Пієлонефрит нирок: причини, ознаки, методи лікування


 

Пієлонефрит нирок прийнято розглядати як захворювання з інфекційно-запальним вогнищем розвитку, при якому відбувається серйозне пошкодження ниркової балії і її власної тканини. Найчастіше прямими джерелами захворювання є різного сімейства бактерії (такими можуть бути ентерококи або стафілококи), а також ряд інших: сечокам’яна хвороба, гломерулонефрит. Виходячи з характеру ураження і клінічних проявів, пієлонефрит може носити хронічний, гострий, гнійний характер.

З яких причин розвивається пієлонефрит?

Визначити точно збудника пієлонефриту є досить складним завданням навіть сьогодні, оскільки в одних випадках в якості такого можуть виступати ендогенні фактори, тобто власні мікроорганізми людини, в інших же – екзогенні, які проникають в організм ззовні. Однак більший відсоток розвитку пієлонефриту припадає саме на кишкову паличку і коки.

Хвороба може торкнутися кожного, проте багаторічний досвід лікарів показує, що більша частина хворих на пієлонефрит припадає все ж на представниць жіночої статі. Такий стан справ безпосередньо пов’язане з максимальним тиском нирок і сечоводів плодом під час вагітності, внаслідок чого сеча починає застоюватися.

Увага! При довготривалому застій сечі створюється сприятлива для розмноження інфекцій середовище з наступним розвитком запального процесу.

У групу ризику входять також:

  • маленькі діти до 7-ми років, розвиток захворювання у яких обумовлено анатомічними особливостями їх організму;
  • молоді дівчата, у яких розвиток пієлонефриту нирок обумовлено початком статевого життя;
  • чоловіки літнього віку, які страждають на протязі декількох років аденомою передміхурової залози, перейшла в хронічну форму.
  • Виділяють два основних фактори, що сприяють розвитку у людей пієлонефриту нирок:

  • загальні;
  • місцеві.
  • Загальні фактори обумовлені:

  • хронічним стресом, довготривалим перебуванням хворого в нервовому напруженні;
  • постійним відчуттям слабкості, занепаду сил, неможливості виконувати складну фізичну роботу;
  • гострою нестачею в організмі певних вітамінів і мінеральних речовин;
  • фізичною перевтомою;
  • цукровий діабет;
  • ослабленням імунітету внаслідок частих простудних або інфекційних захворювань.
  • Основу місцевих чинників становлять патологічні стани, наявність яких сприяє виникненню якогось бар’єру для природного відтоку сечі.

    Проникнення бактерій і вірусів в нирки здійснюється урогенним, лімфогенним і гематогенним шляхами. Урогенное зараження відбувається через сечу безпосередньо, лимфогенное – за допомогою лімфи, що надходить від уражених бактеріями органів і тканин, гематогенний – за допомогою крові.

    Форми розвитку пієлонефриту нирок

    Пиелонефрит почек: причини, признаки, методи леченияПієлонефриту характеризується гострим, хронічним і гнійним розвитком, кожному з яких характерні свої ознаки прояву. Гострий має яскраво виражені симптоми, які неможливо не помітити, проявляється раптово, характеризується швидким розвитком. В залежності від того, який чинник став збудником пієлонефриту, розглянута форма здатна протікати протягом 20-ти днів. На відміну від інших форм успішність лікування спостерігається саме при гострій, так як хворий звертається до лікаря в самому початку її розвитку, коли раптовий сильний біль застає зненацька.

    Для хронічної форми пієлонефриту нирок характерні мляве її перебіг з періодичними загостреннями при недотриманні дієти, відсутності своєчасного лікування, переохолодженні. Хронічна небезпечна тим, що в результаті здорові ниркові тканини втягуються в процес гоніння — виникає небезпека остаточного пошкодження усієї нирки.

    Що стосується розвитку гнійного пієлонефриту нирок, причинами є хронічна форма захворювання або інші проблеми, що зачіпають сечостатеву систему хворого. Гнійного пієлонефриту піддаються переважно люди, яким вже за 30 років, запускають хворобу на самому початку її розвитку. На даному етапі захворювання відбувається ураження жирової тканини, яка прилягає до хворої нирки безпосередньо.

    Ознаки захворювання

    Симптоми при пієлонефриті нирок залежать від її форми. Хворі при гострій формі спостерігають:

  • явні зміни, виявлені в сечі — каламутний або злегка червонуватий колір, їдкість і зловонность;
  • тупий, а часом і гострий біль в області суглобів або попереку, що посилюється при спробі нахилитися вперед;
  • нудоту, що підсилюється після прийому їжа;
  • спонтанну блювоту;
  • раптовий підйом температури;
  • лихоманку;
  • головний біль, яка може посилюватися при незначних змінах;
  • зниження або повна відсутність апетиту;
  • загальну слабкість.
  • Хронічний пієлонефрит нирок може бути прихованим або рецидивуючим. При прихованій рідко підвищується температура, але якщо вона є, тримається досить довго. Рецидивуючий ж пієлонефрит протікає з невеликою слабкістю, нападами запаморочення, змінами в сечі, не специфічними хворому.

    Методи діагностики при пієлонефриті

    Діагностика складається з:

  • аналізу сечі;
  • аналізу крові;
  • інструментальних методів дослідження.
  • Завдяки аналізу крові виявляється наявність загальних запальних процесів, що проходять в організмі пацієнта. Завдяки аналізу сечі вдається виявити збудника з наступним визначенням його чутливості до конкретних антибіотиків. Інструментальне ж обстеження допомагає побачити стан нирок, гнійний процес, потрібне негайне хірургічне втручання.

    Лікування пієлонефриту нирок

    Лікування пієлонефриту нирок передбачає:

  • суворе дотримання дієти;
  • проведення медикаментозної терапії;
  • методи хірургічного втручання.
  • Якою має бути дієта?

    При пієлонефриті нирок повинна дотримуватися сувора дієта, що сприяє відтоку сечі та висновку інфекцій. Дотримання дієти передбачає збільшення за день кількості споживаної рідини, відмова від шкідливої їжі, тобто хворий повинен виключити смажену, здобну, печену, жирну, гостру, солону їжу. Сюди ж входить відмова від свіжого хліба, французьких булочок, міцних м’ясних бульйонів, а також тих продуктів харчування, які можуть викликати різкі смакові відчуття. Говорячи про збільшення споживаної рідини, мається на увазі, що хворим старше 16-ти років необхідно випивати до 2-х літрів води, дітям у віці 8-16 років — 1,5 літра води, дітям до 8-ми років — 1 літр.

    Лікування медикаментами

    Спосіб медикаментозного лікування при пієлонефриті нирок складається з прийому тих препаратів, які спрямовані на максимальне знищення інфекцій, що викликали запальний процес. Зазвичай курс лікування антибіотиками складаємо 7 днів, в більш складних випадках — близько місяця.

    Хірургічний метод лікування

    Хірургічний спосіб лікування пієлонефриту застосовується у крайніх випадках, коли ні дієта, ні медикаменти не дають очікуваних результатів. Переслідувана мета хірургічного лікування — по можливості запобігти розвиток гнійного і запального процесу хворої нирки, а також попередження його виникнення поки ще здорової. Якщо при обстеженні виявляється порушення природного відтоку сечі, то шляхом хірургії даний дефект виключається.

    Чим небезпечний пієлонефрит?

    Будь-яка хвороба, спровокована інфекційно-запальним вогнищем, яка своєчасно не піддавалася лікуванню, здатна спричинити за собою ряд ускладнень. В даному випадку наслідками пієлонефриту нирок можуть служити наступні:

  • перехід гострого, не недоліковані вчасно пієлонефриту в хронічний, якому характерні періодичні рецидиви;
  • виникнення процесу нагноєння, загрожує згодом видалення хворої нирки.
  • Беручи до уваги зазначені наслідки, хворому слід підходити до пієлонефриту нирок з усією відповідальністю, тим більше, якщо врахувати, що дане захворювання в деяких випадках протікає без яких-небудь гострих симптомів. Своєчасно виявлений пієлонефрит і грамотно підібране лікування допоможуть у досить короткий термін позбутися від виражених симптомів підступного захворювання.

    Профілактичні заходи при пієлонефриті нирок

    Ті особи, у яких спостерігається схильність до нирковим захворюванням, зокрема, пієлонефриту нирок, повинні обов’язково дотримуватися ряд профілактичних заходів, спрямованих на попередження повторного розвитку захворювання. Говорячи про профілактику, слід врахувати, що вона досить проста, тільки вимагає відповідальності, особливо у випадку з дітьми. Заходами профілактики є:

  • вживання певної кількості рідини в добу, що сприяє висновку сечі;
  • виняток затримки процесу сечовипускання, який мав місце при загостренні;
  • своєчасне і повне лікування наявних інфекційних захворювань, які є прямими джерелами виникнення пієлонефриту;
  • усунення джерел переохолодження;
  • ретельне дотримання основних правил особистої гігієни;
  • прихильність до дотримання здорового способу життя, що включає загальнозміцнювальну терапію, помірне фізичне навантаження, збалансоване харчування, періодичний прийом вітамінного і мінерального комплексу;
  • регулярне спостереження у лікаря-уролога;
  • періодична здачу сечі на аналіз.

  • Знайте, що своєчасний візит до уролога, ретельне дотримання заходів профілактики, а також приєднання до не специфічних для організму симптомів дозволять забезпечити повноцінне здоров’я людини на довгі роки!

    Цікаве за темою:  Кам'яне масло, властивості речовини, рецепти, відгуки