Запалення стравоходу: симптоми і лікування різними методами


 

В даний час часто зустрічається запалення стравоходу, симптоми і лікування залежать від ступеня тяжкості захворювання. Порушення цілісності стінок стравоходу, спровоковане запаленням, в медицині називають езофагітом.

 

Симптоматика

Ознаки прояви захворювання залежать від форми запалення. Езофагіт поділяють на гостру і хронічну форму. До ознак гострого запалення стравоходу відносяться:

  • підвищена чутливість стравоходу до температури їжі;
  • хворобливі відчуття;
  • проблеми з ковтанням;
  • непрохідність стравоходу;
  • рясне слиновиділення.
  • Висока чутливість стравоходу до занадто гарячих або холодних страв характерна для катаральної форми патології. У більшості випадків вона розвивається безсимптомно. При загостренні патології пацієнт скаржиться на болючість в області грудей. Іноді біль може поширюватися на шийний відділ хребта або в область попереку. Характер болю непостійний і гострий.

    Запалення стравоходу може супроводжуватися печією. У деяких випадках може відбуватися мимовільне зригування. Найчастіше закид із стравоходу в глотку відбувається після прийому їжі. Зригування може протікати з кислою відрижкою, яка здатна посилюватися при нахилах корпусу або переїданні. Кисла відрижка небезпечна тим, що при відрижці їжа може потрапити в дихальні шляхи і викликати задуху. Як правило, в нічний час турбує відрижка рідко.

    Якщо захворювання запущеної форми, то можливі такі ознаки, як блювання або дисфагія стравоходу, симптоми синдрому представлені утрудненим ковтанням їжі. При ковтанні твердої їжі у пацієнта виникає відчуття, що їжа застрягла в горлі. Відчуття грудки в горлі проходить, якщо після їжі випити склянку теплої води.

    При запущеній формі захворювання симптоми можуть зникати і повертатися. Якщо вчасно не надати допомогу, то можуть утворитися рубці або стеноз стравоходу.

    На відміну від хронічного езофагіту, симптоми гострої форми з’являються раптово. Ознаки прояви патології яскраво виражені і заподіюють пацієнту значний дискомфорт.

    Цікаве за темою:  Знебарвлення калу як привід запанікувати

    Для хронічного запалення стравоходу характерна болісна печія, печіння в області грудей і хворобливі відчуття в області мечоподібного відростка грудини. Як правило, біль носить непостійний і помірний характер.

    Дихальні шляхи при забросе шлункового соку в стравохід можуть дратуватися. У такому разі до основних симптомів додасться фарингіт, хворобливі відчуття в горлі, хриплий голос, сухий кашель і астма.

    Медикаментозне лікування

    На підставі того, які виражені симптоми і лікування лікар призначає відповідне. Запалення стравоходу на ранньому етапі можна вилікувати за допомогою лікувальної дієти. З раціону виключають важкі продукти, жирні, смажені, копчені та солоні страви, алкоголь, міцну каву і чай. Дозволяється їсти кисломолочні вироби, крупи, макарони, овочеві страви, нежирні перші страви. Лікарі рекомендують пити якомога більше рідини, наприклад компот, зелений чай, відвар шипшини або негазовану мінеральну воду.

    В інших випадках езофагіт лікується медикаментозним способом. Пацієнту призначають Пантопразол, Рабепразол, Роксатидин та Ранітидин. Ці препарати відносяться до блокаторів протонного насоса. Вони нормалізують роботу шлунка і захищають слизову оболонку стравоходу і 12-палої кишки.

    Крім цього вони ефективно борються з дефектами слизової і при наявності ерозій сприяють швидкому загоєнню.

    У боротьбі з печією добре себе зарекомендували антациди. Основне завдання ліки — знизити рівень соляної кислоти. До такої лікарської групи належать Ренні, Гастал та Альмагель.

    Медикаментозне лікування включає прийом альгінату натрію і Гевискона. Ці препарати нейтралізують соляну кислоту, і за рахунок цього скорочується частота викиду вмісту шлунку в стравохід. Альгінати є безпечною групою ліків, тому вони не мають протипоказань для вагітних і годуючих мам. Альгінати утворюють захисний шар на поверхні слизової і нормалізують функціонування стравоходу.

    Воспаление пищевода: симптоми и лечение разними методами

    Якщо у пацієнта спостерігається нудота і блювання, то лікар виписує прокінетики. До таких препаратів належать Домперидон і Метоклопрамід. Вони покращують роботу шлунка, тонкого кишечника і сприяють вільному просуванню їжі. Одним з показань до прийому препарату є здуття і важкість у животі.

    Цікаве за темою:  Продукти, що знижують кислотність та інші способи боротьби з підвищеною кислотністю шлунка

    Якщо джерелом розвитку запалення стравоходу стали стреси або невроз, то пацієнту призначають заспокійливі препарати.

    Якщо відчуття комку в горлі після прийому їжі не зникає і тепла вода не допомагає, то лікар призначає інгібітори або антибактеріальні препарати. Основне завдання ліків — зменшити рівень кислотності і знищити бактеріальну інфекцію стравоходу або глотки. У разі неефективності медикаментозного лікування лікар може провести операцію. Такий спосіб дозволяє повністю позбутися відчуття грудки в стравоході.

    Оперативне втручання

    Якщо лікарські препарати втрачають свою ефективність або вдається позбутися тільки від декількох симптомів, то хворому проводять операцію. Основне завдання операції полягає в запобіганні викиду вмісту шлунку в стравохід. Така хірургічна операція називається фундопликацией або антирефлюксної процедурою. Під час операції хірург з частини шлунка біля нижньої частини стравоходу формує складку, яка огортає стравохід і створює штучний клапан. Операція проводиться шляхом лапаротомії або з використанням лапароскопічного обладнання. Головною перевагою операції є те, що вона нетравматична і проводиться через невеликі розрізи.

    При хірургічному лікуванні патології ймовірність розвитку ускладнень мінімальна. Після проведення операції клінічні прояви зникають.

    Ендоскопічні способи лікування запалення стравоходу використовуються відносно недавно. Розрізняють 3 виду ендоскопічного втручання. У першому випадку на нижній відділ стравоходу біля сфінктера накладається циркулярний шов і з часом сфінктер відновлює свою функцію. У другому випадку сфінктер навмисно пошкоджують за допомогою радіочастотних хвиль, в результаті утворюються рубці і просвіт звужується. Таку операцію називають радіочастотної аблацией. У третьому випадку під час операції в сфінктер роблять ін’єкції матеріалів, які змушують його здавлюватися і тим самим зменшують просвіт і закид жовчі.