов і билирубинов;
  • підвищення рівня змісту кетонів, зокрема, ацетону, який і провокує появу різкого і неприємного запаху;
  • присутність солей азотної кислот (нітрити), які стали супутниками запалень в організмі; азотні кислоти стають першопричиною появи тухлого запаху.
  • Запах мочи при цистите: интересний факт

    Також спровокувати появу неприємного запаху можуть певні ліки, які приймає пацієнт в момент лікування циститу. Крім цього, медичні препарати впливають на щільність і колір виділень, і в основному це помічається при проведенні етіотропної терапії (спрямованої на усунення симптомів). У деяких випадках сеча може стати прозорого або яскраво-жовтою. В процесі лікування прийнято використовувати уроантисептики, які впливають не лише на колір, але і на запах.

    У будь-якому випадку лікар зобов’язаний призначити пацієнту аналіз сечі, який у першу чергу направлений на встановлення форми захворювання. Після бактеріального аналізу фахівець встановить причину появи запального процесу і підбере необхідні лікарські препарати для усунення цієї недуги.

    Що показують аналізи

    Щоб переконатися в наявності запальних захворювань сечостатевої системи, лікарі призначають своїм пацієнтам проведення повного аналізу сечі. Безсумнівно, призначити лікування можна і без лабораторних діагностик, грунтуючись на первинних ознаках захворювання (неприємний запах, болі в низу живота і при сечовипусканні). Однак саме аналізи стануть підставою для складання курсу лікувальних заходів проти цієї недуги.

    Запах мочи при цистите: интересний факт

    Аналіз дає можливість вивчити хімічні компоненти та фізичні складові виділень. Дана процедура стає головною для будь-якого лікаря і дозволяє точно визначити стадію розвитку циститу, його перебіг і можливість появи подальших рецидивуючих запалень. У процесі дослідження складу сечі фахівці розглядають певний перелік характеристик.

  • Колір. Якщо у людини немає ніяких порушень в сечовому міхурі, то колір сечі повинен бути жовтим. Інтенсивність забарвлення може залежати від особливостей організму і змінюється під впливом багатьох особливостей, які ніяк не пов’язані з циститом. У тому випадку, коли людина хвора, сеча стає каламутною, з домішкою різних частинок і крові.
  • Щільність або питома вага. В лабораторних умовах проводиться вимірювання щільності, що дає можливість отримати інформацію про стан нирок і підтвердити або спростувати поширення запалення в дані органи.
  • Наявність гемоглобіну. У здорової людини гемоглобін у сечі відсутній.
  • Лейкоцити. Вміст лейкоцитів у сечі здорової людини незначна. При розвитку циститу їх рівень різко зростає.
  • Кількість кетонових тел. У здоровому організмі кількість кетонів у сечі становить не більше 30 міліграмів, які виходять протягом доби.
  • Білірубін, еритроцити, білок, уробіліноген. Дані компоненти присутні у виділеннях здорової людини в малій кількості. При появі циститу їх рівень швидко підвищується, що провокує різкий запах.
  • Щоб аналіз був більш точним, перед його проведенням пацієнт не повинен вживати фрукти, овочі і гостру їжу.

    Рекомендації до лікування

    При перших ознаках розвитку запального процесу, до яких відноситься неприємний запах та інші симптоми, людина повинна відправитися до лікаря. Затягування візиту до медичного закладу може бути чревате появою пієлонефриту і хронічної форми циститу.

    У лікуванні особливу роль грає дотримання інтимної гігієни, тому будь-доктор порадить хворому частіше приймати душ, міняти білизну. Важливо приділяти увагу зміцненню імунітету і правильному харчуванню. Слід не допускати переохолодження організму і намагатися тепло одягатися в холодну пору року. Особливо ця рекомендація відноситься до любителькам носити короткі спідниці глибокою восени і взимку.

    Правильне лікування повинно проводитися тільки у відповідності з рекомендаціями лікаря. В комплекс лікування повинні входити не тільки прийом медичних препаратів, але і використання методів народної медицини. Проте так чи інакше, але перед застосуванням того чи іншого «бабусиної» рецепту необхідно повідомити про це лікаря.

    Цікаве за темою:  Ускладнення пієлонефриту: поширені патології