Фторхінолони при лікуванні хронічного бактеріального простатиту: дія, дозування, побічні дії, протипоказання

В даний час лікування хронічного бактеріального простатиту – серйозна задача урології та андрології. Адекватна антибактеріальна терапія цього захворювання – основа якщо не повного лікування від найпоширенішої хвороби чоловічої половини населення Землі, то його тривалої ремісії (період відсутності симптомів захворювання).

На сьогоднішній день препаратами вибору є фторхінолони. Встановлено, що їх застосування дозволяє досягти більш високої частоти лікування, чим застосування інших груп антибіотиків.

Це обумовлено їх широким спектром дії (грамнегативні, грампозитивні мікроорганізми, деякі найпростіші, мікоплазми, хламідії, мікобактерії та ін). А також здатністю досягати високої концентрації в рідинах організму (сеча, кров та ін), так і в тканинах і органах (у т. ч. у передміхуровій залозі).

Також фторхінолони володіють унікальним бактерицидну (бактерія гине) дією, обумовленою вибірковим пригніченням специфічного ферменту мікроорганізму – ДНК-гірази. У той же час, фторхінолони не мають скільки б вираженим дією відносно збудника сифілісу, грибків, вірусів.

Окремої позитивною стороною фторхінолонів є їх хороша переносимість пацієнтами і мале (і менш виражене порівняно з іншими групами антибактеріальних препаратів) кількість побічних ефектів.

Загальна характеристика

Фторхінолони відносяться до групи антибактеріальних препаратів з вираженою бактерицидною дією.

Є похідними хінолону (доданий у формулу атом фтору). Добре проникає в органи і тканини. В залежності від покоління і наявності атомів фтору – володіють різними періодами напіввиведення та розподілу в організмі.

У більшості випадків виведення препаратів проводитися нирками в незмінному вигляді.

Сучасні фторхінолони

В даний час застосовують понад 16 фторхінолонів, які поділяються на:

1. монофторхинолони (пефлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин, флоксацин, руфлоксацин, офлоксацин);
2. дифторированние фторхінолони (ломефлоксацин, спарфлоксацин), які розглядаються як фторхінолони другого покоління;
3. флероксацин, темафлоксацин, тосуфлоксацин – нові препарати даної групи антибіотиків з 3 атомами фтору, які лише проходять клінічні випробування для виходу на ринок.

Тривалість та дозування препаратів

Вважається, що антибактеріальна терапія хронічного простатиту вимагає тривалого часу і прийому не менше 2 антибактеріальних препаратів. Оптимальною на сьогоднішній момент тривалістю курсу антибактеріального лікування вважається 28 днів.

При хронічному простатиті монофторхинолони, як ципрофлоксацин (цифран, ципробай) по 500 мг всередину 2 — 3 рази на добу; пефлоксацин (абактал) по 400 мг внутрішньо 2 рази на добу, норфлоксацин по 400 мг внутрішньо 2 рази на добу, офлоксацин (гарвид, заноцин) по 400 мг 2 рази на добу. Дифторхинолон — ломефлоксацин (максаквин) по 400 мг внутрішньо один раз на добу.

Необхідно пам’ятати, що терміни лікування, кратність прийому, доза кожного препарату визначається лікарем.

Побічні ефекти і протипоказання

В цілому, препарати даної групи добре переноситься пацієнтом. Найбільш часті скарги – диспепсичні явища (нудота, блювання та ін), зміни крові (зміна формули крові), рідко – порушення слуху або зору. Відзначається виражена фотосенсибілізація (чутливість до УФ-випромінювання).

Додатково

Читайте про народні методи лікування простатиту насінням гарбуза, детальніше в цій статті.

Протипоказання:

1. непереносимість препаратів;
2. епілепсія;
3. важке ураження нирок;
4. вагітні та жінки, діти до 15 років (поки не сформований осьовий скелет).

Читати ще:

• Хронічний простатит і зачаття
• Свічки від простатиту
• Фізичні вправи при простатиті
• Який лікар лікує простатит?
• Хронічний простатит