Каламутна сеча: причини порушення і способи лікування


 

Характеристики сечі часто вказують на загальний стан здоров’я, а різні відхилення свідчать про наявність якого-небудь захворювання. Одним із таких відхилень є каламутна сеча. Подібний фактор часто свідчить про розвиток пієлонефриту, простатиту або циститу.

Нормальні показники урини

Нормальної колірною гамою для сечі є солом’яні і насичено-жовті відтінки, що пояснюється присутністю фарбувальних пігментних речовин начебто уроэритрина або урохрома. Оскільки в урині немає будь-яких домішок і сторонніх речовин, то вона на вигляд повністю прозора.

У нормі чоловіча сеча повинна мати солом’яно-жовтий відтінок. В ній відсутні всілякі домішки, пластівці або каламуть. Якщо ж сеча постійно каламутна, має місце стійка гіпертермія і болючість в животі, то подібні прояви часто вказують на розвиток уролітіазу або пієлонефриту.

На тлі медикаментозної терапії, при вживанні деяких продуктів, унаслідок патологічних процесів відтінок і прозорість сечі може змінюватися. Якісні характеристики сечі визначаються у відповідності з рівнем ниркової фільтрації. У нормі чоловіча урина не повинна містити білок, а присутність цукру повинно мати незначний характер. У середньому чоловічий організм повинен виділяти близько 1-1,8 л.

Чому у чоловіків може помутніти сеча

Каламутна сеча не дає привід впадати в паніку. Часом подібне явище спостерігається і у абсолютно здорових людей. Спочатку рекомендується поспостерігати за раціоном і життєдіяльністю. Якщо помутніння носить постійний характер, то варто обстежити сечостатеву систему і нирки. Безумовно, діагностувати будь-які порушення тільки при візуальному дослідженні сечі досить складно, тому необхідно проведення лабораторної діагностики та мікроскопічного дослідження осаду урини.

Коли помутніння безпечно

Існують обставини, при яких помутніння урини вважається нормальним явищем.

  1. Сеча схильна до кристалізації при довгому перебуванні на повітрі. Низька температура та кисень провокують випадання мінерального осаду, тоді як всередині людського організму вони перебувають у розчиненому вигляді. Цим пояснюється вимога лікарів здавати ранкову порцію урини, оскільки в ній не встигне випасти мінеральний осад.
  2. Каламутна сеча часто свідчить про зневодненні чоловічого організму. Подібне явище часто спостерігається після банних процедур, знаходження під сонцем в жаркий день, а також після важкої фізичної діяльності. У подібній ситуації рекомендується підвищити кількість споживаної рідини, зробивши наголос на питну воду або зелений чай.
  3. Деякі лікарські препарати теж можуть стати причиною помутніння урини, тому при зверненні до фахівців слід вказати ті ліки, які ви приймаєте.
  4. Часто на прозорість сечі впливає раціон чоловіка. Блюда з буряком або ягодами чорниці здатні підфарбувати природний відтінок урини.
Цікаве за темою:  Статеві інфекції: особливості, види, ознаки

Мутная моча: причини нарушения и способи лечения

Помутніння урини внаслідок патології

Буває, що каламутна сеча з’являється внаслідок серйозних відхилень в сечостатевій системі або нирках:

  • Якщо є патології запального походження, то в урині з’являються хлопкообразние домішки, які доповнюються гнильним поганим запахом, ниткоподібними субстанціями і гнійними вкрапленнями. Зазвичай подібна симптоматика спостерігається при уретритах, ниркових і мочепузирних запаленнях, патології сечовивідних шляхів і нирок. Поряд з цим виникають хворобливі відчуття при сечовипусканні, зудяще-палять симптоми, больовий синдром внизу живота або в зоні попереку;
  • Нерідко помутніння урини пов’язана з інфекційним циститом. Якщо патологія запущена, то інфекційний процес охоплює нирки, провокуючи розвиток пієлонефриту. Тоді сеча крім каламутності набуває ще й противний запах;
  • Найчастіше помутніння сечі свідчить про розвиток таких чоловічих патологій, як аденома простати або хронічний простатит. Причиною подібних станів виступають запальні процеси в сечовивідної системі або патогенні бактерії, що передаються через незахищеного сексуального контакту;
  • Присутність муті в сечі вказує на мікоплазмоз, який передається під час статевого зв’язку. На тлі подібної патології у чоловіків розвиваються стану начебто епідидиміту, баланита, уретриту, простатиту та ін. Помутніння урини в подібному випадку доповнюється хворобливістю, різями, свербінням в області органів сечостатевої системи. А в аналізах виявляється присутність гарднерели та уреаплазми;
  • При сечокам’яній патології сеча стає каламутною. Подібне захворювання легко діагностується при здачі аналізів. Якщо в урині присутні кров’яні згустки або сама сеча набуває темного відтінку, то причиною такого явища можуть стати пошкодження, отримані при проходженні конкрементів у сечових шляхах. Такий стан вимагає обов’язкового лікарського участі;
  • Недостатність нирок і нефрит теж характеризуються каламутній сечею.
  • Що робити?

    Оскільки факторів помутніння сечі досить багато, то не можна однозначно визначити причину таких змін. Це може бути наслідком відвідування лазні або серйозним порушенням в сечовидільній системі. Тільки постійно каламутна урина може свідчити про наявність патологічних порушень, хоч і не завжди. Тому для визначення істинної причини каламуть у сечі необхідно проконсультуватися з урологом, пройти обстеження та лабораторно-діагностичні процедури.

    Цікаве за темою:  Гломерулонефрит хронічний: ознаки, форми, лікування

    Варіанти лікування

    Якщо в процесі діагностики виявився цистит, то призначається антибіотикотерапія, прийом антисептиків і сульфаніламідних препаратів. Часто препаратами вибору стають цефалоспоринові антибіотики, Нитрофурантоин, Монурал. Якщо помутніння обумовлюється сечокам’яною хворобою, то тактика лікування підбирається у відповідності з хімічною основою конкрементного осаду. Показано дотримання дієтичного раціону. У відповідності з характером осаду показано виняток страв, багатих щавлевої кислотою і пуринами або сіль і білкову їжу. Показаний рясний питний режим і мінеральна вода, прийом діуретиків.

    Увага! Якщо сеча стає мутною на тлі сечостатевої інфекції, то це говорить про активний розвиток патологічного процесу, тому вимагає терапевтичних заходів. Своєчасне втручання уролога допоможе почати адекватне лікування та уникнути можливих ускладнень.

    При діагностуванні гломерулонефриту рекомендується стаціонарне лікування з застосуванням антибіотикотерапії, гіпотензивних та діуретичних препаратів, гормональних засобів. При запаленні передміхурової залози показаний прийом міорелаксантів, антибіотичних препаратів, α-адреноблокаторів, які надають на м’язові простатичні тканини розслабляючу дію, сприяють поліпшенню мочеоттока і спермооттока.

    Будь-яка схема лікування носить суто індивідуальний характер. Самостійне лікування неприпустимо, бо може спричинити незворотні ускладнення. Тільки після професійно проведеної діагностики та правильного лікування можна розраховувати на успішність терапії.