Хронічний пієлонефрит: лікування, симптоматика і діагностика


 

Хронічний пієлонефрит – часто зустрічається захворювання нирок. Воно проявляється запальними процесами, які можуть вплинути на основну ниркову тканину, нездужанням, болем у попереку.

Для діагностики хвороби проводять лабораторне обстеження хворого і прописують лікування.

Причини хронічного пієлонефриту


		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

Підставою появи хронічного пієлонефриту служить бактеріальна флора. Зокрема, це стрептококові мікроби, кишкова паличка, протеї, ентерококи, синьогнійна паличка. У прояві захворювання відіграють свою роль і мікроби L-форми. Вони здатні перебувати в органах хворого довгий час, а проникають в нирки разом з кров’ю. Їх важко ідентифікувати, оскільки вони знаходяться в проміжній тканині і активуються лише в певних умовах.

У багатьох випадках хронічний пієлонефрит є наслідком гострого. Багато пацієнтів не знають про появу гострої форми пієлонефриту, адже він здатний проходити без особливих симптомів. На це існує ряд підстав – неправильний відтік сечі, викликаний конкрементами або вузькістю сечовивідних органів.

Виникнення гострої форми хвороби може статися внаслідок запальних захворювань, таких як ентероколіт, простатит, уретрит, цистит, а додатково і апендицит. Зловживання алкогольними напоями і курінням, наявність цукрового діабету, імунодефіциту та ожиріння теж можуть стати причиною захворювання.

Класифікація хронічного пієлонефриту

Виділяють 3 стадії перебігу хвороби. Перша стадія характеризується появою інфільтрації тканин мозкової речовини і атрофії канальців. Друга стадія характеризується виникненням рубцевих запалень і здавленням каналів. Все це призводить до того, що судини починають звужуватися. На третій стадії основна тканина нирки змінюється на рубцеву, відбувається зменшення нирки. Вона стає зморщеною і має горбисту поверхню.


		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

Хронічний пієлонефрит проявляється в наступних формах:

  • латентна;
  • анемічна;
  • гіпертонічна;
  • азотемическая;
  • рецидивуюча.
    1. Латентна форма хвороби проявляється незначними ознаками. Пацієнт відчуває втому, головний біль, а в деяких випадках може бути висока температура. На цьому етапі пацієнт не відчуває болю в області попереку, у нього не з’являються набряки. Захворювання може проявлятися помірною анемією і трохи підвищеним артеріальним тиском.
    2. При анемічної формі перебігу хвороби з’являється задишка, втома, шкіра стає блідою, можливі болі в серці.
    3. Для гіпертонічної форми характерна артеріальна гіпертензія, що проявляється головними болями, частим запамороченням, задишкою. Можуть виникнути ниючі болі в серці, порушується сон, підвищується тиск.
    4. Азотемическая форма перебігу хвороби проявляє себе лише на етапі хронічної ниркової недостатності.
    5. Рецидивуюча форма хвороби характеризується зміною стадії загострення і ремісії. У пацієнта виникають неприємні відчуття в області попереку, озноб і висока температура. Може спостерігатися прискорене і хворобливе сечовипускання.
    Цікаве за темою:  Препарати від циститу: чим лікувати?

    У разі якщо почалося загострення захворювання, можуть з’явитися гострі запалення. Головним синдромом є гіпертонія, що виражається головним болем, поганим зором, запамороченням, болем в серці. В ряді випадків при тривалому протіканні захворювання може з’явитися анемічний синдром. В результаті у пацієнта починає розвиватися хронічна ниркова недостатність.

    Симптоматика і ознаки хронічного пієлонефриту

    
		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

    В основному симптоми хвороби себе особливо не проявляють. Виділяють гострий і хронічний пієлонефрит. Люди, що перенесли гостру форму захворювання, повинні стежити за своїм здоров’ям з особливою відповідальністю, оскільки вона може стати хронічною. Ця хвороба виникає через порушення імунного апарату організму, викликаних, наприклад, цукровий діабет, туберкульоз і т. д.

    Імунітет може бути ослаблений і при недостатньому вживанні вітамінів і мінеральних речовин. Для хвороби характерні наступні симптоми:

  • висока температура;
  • часта стомлюваність;
  • слабкість;
  • головні болі;
  • неприємні відчуття в попереку;
  • часте сечовипускання;
  • помутніння сечі;
  • неприємний запах сечі.
  • Пацієнт може переплутати ці симптоми хвороби зі звичайною застудою. Лікування протизастудними препаратами призведе лише до незначного поліпшення здоров’я, але тільки спочатку. Процеси запалення вони не лікують, отже, хвороба буде розвиватися. Краще проконсультуватися з терапевтом.

    Діагностика хронічного пієлонефриту

    
		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

    Проведення лабораторного дослідження захворювання ускладнює безліч форм хвороби і можливість її прихованого перебігу. Діагноз ставиться при проведенні повного обстеження, чіткої клінічної картини.

    Загальний аналіз крові при захворюванні може показати зниження кількості гемоглобіну і еритроцитів, збільшення лейкоцитів. В основному використовують такі види обстеження:

  • загальний аналіз сечі;
  • загальний аналіз крові;
  • бактеріологічне обстеження сечі;
  • рентгенологічне обстеження нирок;
  • біопсія нирок;
  • радіоізотопна ренографія.
  • Лікування хронічного пієлонефриту за допомогою дієти

    Чи можна вилікувати хронічний пієлонефрит за допомогою правильної дієти? На всіх етапах протікання захворювання вилікувати хронічну форму можна при дотриманні правил харчування. Головним чином слід відмовитися від вживання гострої їжі, спецій, кофеїну, алкогольних напоїв, а також м’ясних і рибних страв.

    Цікаве за темою:  Вагітність і простатит, яка ймовірність зачаття

    Таким чином, лікування хронічного пієлонефриту може бути здійснено за допомогою дієт, а також медикаментозних препаратів і в домашніх умовах. Насамперед пацієнту слід уникати переохолодження і захворювання застудою.

    
		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

    Їжа повинна містити безліч вітамінів і корисних калорій. Наявність фруктів і овочів у щоденному раціоні обов’язково, включаючи молочні продукти. Вони повинні містити достатню кількість калію. Рибу і м’ясо можна їсти тільки у відварному вигляді.

    При діагностуванні хронічного пієлонефриту лікування передбачає і наступний момент: крім їжі обов’язковим є вживання рідини в кількості від 1,5 до 2 л протягом дня. У таких випадках корисним напоєм є журавлинний морс, що містить антибактеріальні властивості. При загостренні хвороби необхідно зменшити кількість споживаної рідини, щоб уникнути неправильного відтоку сечі.

    Не слід забувати і про те, що раціон хворого повинен характеризуватися достатньою кількістю продуктів, що містять поліненасичені жирні кислоти (найбільш відома і необхідна з них – це омега-3). Таким продуктом є головним чином жирна морська риба (наприклад, скумбрія, лосось та інші види). У разі якщо збалансувати раціон поліненасиченими кислотами все ж не вдалося, рекомендується вживати їх у штучно отриманому вигляді (готові капсули з риб’ячим жиром або препарат Омега-3 кислота»).

    При достатньому споживанні даного компонента хворий не буде відчувати хронічної втоми і нездужання. Волосся і шкіра при цьому будуть виглядати красиво.

    Як вилікувати хронічний пієлонефрит медикаментозною терапією?

    
		Хронический пиелонефрит: лечение, симптоматика и диагностика

    Медикаментозне лікування застосовується лише при благополучному відтік сечі. У терапії використовують антибактеріальні препарати. Протимікробний спосіб лікування залежить від чутливості мікробів до ліків. В основному використовують комбінацію ліків з різним механізмом дії. Лікування триває до повного усунення лейкоцитурії.

    При лікуванні призначається курс вітамінотерапії. Наприклад, для усунення анемії використовують ліки з вмістом заліза та інші вітаміни.

    Цікаве за темою:  Свічки Метронідазол: перевірено часом

    Як лікувати хронічний пієлонефрит народними засобами? При лікуванні хвороби можна застосувати відвари і настої, наприклад, ягід ялівцю, польового хвоща. Однак народні відвари здатні лише на час поліпшити стан пацієнта, але для повного лікування необхідно проконсультуватися з фахівцем.

    Своєчасна діагностика та заходи профілактики дозволяють уникнути прогресування захворювання, в іншому випадку результат воно стає хронічним.

    Хвороба може не проявляти себе і протікати більш 15 років, що стає причиною зморщування нирок і зменшення їх розміру.