Пієлонефрит та гломерулонефрит: відмінності і особливості


 

Всі ниркові захворювання вважаються надзвичайно небезпечними. Щоб уникнути негативних наслідків необхідна точна постановка діагнозу і своєчасне лікування. Нефрити – це найпоширеніші ниркові захворювання, які характеризуються запальними процесами.

Найпоширенішими з них вважаються пієлонефрит та гломерулонефрит. Іноді хворим доводиться здавати купу аналізів, щоб відрізнити одне захворювання від іншого.

Гломерулонефрит: симптоми та діагностика

Це захворювання вражає молодих людей у віці від 25 до 35 років. Нерідко їм страждають діти, особливо хлопчики у віці від 5 до 10 років. Гломерулонефрит або гламированний нефрит супроводжується пошкодженням ниркових судин. Люди, які схильні до частих застуд, хронічного тонзиллиту, ангіні і скарлатині страждають від зазначеного захворювання набагато частіше за інших. Нерідко медичні фахівці називають стрептокок і стафілокок основними збудниками гломерулонефриту. Це запалення ниркових клубочків може бути наслідком інфекційного зараження.


		Пиелонефрит и гломерулонефрит: отличия и особенности	Зміни в судинах можуть виникнути і при різкому переохолодженні. На розвиток гломерулонефриту можуть вплинути постійні алергічні реакції і знижений імунітет. Діагностувати хворобу можна за наступними симптомами:

  • задишка і головний біль;
  • хворобливі відчуття в області нирок (можливе легке поколювання);
  • зниження частоти сечовипускання;
  • поява сильних набряків на обличчі.
  • Якщо вчасно не почати лікування, можуть початися серйозні ускладнення. На більш пізніх термінах проявляється гострий больовий синдром у зазначеній галузі. Різке зниження виділення сечі – це один з основних симптомів, за яким гломерулонефрит можна відрізнити від пієлонефриту.

    У 20% випадків ушкодження кровоносної системи нирок стає хронічним. Для такого розвитку хвороби характерна уповільнена симптоматика. Якщо лікування не було розпочато вчасно, наслідки можуть бути плачевними. Нирка зморщується, прогресує руйнування клубочків, що й призводить до її недостатності. У результаті може знадобитися трансплантація нирки. Головна небезпека гломерулонефриту полягає в тому, що діагностика буває помилковою. Його симптоми на ранній стадії занадто слабо виражені.

    Цікаве за темою:  Пісок в нирках: як уникнути небезпечного захворювання

    
		Пиелонефрит и гломерулонефрит: отличия и особенности	При проведенні діагностики лікарі звертають особливу увагу на аналізи сечі. Вже на ранній стадії розвитку хвороби в сечі виявляється велика кількість еритроцитів і білків.

    Також відбуваються зміни периферичної крові, які виявляються медичними фахівцями. Мова йде про вираженій анемії та зниженні еритроцитів у крові пацієнта.

    Симптоми та діагностика пієлонефриту

    Пієлонефритом прийнято називати запалення проміжної тканини, системи ниркових канальців і судин. По мірі розвитку воно поширюється на тканини нирок, чашечку і балії. Запальний процес одній або двох нирок може протікати в хронічній або гострій формі. Пієлонефрит виникає через попадання мікроорганізмів в нирки разом з фільтратом з крові або проникнення інфекції в сечостатеву систему організму. Хвороба може мати первинне або вторинне походження.

    Поширення запального процесу на чашечку й лоханки – це ще одне його відмінність від гломерулонефриту. Розвитку хвороби сприяє утворенню каменів у нирках, порушення відтоку сечі і спазми. Пієлонефрит завжди протікає стрімко. Вже на початковій стадії його прояви дуже активні. До основних симптомів можна віднести:

    
		Пиелонефрит и гломерулонефрит: отличия и особенности

  • різке підвищення температури, озноб;
  • відчуття дискомфорту в області живота і гострі болі в області нирок;
  • головний біль і втрата апетиту;
  • порушення сечовипускання (цистит);
  • підвищення кров’яного тиску;
  • нудота і періодична блювота.
  • У медичній практиці частіше зустрічається гострий пієлонефрит, який протікає швидко і повинен бути своєчасно діагностовано. Хронічна форма – це більш рідкісне явище. На відміну від гломерулонефриту ця патологія проходить з вираженим і частим сечовипусканням, але не супроводжується появою сильних набряків. Тому розрізнити захворювання при діагностиці під силу тільки грамотного фахівця.

    Під час проведення дослідження в сечі пацієнта виявляється велика кількість лейкоцитів. За допомогою бактеріального аналізу осаду можна виявити збудника інфекції. Ускладнення при пієлонефриті можуть неминуче призвести до сморщенности нирки і загальної недостатності цього органу.

    Цікаве за темою:  Чоловіча потенція після 50 років, від чого вона залежить і як її продовжити

    Серед бактерій, що провокують розвиток пієлонефриту можна виділити кишкову паличку. У групі ризику знаходяться і чоловіки, у яких виникали ускладнення після лікування аденоми передміхурової залози, сечокам’яної хвороби або простатиту. У жінок пієлонефрит може стати наслідком затяжної циститу.

    Діагностувати хворобу можна шляхом аналізу крові і сечі. Урографія та ультразвукова діагностика – це додаткові методики, що дозволяють уточнити поставлений діагноз.

    Особливості ниркових патологій

    На основі вищесказаного можна виділити наступні відмінності пієлонефриту від гломерулонефриту:

  • різна частота сечовипускання;
  • наявність набряків і їх відсутність;
  • поширення запалення на навколишні тканини (при пієлонефриті).
  • Але є й інші особливості, що дозволяють відрізнити одне захворювання від іншого. Гломерулонефрит протікає з вираженими змінами в крові. Тому загальне самопочуття пацієнта дуже швидко погіршується. Обмінні процеси в організмі порушуються, настає гіпертензія і зміни в міокарді. Тому гломерулонефрит може супроводжуватися хрипами в легенях і появою задишки.

    Ще однією особливістю, характерною для цього захворювання є порушення кровообігу головного мозку, що може призвести до його набряку. Скупчення отруйних речовин в тканинах нерідко веде до психічних порушень. Порушення електролітного балансу, посилення внутрішньочерепного тиску – все це наслідки, яких не уникнути при нирковій патології.

    Пієлонефрит тягне за собою негативні зміни в роботі травної системи. Люди навіть не підозрюють, що запори, біль у животі є симптомами запущеного запального процесу нирок.

    Обидва захворювання, описані вище, дуже небезпечні для внутрішніх систем організму. Будь-яка ниркова патологія призводить не тільки до руйнування нирок, але і негативно впливає на інші органи, імунітет, психічне здоров’я і загальний стан організму. Лікування повинно бути негайним.