Гломерулонефрит: симптоми і лікування хвороби, діагностика, профілактика


 

Ця патологія нирок частіше вражає людей у віці до 35-40 років і дітей. Гломерулонефрит, симптоми якого слід знати, вимагає до себе самого серйозного ставлення. Хвороба може викликати порушення серцевої діяльності, мозкового кровообігу, зору, недорозвинення нирок у дітей.

Але найнебезпечніше ускладнення гломерулонефриту. Хронічна ниркова недостатність, атрофія нирок призводять до інвалідності і летального результату.

Особливості захворювання

Гломерулонефрит (гламированний нефрит, клубочковий нефрит) – двостороннє імунно-запальне або спочатку інфекційне захворювання, при якому переважно уражаються ниркові клубочки (гломерули) з порушенням їх структури. При пієлонефриті частіше страждає одна нирка.


		Гломерулонефрит: симптоми и лечение болезни, диагностика, профилактика	Згідно зі статистикою, 70% випадків це захворювання розвивається в результаті ушкодження гломерул імунними тілами, які надходять в кровотік. Кров проходить через ці фільтри, і на них осідають продукти розпаду, що утворюються при обміні речовин. Вони поступово накопичуються і провокують початок гострого запалення.

Ініціаторами патологічного процесу можуть бути фактори плазми (так звані комплементи), нефротичні фактори (імуноглобуліни, інгібітори ферментів), деякі види лейкоцитів, фактори згортання крові, як окремо, так і в різних комбінаціях. Від цього залежать типи ушкоджень ниркових клубочків, симптоми, диференційна діагностика та лікування кожної з форм гломерулонефриту.

Види та форми захворювання

Класифікація гломерулонефриту досить складна. Основними її критеріями є ознаки порушень форми і структури ниркових клубочків, етіологія хвороби і характер її течії. Дуже рідко вона буває вродженою, набагато частіше спостерігається набута патологія.

Основні її види:


		Гломерулонефрит: симптоми и лечение болезни, диагностика, профилактика

  • гострий гламированний нефрит (він протікає зазвичай або в латентній, прихованій або уповільненою, або в циклічної формах);
  • бистропрогрессирующий гломерулонефрит (його називають ще підгострим, це найбільш важка форма ураження нирок);
  • постстрептококовий гломерулонефрит (найчастіше він розвивається як ускладнення після перенесеної пацієнтом стрептококової інфекції);
  • мезангиопролиферативний гломерулонефрит (його розвиток провокує надмірне збільшення кількості розрослися клітин ниркових гломерул);
  • мезангиокапиллярний гломерулонефрит (патологія полягає в зростанні числа мезангиальних та ендотеліальних клітин або парієтального епітелію);
  • ідіопатичний клубочковий нефрит (являє собою захворювання нез’ясованої етіології і зазвичай реєструється у віковому інтервалі від 8 до 30 років);
  • хронічний гломерулонефрит.
  • Цікаве за темою:  Чи можна вилікувати простатит сексом?

    Всі форми хронічного захворювання можуть час від часу давати рецидиви, і тоді воно повністю або частково протікає як гострий гломерулонефрит. Загострення носять сезонний характер, найчастіше вони виникають навесні і восени.

    При ураженні менше 50 клубочків спостерігається вогнищева форма. Коли запалення охоплює більше половини клубочків, констатують дифузний гломерулонефрит.

    Причини і протягом різновидів хвороби

    
		Гломерулонефрит: симптоми и лечение болезни, диагностика, профилактика	Для гострого клубочкового нефриту характерна латентна форма і циклічна. У першому випадку клінічна картина виражена слабо, а в другому у неї стрімкий початок, але одужання настає швидше. Можуть бути і неінфекційні причини гломерулонефриту: індивідуальна непереносимість окремих речовин і вакцин, отруєння алкоголем, отрутою комах або рослинної пилком.

    Бистропрогрессирующий гломерулонефрит носить злоякісний характер. Патологія відрізняється стрімким плином. За кілька місяців, тижнів і навіть днів може розвинутися гостра ниркова недостатність.

    Постстрептококовий гломерулонефрит – найпоширеніша і найбільш ґрунтовно вивчена форма хвороби. Частіше за все вона виникає після інфекцій, спричинених стрептококами: ангіни, пневмонії, кору, скарлатини, вітряної віспи, ГРВІ. Для неї характерним є безсимптомний перебіг у 85% випадків.

    Мезангиопролиферативний гломерулонефрит розвивається, коли клітки клубочків розростаються. При цьому вони впроваджуються в капіляри, стінки яких товщають. Ця форма у 10% випадків стає причиною нефротичного синдрому, причому частіше у чоловіків, чим у жінок, а у 15% випадків – у дітей і підлітків. Гломерулонефрит у мезангиокапиллярной формі зустрічається рідше, але така форма – одна з найбільш несприятливих за прогнозом хвороби.

    
		Гломерулонефрит: симптоми и лечение болезни, диагностика, профилактика	Якщо гострий гломерулонефрит остаточно не проходить протягом 1 року, то він стає хронічним. Прояви можуть бути різними:

  • нефротичний форма (з набряками, раптовим загостренням симптомів, тромбозом ниркових вен);
  • латентна (зі слабовираженними порушеннями функцій нирок);
  • гіпертонічна (з підйомом артеріального тиску);
  • змішана;
  • гематуричний (при наявності кровоточивості нирки).
  • Цікаве за темою:  Немає бажання займатися сексом, причини, усунення проблеми

    Симптоми захворювання

    При гломерулонефриті симптоми і лікування його різновидів відрізняються безліччю можливих варіантів.

    Гостра форма проявляється слабкістю, ознобом, високою температурою, головним болем, спрагою, нудотою. Особливу увагу слід звернути на двосторонні болі в області попереку. Найхарактерніші ознаки – набряки і скорочення добового об’єму сечі. Інший явний симптом – поява в сечі крові (гематурія). Через неї сеча забарвлюється в темно-коричневі або червоні тони і стає схожою на м’ясні помиї. У кожного шостого пацієнта підвищується артеріальний тиск. З’являється ризик розвитку гострої серцевої недостатності, набряку легенів. У дітей в 80-85% випадків порушуються функції серцево-судинної, нервової систем, нерідко збільшується печінка.

    
		Гломерулонефрит: симптоми и лечение болезни, диагностика, профилактика	Бистропрогрессирующий гломерулонефрит найчастіше доля дорослих пацієнтів. При цій важкій формі підйом артеріального тиску і набряклість стрімко прогресують. За лічені тижні може розвинутися гостра ниркова недостатність, при якій необхідний гемодіаліз або пересадка нирки.

    При гломерулонефриті мезангиопролиферативном спостерігаються переважно симптоми нефротичного синдрому. Іноді підвищується тиск дає про себе знати змішана форма. Мезангиокапиллярний гломерулонефрит проявляється наявністю крові, великої кількості білка у сечі та значним погіршенням роботи нирок.

    При хронічній формі хвороба прогресує дуже повільно. Іноді її видають лише невеликі відхилення в аналізах сечі. Але з часом в крові накопичується сечовина, і пацієнт скаржиться на судоми, сонливість, погіршення зору, його подих пахне сечею.

    Діагностика, лікування та профілактика

    При діагностиці гломерулонефриту дуже важливі результати лабораторних аналізів. У сечі виявляється білок, еритроцити, циліндри, кількість яких значно перевищує норму. Метод Зимницьким дозволяє встановити концентраційну функцію нирок і добовий діурез.

    Для параметрів крові характерний лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. У крові багато залишкового азоту, сечовини, креатиніну, альфа — і бета-глобулінів. Постстрептококовий гломерулонефрит виявляється серологічним аналізом крові.

    Цікаве за темою:  Запах сечі при циститі: цікавий факт

    Клінічну картину хвороби доповнює УЗД нирок, огляд стану судин сітківки. У складних випадках структурні ураження нирок дозволяє виявляти біопсія.

    Основні призначення при лікуванні нефриту, гломерулонефриту:

  • госпіталізація, постільний режим;
  • застосування антибіотиків, протизапальних препаратів, антикоагулянтів, антиагрегантів, а також імунодепресантів і цитостатиків (бистропрогрессирующий гломерулонефрит);
  • симптоматичне лікування гіпертонії, набряків;
  • лікування різних ускладнень клубочкового нефриту;
  • лікувальна дієта – стіл № 7.
  • Профілактика гломерулонефриту повинна бути спрямована насамперед на ліквідацію інфекційних вогнищ: карієсу, гаймориту, тонзиліту, пневмонії, аднекситу та ін.

    У виробничих умовах необхідно виключити хімічну або бактеріологічну інтоксикацію нирок. А в повсякденності для усунення ризику розвитку гломерулонефриту профілактика повинна включати заходи по боротьбі з переохолодженням організму. Найефективніше – загартовувальні процедури.