Захворювання стравоходу: причини, симптоми і терапія


 

Захворювання стравоходу — явище далеко не рідкісне. Проте далекий від медицини людина з даними заявою може не погодитися. На перший погляд, це досить простий орган, основною функцією якого є переміщення їжі, що надійшла в організм з ротової порожнини в шлунок. Та й в акті перетравлення їжі він активної участі не приймає.

 

Однак це припущення в корені неправильне. Адже навіть незначні погрішності в дієті можуть призвести до розвитку запальних процесів в області даного органу. Часто симптоматичні прояви патологічних станів у стравоході настільки різноманітні, що можуть вимагати проведення диференціальної діагностики з хворобами шлунка, серцево-судинної або нервової системи. Давайте розберемося, як можуть виявлятися хвороби стравоходу.

Прояви

Патологічні стани в області стравоходу зустрічаються досить часто. Це можуть бути не тільки запальні процеси, але і порушення моторики органу, а також новоутворення. Проявляються вони по-різному, проте ряд симптоматичних ознак для фахівця буде найбільш діагностично значущим. Саме вони частіше всього дозволяють запідозрити розвиток захворювання в області стравоходу. До таких симптоматичним проявів відносяться наступні:

  1. Першою ознакою є поява печії. У цьому випадку пацієнт скаржиться на своєрідне печіння в області грудини, яке може поширюватися на шию і руки. При описі стану людина каже, що його як би накриває тепла хвиля, яка поступово піднімається з епігастральній області до горла. Її, як правило, супроводжують симптоми регургітації, тобто відбувається спонтанний викид незначної кількості вмісту шлунку в стравохід. Даний симптом, як правило, проявляється після прийому їжі, значних фізичних навантажень або при різкому нахилі тулуба. Печія при патологічних процесах в області стравоходу легко купірується. Досить просто випити води або прийняти антацидний лікарський препарат. Гастроентерологи вважають, що часте і тривале прояв печії — це вірна ознака розвитку патологічного процесу в області стравоходу.
  2. Наступний діагностичний ознака — це дисфагія стравоходу. Даний термін має на увазі порушення процесу ковтання їжі. Він може бути обумовлений як функціональними порушеннями в роботі органу, так і появою перешкоди різного генезу на шляху руху харчових мас. У цьому випадку пацієнт описує свій стан так: «При ковтанні їжі вона насилу проходить по стравоходу в шлунок». У найважчому випадку їжа перестає проходити в шлунок. Однак цей стан — це вже не дисфагія. Так проявляється повна обструкція стравоходу. Симптом носить назву афагия. При його появі хворому надається необхідна реанімаційна допомога.
Цікаве за темою:  Аналізи при панкреатиті та їх розшифровка результатів

Додаткові ознаки

Крім перерахованих ознак, можуть виявлятися наступні:

  1. Часто патологічний процес супроводжується хворобливими відчуттями при ковтанні різної інтенсивності. Даний симптом носить назву одинофагия. Як правило, вона супроводжує езофагіт (запалення слизової тканини стравоходу) різного генезу. Однак необхідно правильно диференціювати одинофагию від спастичних алгій, які можуть виникнути при ковтанні дуже твердого грудки їжі. Даний ознака відноситься до так званих неспецифічних симптомів, тобто за наявності тільки одного його дуже важко визначити, яка патологія стала причиною даного явища.
  2. Хворого можуть турбувати і атипові болі в області грудини. Чим вони відрізняються від одінофагію? На відміну від одінофагію, яка виявляється лише в період заковтування їжі, даний симптом може реєструватися спонтанно без наявності видимого подразника. Так, наприклад, постійна інтенсивна біль характерна для онкологічної патології області стравоходу.
  3. Хвороби стравоходу часто супроводжуються регургітацією, тобто зворотним закидання їжі з шлунку в стравохід. Необхідно відзначити, що при патології стравоходу дана ознака не супроводжується нудотою або сократительними функціями діафрагми. Симптоми регургітації супроводжують більшість патологій як шлунка, так і стравоходу. У деяких випадках хворий може пред’являти скарги на появу неприємного гіркого або кислого присмаку у ротовій порожнині. Це характерні ознаки порушення роботи сфінктера, який обмежує стравохід і шлунок. У цьому випадку пацієнтам слід побоюватися закидання вмісту шлунку в дихальні шляхи, так як може розвинутися задуха, яка потребує надання невідкладної медичної допомоги. Нерідко при регургітації в якості ускладнення у пацієнта може розвинутися аспіраційна форма запалення легенів.

Причини

Розглядаючи різні патологічні процеси в області стравоходу, необхідно визначити, які причини можуть викликати розвиток хвороби. Найчастіше провокуючими факторами можуть бути наступні:

  1. Наявність вогнища інфекційного процесу в організмі людини. Найчастіше стають причиною патології в області ротової порожнини або глотки. Прикладом може стати запалення стравоходу, яке розвивається як ускладнення після важко протікає ангіни.
  2. Різні травми слизової тканини. Вони можуть бути механічними при пошкодженні стравоходу твердим грудку їжі, або хімічними при хімічному опіку.
  3. Алергічні стани, наприклад, реакція Квінке.
  4. Порушення роботи м’язового шару стравоходу, які розвиваються внаслідок атеросклеротичних змін в організмі, черепно-мозкових травм або пухлинних процесів в області мозкових тканин.
  5. Захворювання стравоходу можуть розвинутися в результаті порушення роботи імунної системи. Провокуючими факторами можуть стати різні вірусні захворювання, променева терапія або прийом глюкокортикоїдних лікарських засобів.
  6. Наявність пухлинних процесів в організмі може призвести до появи осередків метастазування в області стравоходу.
Цікаве за темою:  Поліп в прямій кишці: треба видаляти новоутворення?

Лікування

Лікування захворювань стравоходу багато в чому залежить від самого патологічного процесу, загального стану здоров’я пацієнта. Розглянемо основні напрямки терапії при найбільш поширених патологічних станах.

Заболевания пищевода: причини, симптоми и терапия

Наприклад, при виявленні дисфагії лікування починається з зміни добового раціону харчування. Пацієнту не рекомендують вживати тверді продукти. Вони можуть ще більше пошкодити стравохід. Йому прописують в основному протерті супи пюре і, тобто ті страви, які не зможуть викликати подразнення слизової тканини. Далі призначається медикаментозна терапія, наприклад, атанциди. В основному вона має місцевий характер терапевтичного впливу і спрямована на зниження больових відчуттів при ковтанні. Крім того, необхідно виконувати спеціальні вправи, які допоможуть натренувати м’язовий шар гортані і стравоходу.

Дисфагія стравоходу при більш важкому перебігу хвороби може усуватися хірургічним шляхом. Для цього в область стінок стравоходу вбудовується спеціальне обладнання. Воно сприяє розширенню його просвіту, відповідно, полегшує проходження їжі до шлунка. У більш складних випадках показано зондування або інші види оперативного втручання.

При розвитку запального процесу в області стравоходу тактика лікування багато в чому залежать від форми патології та тяжкості її перебігу. Так, наприклад, при виявленні ерозивній або катаральної форми, пацієнту, як правило, призначають консервативну терапію з корекцією добового раціону харчування. У тому випадку, коли діагностується геморагічна, некротична або абсцедуюча форми, то без оперативного втручання не обійтися.

Дієта при консервативній терапії є меншою стосовно її хімічного, механічного та термічного складу. Всі продукти вживаються тільки в протертому вигляді. У меню можуть входити нежирні сорти риби і м’яса, овочі, фрукти, каші. Заборонені: свіжий хліб, спеції, соління і маринади. З овочів можна капусту і редис.

Якщо говорити про медикаментозної терапії, то основою призначення є препарати з в’яжучим, обволікаючим і антацидним фармакологічною дією, наприклад, Алмагель, Вікалін. Їх приймають до повного купірування симптоматичних проявів захворювання.

При переході езофагіту з гострою в хронічну форму основою терапії є профілактика загострення захворювання, особливо у дітей. У цьому випадку, крім вище описаного дієтичного харчування та медикаментозної допомоги, пацієнтам пропонують специфічну вітамінотерапію в поєднанні з лізоцимом. Вони стимулюють регенеративні процеси в поверхневих тканинах стравоходу. Незамінна в цьому випадку і психотерапія, а при більш тяжкому перебігу захворювання розглядається введення в перелік призначень і психотропних лікарських засобів.

Цікаве за темою:  Активоване вугілля від печії: ефект та протипоказання

Ускладнення

Одним з ускладнень запального процесу в області стравоходу може стати метаплазія. По своїй суті це передраковий стан, який проявляється розростанням нехарактерних для даного органу клітин слизової тканини. Терапія стану спрямована на зменшення вогнищ епітеліальної тканини. Вона може бути як консервативним, так і оперативної.

Метаплазія стравоходу при медикаментозному лікуванні передбачає наявність дієтичного харчування аналогічне розглянутому вище, тобто харчування пацієнта повинно відповідати лікувального стола №1. Добове меню повинне бути дробовим з п’ятиразовим харчуванням.

Крім того, необхідною умовою успішної терапії є обмеження фізичних навантажень. Пацієнту не можна різкі рухи, підняття тяжкості. Якщо він задіяний на важкому виробництві, то його переводять на легку працю.

Медикаментозна терапія переважно спрямована на зниження кількості шлункового соку, що потрапляє в стравохід. Для цього можуть бути використані наступні лікарські засоби:

  1. Антацидні препарати — вони знизять кислотність шлункового соку.
  2. Для зниження синтезу соляної кислоти можуть бути застосовані блокатори гістамінових рецепторів та протонної помпи.
  3. Для запобігання попадання вмісту шлунку в область стравоходу проводиться стимулювання перистальтики даних органів. Для цього пацієнтам призначають прокінетики.

Якщо консервативна терапія не допомогла, проводиться хірургічне втручання. Його основна мета — видалити осередки з зміненими клітинами.

Яке б не було захворювання стравоходу, його необхідно своєчасно лікувати. При появі перших симптомів захворювання потрібно відразу звернутися до профільного лікаря, адже відомо, що від якості роботи шлунково-кишкового тракту залежить і загальне здоров’я людини.