Хламідійний простатит: причини, клінічна картина, лікування


 

Серед всіх інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом і зачіпають сечостатеву систему, найбільш поширеним є хламідійний простатит. Причиною захворювання є урогенітальний хламідіоз, який, згідно з останніми статистичними даними, щорічно вражає близько 30% всього чоловічого населення країни (молодого і дорослого). При відсутності своєчасного і ефективного лікування, захворювання не тільки призводить до серйозних ускладнень, сприяючи виникненню і розвитку нових, але і переходить в хронічну форму, провокуючи хронічний простатит.

Фактори розвитку хламидийного простатиту

Збудником урогенітального хламідіозу є грамнегативна бактерія хламідія (Chlamidia trachomatis), яка викликає захворювання, що передаються статевим шляхом, перинатальну інфекцію та ряд інших. Інкубаційний період становить від 5-ти днів до місяця. Потрапляючи в організм людини, інфекція може певний час ніяк не проявлятися, будучи згодом причиною безконтрольного зараження статевих партнерів. Прихована форма інфекції вважається не менш небезпечною, чим маніфест, так як хворий не підозрює про те, що він заражений і не звертається до лікаря, що відтягує лікування і тягне за собою певні ускладнення.

Хламідії передаються тільки статевим шляхом. На самому початку зараження хворий не відчуває ніяких незручностей або насторожуючих симптомів, за винятком частих позивів до сечовипускання. Однак цей симптом не є загрозливим і не доставляє хворому дискомфорт, що і є причиною несвоєчасного звернення до лікаря-уролога. Поступово і грунтовно вражаючи слизову оболонку уретри, хламідії сприяють розвитку запальних процесів і різних захворювань, серед яких великий відсоток становить хламідійний простатит.

Клінічна картина при хламидийном простатиті

Хламідія не є представником нормальної мікрофлори людини (чоловіка і жінки). Її виявлення в мазку свідчить про протікання інфекційного процесу. При відсутності клінічних симптомів захворювання фахівці допускають тимчасове рівновагу між інфекцією та хворим в таких умовах, які обмежують розмноження мікроорганізму, але не перешкоджають йому. Коли ці умови усуваються, рівновагу втрачає силу, надаючи інфекції можливість активно розмножуватися.

У деяких випадках це захворювання може протікати безсимптомно, ніяк не проявляючись і не турбуючи людини. Інфекція може бути виявлена випадково під час обстеження та здачі аналізу. З часом, коли відбувається активний ріст і розмноження інфекції, хвороба починає прогресувати, гостро виявлятися і викликати деякі симптоми. У запущених випадках, коли хвороба приймає хронічну форму (мається на увазі хронічний хламідійний простатит) хворий може бути стурбований:

Цікаве за темою:  Хронічна ниркова недостатність: лікування, симптоми
  • періодичними ниючими болями в області прямої кишки, крижах, в паховій області, мошонці;
  • виділеннями з сечостатевої системи як під час дефекації, так і при сечовипусканні;
  • прискореним, важким і хворобливим сечовипусканням;
  • постійним почуттям неповного спорожнення сечового міхура;
  • свербінням в сечівнику і анальному отворі;
  • досить слабкою ерекцією або її абсолютною відсутністю;
  • помутніння сечі, з домішкою в ній слизових і гнійних пластівців і виділень;
  • швидкої еякуляцією або втратою оргазму;
  • невеликий температурою тіла, що досягає 37 градусів;
  • несильний інтоксикацією, як результат інфекційного процесу, що відбувається в організмі;
  • сильними стресами;
  • безсонням;
  • головними болями;
  • занепадом сил;
  • прискореним серцебиттям;
  • іншими психічними розладами.
  • Перераховані вище симптоми можуть носити одиничний або комплексний характер. При прояві одного з симптомів хворий пов’язує свій стан з розвитком інших захворювань, не підозрюючи про хламидийном простатиті. Тільки коли ознаки проявляються комплексно, хворий змушений звернутися до відповідного фахівця — уролога.

    На що слід звернути увагу?

    При хламидийном простатиті особливу увагу приділяють характеру хламидийного ураження передміхурової залози, який обумовлений трьома основними формами захворювання:

  • катаральній;Хламидийний простатит: причини, клиническая картина, лечение
  • фолікулярної;
  • паренхіматозної.
  • Катаральній формі хламидийного простатиту характерна болючість передміхурової залози, відчутною при пальпації через пряму кишку безпосередньо. Збільшення передміхурової залози не спостерігається. Якщо на даному етапі відсутня лікування, катаральний простатит переходить в фолікулярний. При пальпації передміхурова залоза залишається незмінною в розмірах. Замість цього визначаються лікарем і спостерігаються щільні і чутливі до впливу вузлики різних розмірів. При паренхіматозної формі хламидийного простатиту відзначається збільшення і болючість передміхурової залози, а також спостерігається змінена конфігурація і консистенція.

    Ускладнення при хламидийном простатиті

    Безсимптомний характер хламидийного простатиту призводить до різних ускладнень, серед яких фахівці особливу увагу приділяють безпліддя, імпотенції, зниження імунітету, звуження сечовипускального каналу і спермовиводящих шляхів, загибелі клітин, що відповідають за вироблення гормону тестостерон. При безплідді на тлі хронічної форми хламидийного простатиту відбувається загибель залозистої тканини передміхурової залози, звуження проток простати, змінюється кількість і якість секрету простати. Результатом всього цього є знерухомлення і швидка загибель сперматозоїдів.

    Цікаве за темою:  Порушення функції нирок: симптоми і стадії хвороби

    Хламидийний простатит: причини, клиническая картина, лечение

    Діагностика при хламидийном простатиті

    Хламідійний простатит, так само, як і всі інші захворювання інфекційного характеру, підлягає ретельній діагностиці з метою виявлення основного фактора і постановки точного діагнозу. Діагностика передбачає проведення дослідження секрету передміхурової залози з подальшим виявленням у ньому хламідій. Крім скарг пацієнта і його загального стану, лікар проводить ретельне обстеження, яка характеризується:

  • обов’язковим мазком з уретри;
  • аналізом еякуляту на наявність інфекції;
  • виявленням умовно-патогенної бактеріальної флори;
  • імунологічними, генетичними та ультразвуковими дослідженнями.
  • Фахівці в області урології при діагностиці і лікуванні хламидийного простатиту зазначають, що захворювання може бути викликане не тільки хламідією, але й сукупність інших інфекцій. Тобто поєднанням хламідій, гонокока, мікоплазми, трихомонади та інших бактерій. Тому точність діагностики причини захворювання є особливо важливим з метою уникнути рецидиву захворювання і підібрати грамотне лікування, враховуючи чутливість всіх інфекцій до конкретного препарату.

    Боротьба з хламідійним простатитом

    Хламідійний простатит вимагає обов’язкового медичного втручання з метою знищення основного фактора захворювання. Захворювання важко піддається лікуванню, особливо на пізніх етапах його розвитку. Така картина пов’язана з тим, що клітини хламідій практично не реагують на деякі препарати. Проте це не виключає можливість і необхідність лікування хламидийного простатиту. Саме лікування комплексне і передбачає проведення як антибактеріальної терапії, так і інших видів лікувальних заходів, що спрямовані на знищення основної інфекції і повне відновлення функцій передміхурової залози.

    При виборі схеми лікування враховуються такі моменти:

  • ступінь і тяжкість хламидийного простатиту;
  • індивідуальні особливості організму пацієнта;
  • наявність у мазку інших інфекцій і бактерій
  • Основу лікування складає антибактеріальна терапія, заснована на прийомі противохламидийних антибіотиків, суворо призначаються і контрольовані лікуючим лікарем. Оскільки призначаються препарати з широким спектром дії, враховується, що вони чинять згубний вплив не тільки на хламідії та інші інфекції, але і на різні органи (такими є печінка, нирки, шлунок, серце). Будь-який пацієнт повинен прийняти цей факт до уваги і не займатися самолікуванням, самостійно підбираючи комплекс антибіотиків.

    Цікаве за темою:  Аплазія нирки: причини, симптоми і види аномалій

    Прийом антибіотиків тривалий час загрожує також порушенням мікрофлори кишечника і розвитком дисбактеріозу. Тому після лікування призначаються інші препарати, які спрямовані на відновлення мікрофлори. Так як живучі хламідії нерідко виробляють стійкість до деяких видів антибіотиків, лікування виявляється безуспішним і не дає позитивних результатів. У такому разі вдаються до методу лимфотропной антибіотикотерапії, заснованої на згубному впливі на хламідії.

    Крім антибіотиків і лимфотропной терапії застосовується патогенетична, сприяє усуненню конгестии і застійних явищ в органах малого тазу, а також стимуляції лімфо — і кровообігу, відновленню функцій передміхурової залози. Паралельно призначається лазерне випромінювання, надає протизапальну дію, відновлює імунітет і покращує кровообіг. Одним з важливих методів боротьби з хламідійним простатит є масаж простати. Результатом лікувального масажу простати є позбавлення пацієнта від застою секрету, поліпшення чутливості тканин простати приймаються антибіотиків, стимулювання обмінних процесів.

    Для досягнення повного терапевтичного ефекту рекомендується приділяти увагу на:

  • активний руховий режим — більше рухатися і виконувати спеціальні фізичні вправи, спрямовані на скорочення м’язів дна таза і нормалізації стільця;
  • правильне харчування — уникати солоних, гострих, гірких, пряних страв, а також алкогольних, алкогольних і газованих напоїв;
  • лікувальні процедури — використовувати грязелікування, курортні фактори та інші.

  • Так як захворювання впливає на нервову і імунну систему людини, підбирається лікарем і призначається комплекс таких препаратів, які максимально відновлюють імунітет і зміцнює організм, а також надають заспокійливий ефект, усуваючи симптоми стресу, нервового зриву і депресії. Під час лікування рекомендується утриматися від активного статевого життя з метою повного відновлення функцій передміхурової залози.