Гостра ниркова недостатність: класифікація


 

Гостра ниркова недостатність відноситься до категорії станів, що ставлять під загрозу життя людини. Гострий критичний стан внутрішнього органу безпосередньо пов’язане з порушенням його видільних функцій. ОПН, як ще скорочено називають гостру ниркову недостатність, тягне за собою важкі водно-електролітні порушення.

Паралельно йде порушення лужно-кислотної рівноваги в організмі. Гостра ниркова недостатність є однією з причин порушень білкового обміну. У ряді випадків перераховані процеси можуть бути оборотні при умові, що лікування захворювання починається негайно з моменту його виявлення.

Як виявити наявність ниркової недостатності?

Найбільш ефективним шляхом порятунку життя людини є хірургічний, але на ранніх стадіях лікування гострої ниркової хвороби може досить успішно здійснюватися і консервативними методами. У визначенні стратегії боротьби з недугою багато що залежить від стадії гострої ниркової недостатності, ступеня ураження нирок, супутніх ускладнень, наявності інших захворювань внутрішніх органів і загального стану здоров’я пацієнта.


		Острая почечная недостаточность: классификация	Сучасною медициною ниркова недостатність розглядається як синдром, що включає в себе ряд ознак порушення функціонування нирок. Хронічна ниркова недостатність – це другий вигляд даного синдрому. Поділ його на гострий і хронічний пов’язане з клінічною картиною перебігу захворювання. Велику роль відіграє специфіка можливих ускладнень.

Симптоми гострої ниркової недостатності властиві й іншим захворювань урогенітальної системи. Для того щоб встановити наявність або відсутність синдрому, потрібні лабораторні та інструментальні дослідження. Навіть якщо стан недостатності знаходиться в початковій стадії, пацієнту потрібна невідкладна допомога. Необхідно знати: кожна хвилина зволікання може коштувати людині життя. На наявність синдрому недостатності вкажуть наступні симптоми:

  • головний біль;
  • запаморочення;
  • кома;
  • набряклість;
  • блювання;
  • нудота;
  • втрата апетиту;
  • сплутаність свідомості;
  • порушення сечовипускання;
  • аритмія.
  • 
		Острая почечная недостаточность: классификация	Діагностика гострої ниркової недостатності важлива не тільки для встановлення клінічної картини відбуваються з нирками і організмом в цілому деструктивних змін. Головне її завдання – виявити причини виникнення та прогресування синдрому. Тільки встановивши спровокували його фактори, медичні фахівці призначають стратегію, визначають основні і допоміжні методи лікування.

    Цікаве за темою:  Цистит після пологів

    Виявити синдром здатні наступні методи:

  • загальні аналізи крові та сечі;
  • біохімічний аналіз крові;
  • бактеріологічне дослідження сечі;
  • УЗД, КТ або МРТ;
  • радіоізотопне сканування нирок;
  • ангіографія, рентгенографія або ЕКГ.
  • Хронічна ниркова недостатність теж виявляється із застосуванням перерахованих методів діагностики, які застосовуються комплексно.

    Які чинники спровокували?

    Лікування гострої ниркової хвороби багато в чому залежить і від спровокували її факторів. Проблеми у функціонуванні нирок можуть виникнути через аритмії, серцевої недостатності, крововтрати, опіків та інших станів, що провокують зменшення обсягу внутрішньоклітинної рідини. Якщо недостатність виникає в силу перерахованих причин, вона носить назву «пероральна». Зниження судинного тонусу часто стає причиною того, що у людини виникають ХНН (хронічна ниркова недостатність) або ОПН. Недостатність здатні спровокувати такі фактори:

    
		Острая почечная недостаточность: классификация

  • безконтрольне вживання лікарських засобів;
  • наявність в організмі нефротоксичних отрут;
  • гострі запальні захворювання нирок;
  • різке збільшення гемоглобіну в крові.
  • Гостра ниркова недостатність, яка виникла із-за перерахованих причин, що носить назву «ренальна». Вона здатна з’явитися і при тривалому здавлюванні тканин, при невдалому переливанні крові. Дана ниркова недостатність настільки ж небезпечна, як пероральна, і при відсутності термінової медичної допомоги людина виявляється приреченим на летальний результат.

    Дуже небезпечною є преренальная ниркова недостатність. До неї може спричинити зниження ниркового кровотоку. Її причиною є порушення гемодинаміки внаслідок кровотечі, сепсису, хірургічного втручання або шоку. Бувають випадки, коли причиною послужило короткочасне зниження артеріального тиску нижче 80 мм ртутного стовпа. Преренальная ниркова недостатність може досягти такого ступеня, що відбудеться порушення видільної функції нирок. Цей процес може завершитися некроз ниркових канальців.

    
		Острая почечная недостаточность: классификация	Класифікація передбачає ще один вид синдрому: постренальний. Найбільш широко поширеною його причиною є уретрит. Гостра та хронічна ниркова хвороба може бути спровокована двосторонньої обструкцією сечовивідних шляхів конкрементами. Ще однією причиною постренального синдрому є злоякісні і доброякісні пухлини, що вражають такі органи:

    Цікаве за темою:  Амілоїдоз нирок: симптоми, діагностика, лікування
  • сечовий міхур;
  • передміхурову залозу;
  • сечоводи;
  • заочеревинний простір.
  • Гостра ниркова недостатність у вкрай рідкісних випадках протікає як ізольоване явище, найчастіше вона є однією з складових поліорганної недостатності.

    Однією з основних відмінних рис даного синдрому є його циклічність. Якщо лікування здійснюється ефективно, шанс повністю відновити втрачені функції нирок є, незважаючи на те, що смертність пацієнтів при даному синдромі становить від 10% до 70-75%.

    Про гемодинамическом факторі

    Патогенез стану включає в себе 4 види процесів, що протікають в нирках:

  • ниркову вазоконстрикцію;
  • зниження проникності гломерулярних капілярів;
  • обструкцію канальців клітинним детритом;
  • трансэпителиальний зворотний струм фільтрату в околоканальцевое простір.
  • Патогенез в основному визначає гемодинамічний фактор, останній і є вирішальним, коли робляться медичні спроби відновити порушене функціонування нирок.

    
		Острая почечная недостаточность: классификация	З патогенезом тісно пов’язана клінічна картина синдрому, в ній виділяють 4 основні стадії. Головною особливістю початкової стадії є наявність основних, а не специфічних симптомів синдрому. На другій стадії гостра ниркова недостатність відрізняється різким зменшенням кількості виділеної сечі. У крові починається накопичення основних продуктів метаболізму, йде руйнування водно-електролітного балансу, а кислотно-лужну рівновагу вже повністю порушено. Саме на другій стадії гостра ниркова недостатність може стати причиною набряку легень або мозку. Третю стадію відрізняє поступове відновлення діурезу. У людини спостерігається низька щільність сечі та наявність в ній високий вміст білка та еритроцитів. В крові починає нормалізуватись вміст калію, але при цьому спостерігаються ознаки порушення роботи серцево-судинної системи, серцева аритмія.

    Важливо знати: відновлення діурезу не станеться за один день, у середньому на даний процес йде близько 2 тижнів. Більш детально процес, що відбувається в організмі, покаже презентація, гостра форма недостатності на ній представлена з урахуванням супутніх ускладнень.

    Цікаве за темою:  Обмінна нефропатія у дітей: причини і лікування захворювання

    Відновлення функцій

    Найбільш тривалою стадією ниркової недостатності є одужання. Під даним терміном розуміється, що у людини відновлюється:

  • добовий об’єм сечі;
  • кислотно-лужного та водно-електролітний баланс.
  • 
		Острая почечная недостаточность: классификация	У середньому на це йде рік за умови, що гостра недостатність не перейшла в хронічну форму.

    Медичні заходи безпосередньо залежать від чинників, що спровокували синдром. Першочерговим завданням є виведення пацієнта з шоку. Паралельно вживаються заходи щодо відновлення об’єму циркулюючої крові. Якщо недостатність спровокувала пухлина, потрібне негайне її хірургічне видалення. Коли недостатність викликало отруєння, лікарі з максимальною обережністю вводять пацієнтам медикаментозні засоби, так як медикаменти можуть посилити шок. В такому разі потрібна термінова детоксикація, що включає в себе і введення протиотрути.

    Медикаментозна терапія передбачає антибіотичні препарати і сечогінні засоби. Щоб здійснити корекцію електролітного складу крові, застосовують внутрішньо розчини солей. У ряді випадків призначають медикаменти, що підвищують АТ і розширюють судини нирок. Якщо у пацієнта розвивається важка анемія, потрібно переливання еритроцитарної маси. В яких випадках потрібен гемодіаліз? Якщо:

  • сильно знизився діурез;
  • різко підвищився рівень креатиніну;
  • значно збільшився вміст сечовини в крові.
  • Важливим моментом у боротьбі з синдромом ниркової недостатності є дієта, в ній жорстко обмежена кількість солі і білкових продуктів. Продукти, в яких міститься значна кількість фосфору, магнію та калію, з раціону повинні бути повністю виключені. Основа дієти – вуглеводомісткі продукти і невелика кількість рослинних жирів.