Некалькульозний холецистит: ознаки, діагностика, терапія


 

Холецистит — це патологія, яка характеризується запаленням стінок жовчного міхура (ЖП). Запальний процес може супроводжуватися утворенням каменів в порожнині органа. Також виділяють різновид холециститу, при якому не відбувається формування каменів. Таке захворювання називається некалькулезним холециститом. Хвороба діагностується переважно у жінок.

 

Деякі фахівці вважають, що некалькульозний холецистит є початковою стадією розвитку жовчнокам’яної хвороби. Однак у багатьох хворих безкам’яного холецистит переходить в хронічну форму і подальшого утворення каменів не відбувається.

Чому виникає захворювання?

Причини недуги:

Попадання в жовч хвороботворних мікроорганізмів при таких захворюваннях, як дисбактеріоз, панкреатит, ентерит і коліт з порожнини кишечника в порожнину жовчного міхура можуть проникати ентерококи, кишкова паличка, стафілококи і інші Мікроорганізми, розмножуючись на внутрішніх стінках міхура, провокують його запалення.
Поширення інфекції по організму з лімфою і кров’ю: хвороботворні мікроорганізми проникають в ЖП, якщо людина має не вилікувані вогнища запалення. Таке буває при аднекситі, карієс, тонзиліт та ін
Підвищують ризик розвитку захворювання:

  • нездорове харчування, при якому виникає зайва вага, або, навпаки, недоїдання;
  • гіподинамія;
  • паразитарні інфекції;
  • стреси і перевтома;
  • дисфункція сфінктерів жовчних проток.
  • Некалькульозний холецистит починається з того, що в порожнину ЖП потрапляє патогенна мікрофлора і змішується з жовчю. Це провокує уповільнене запалення не тільки стінок ЖП, але і його проток. Процес призводить до потовщення стінок міхура і застою жовчі в його порожнині. При холециститі міхур може змінювати свою форму, а його м’язова оболонка гіпертрофується. Останній процес часто супроводжується формуванням рубців в товщі м’язового шару.

    Ознаки

    Безкам’яного холецистит характеризується наявністю періодів загострення і ремісії. Ознаки захворювання залежать від його форми. Хронічний безкам’яного холецистит можна визначити за такими ознаками:

    1. Болей в правому підребер’ї, які часто виникають після порушення правил дієти: переїдання (недоїдання), зловживання алкоголем і т. д.
    2. Диспепсичним розладів: «порожня» відрижка, гіркота в роті, нудота (іноді з блюванням), діарея або запор.
    3. Неврастенії.
    Цікаве за темою:  Спеман: інструкція із застосування, показання, протипоказання, аналоги

    Некалькулезний холецистит: признаки, диагностика, терапия

    При загостренні холециститу симптоми наростають. У пацієнта підвищується температура тіла. У деяких хворих може виникати свербіж шкіри, що характерне для холангіту — запалення жовчовивідних протоків.

    Якщо розглядати атиповий некалькульозний холецистит, симптоми його можуть приймати нетипові для даної хвороби форми:

  • эзофагалгическую: незначна дисфагія, сильна печія, біль за грудиною;
  • кишкову: кольки в області кишечника, метеоризм і запори;
  • кардиалгическую: болі за грудиною і порушення ритму серця.
  • Безкам’яного холецистит потребує лікування, так як його хронічна форма може ускладнюватися реактивним гепатитом і хронічним запаленням жовчних проток. Найнебезпечнішим наслідком цього захворювання вважається перфорація стінки жовчного міхура. Такий стан призводить до витікання жовчі в черевну порожнину і розвитку жовчного перитоніту, що загрожує летальним результатом.

    Діагностика

    При виникненні будь-яких симптомів порушень з боку біліарної системи, як можна швидше потрібно відвідати гастроентеролога. Насамперед лікар зверне увагу на симптоми пацієнта і проведе фізикальний огляд. Для безкам’яного холециститу характерні напруженість і хворобливі відчуття в правому підребер’ї. Біль посилюється на вдиху і при простукуванні правої дуги ребер долонею.

    При лабораторному дослідженні крові пацієнта, що страждає некалькулезним холециститом, визначається підвищена концентрація трансаміназ і лужної фосфатази.

    Діагностувати захворювання дозволяють такі дослідження:

    1. УЗД жовчного міхура: виявляється деформація органу, а також потовщення його стінок. Жовч має неоднорідну консистенцію.
    2. Холецистографія: дозволяє оцінити моторику стінок ЖП.
    3. Дуоденальне зондування: визначає ступінь запального процесу. Безкам’яного холецистит характеризується мутністю жовчі і її неоднорідною консистенцією. При дослідженні жовчі виявляється підвищений рівень білірубіну і лейкоцитів, а також наявність кристалів холестерину.

    Некалькулезний холецистит: признаки, диагностика, терапия
    Варто відзначити, що при диференціальній діагностиці некалькулезного холециститу необхідно виключити хвороба Крона, дискінезію жовчних шляхів, неспецифічний виразковий коліт та жовчнокам’яну хворобу. Прояви перерахованих хвороб багато в чому нагадують безкам’яного холецистит.

    Цікаве за темою:  Гломерулонефрит хронічний: лікування та ускладнення захворювання

    Лікування

    Лікування захворювання передбачає призначення дієтотерапії, прийому медикаментів і фітотерапії. Пацієнтам прописується дотримання дієти №5. Згідно з її правилами, харчуватись слід регулярно і дрібно, не менше 5 разів на добу. Велика частина раціону має припадати на м’яку і перетерту їжу.

    Лікування медпрепаратами включає:

    1. Прийом спазмолітиків для зняття больового синдрому. До таких препаратів відносять Но-Шпу, Баралгін, Папаверин та Платифілін.
    2. Прийом ферментних препаратів, що нормалізують травлення. Пацієнту прописується Фестал, Креон або Мезим-Форте.
    3. Прийом препаратів, що підсилюють секрецію жовчі — Холензима, Аллохолу та інших.
    4. При загостренні захворювання показані антибіотики (Ампіцилін, Фуразолідон, Цефазолін). Такі препарати приймаються строго по розписаної лікарем схемою. Курс лікування антибіотиками також визначається лікарем.

    Лікування фітотерапією передбачає прийом відварів і настоїв із трав з жовчогінним і антисептичною дією. До таких трав відносять:

  • рильця кукурудзи;
  • солодку;
  • звіробій;
  • шипшина;
  • м’яту;
  • ромашку;
  • кульбаба (корінь);
  • календулу та інші.
  • Пацієнтам з некалькулезним холециститом корисний тюбаж жовчного міхура (очищення жовчних проток). Сліпе зондування можна виконувати самостійно вдома. Для виконання тюбажа може застосовуватися мінеральна вода слабкої мінералізації, сорбіт, магнезія, рослинне масло і відвари лікарських трав, що володіють жовчогінним ефектом.

    Тюбаж не рекомендується виконувати частіше разу на тиждень. Протипоказання до проведення сліпого зондування:

  • виразка шлунка (кишечнику);
  • загострення холециститу;
  • внутрішні кровотечі в анамнезі;
  • менструація;
  • вагітність;
  • камені в жовчному міхурі.
  • Проведення тюбажа з мінеральною водою:

    1. Пляшку з мінеральною водою відкривають і чекають, поки вийде вуглекислий газ (рекомендується відкорковувати пляшку на ніч).
    2. Дві склянки води нагрівають до 35-40 градусів.
    3. Грілку наповнюють теплою водою.
    4. Роблять кілька ковтків води, після чого лягають і підкладають грілку під правий бік.
    5. Через 20 хвилин знову п’ють воду і лягають з грілкою на бік. Дії повторюють доти, поки не закінчиться вся підготовлена вода.
    Цікаве за темою:  УЗД нирок дитині: методи і способи дослідження

    Тюбаж вирішує проблему застою жовчі і ефективно очищає протоки. Після процедури повинен виникнути позив до дефекації, оскільки тюбаж активізує перистальтику кишечника. Якщо протягом доби не сталося спорожнення кишечника, необхідно зробити клізму з відвару ромашки.

    Пацієнтам з бескаменним холециститом буде корисно санаторно-курортне лікування.

    Рідше це захворювання вимагає холецистектомії — видалення жовчного міхура методом лапароскопії або порожнинної операції. У список показань до виконання операції входять:

  • значна деформація органу;
  • «відключення» міхура;
  • перихолецистит.
  • Рішення на користь операції приймається в тому випадку, якщо були вжиті всі заходи для лікування захворювання, але вони не принесли результату.

    Попередження недуги

    Щоб уникнути розвитку холециститу, слід правильно харчуватися, слідкувати за масою тіла, уникати стресів і перевтоми, а також вчасно лікувати паразитарні інфекції і запальні процеси в організмі. Якщо з’явилися симптоми, характерні для захворювань органів шлунково-кишкового тракту, не слід зволікати з відвідуванням гастроентеролога.