Синдром Пейтца-Егерса: так страшно захворювання?

Одним з найбільш важких хвороб травної системи, що має генетичний характер, є дифузний поліпоз, що вражає пряму і товсту кишку. Цю хворобу слід відрізняти від ураження одиночними та груповими поліпами, оскільки, вражаючи людини ще в молодості, до 50 років вона практично в 100 відсотках випадків переходить в онкологію. Захворювання може протікати в трьох основних формах:

• Як дифузний сімейний поліпоз;
• Синдром Гарднера;
• Синдром Пейтца-Егерса.

Саме про останній різновиди ми і поговоримо більш детально, зокрема, дізнаємося, що стає причиною її розвитку, розглянемо симптоми хвороби та методи її лікування.

Зміст:

• Всьому причиною спадковість
• Як проявляється захворювання?
• Способи і методи лікування

Всьому причиною спадковість

Говорячи про причини розвитку зазначеного синдрому, фахівці виділяють виключно спадкову схильність. Статистика невтішна: якщо в сім’ї людини є родичі, які страждають недугою, він захворіє майже зі стовідсотковою ймовірністю. Точніше, хвороба вже буде закладена в ньому з народження, і з часом, як правило, в досить юному віці, вона проявиться.

Здавалося б, все досить зрозуміло. Насправді ж медики вважають цю недугу одним з найбільш маловивчених. Вся справа в тому, що поки дослідникам вдалося виявити лише один ген, наявність якого і визначає людину в групу ризику. Але медики припускають наявність і ряду інших генів, виявити які поки не вдається.

Як проявляється захворювання?

Основний симптом хвороби – характерні пігментні плями, які можна визначити по ряду ознак:

• вони покривають як шкіру, так і слизові оболонки;
• мають невеликі розміри, рідко перевищують три-чотири міліметри в діаметрі, і округлу або овальну форму;
• чітко відмежовані один від одного і ніколи не зливаються, їх завжди поділяють хоча б невеликі ділянки повністю чистої шкіри;
• кольорова гама може коливатися від жовтувато-бурого до досить насиченого коричневого тонів, при цьому плями, які розташовуються на слизових оболонках, а також червоній облямівці губ, відрізняються синювато-бурим тоном;
• пігментні плями разюче відрізняються від звичайних веснянок, як правило, мають сезонний характер і змінюють інтенсивність забарвлення в залежності від часу року, і ніколи не виступають над поверхнею шкіри, що дає можливість відрізнити їх від родимок і інших утворень.

Як правило, цей симптом супроводжується і поруч інших, зокрема, переймоподібними болями в животі і бурчанням, постійним метеоризмом, проносом і загальною слабкістю. Крім того, синдром Пейтца-Егерса в окремих випадках може протікати без усіх вищеописаних явищ. Але навіть у разі наявності останніх хворий може не турбуватися вчасно. Вся справа в тому, що описані симптоми характерні і для багатьох інших захворювань і патологічних станів, аж до банального харчового отруєння.

Способи і методи лікування

Пацієнти, які страждають від цього синдрому, так само як і їх родичі, у яких захворювання не проявилося, повинні постійно перебувати на диспансерному обліку і при цьому не менше одного-двох разів на рік проходити обстеження з допомогою рентгена. Такі заходи зовсім не є зайвою пересторогою, адже вони допомагають тримати під контролем зростання поліпів.

Лікування хвороби залежить від характеру поліпозних поразок:

Окремо варто підкреслити, що у разі розвитку ускладнень, наприклад, обструкційної кишкової непрохідності або шлунково-кишкової кровотечі, пацієнт потребує негайної госпіталізації в хірургічне відділення. Зволікання в такому випадку надзвичайно небезпечно і навіть може коштувати хворому людині життя.