Що являє собою епідермальний стафілокок?


 

Інфекція небезпечна тим, що ці бактерії виробляють токсини і ферменти порушує нормальну здорову життєдіяльність клітин. Стафілокок є збудником небезпечних захворювань: пневмонії, токсичного шоку, розлади центральної нервової системи. Мікроби досить швидко адаптуються і розмножуються на слизових оболонках (в зовнішньому слуховому каналі, в горлі, носі) або на гладких ділянках шкіри, викликаючи її гнійні ураження. Звідси назва – епідермальний стафілокок.

Що являє собою епідермальний стафілокок?

Что представляет собой эпидермальний стафилококк?

Цей вид стафілокока не є настільки небезпечним збудником захворювань, як золотистий стафілокок, так як він – частина мікрофлори здорової людини. Небезпечний він лише для людей з ослабленим імунітетом. У групу ризику входять вагітні, пацієнти післяопераційного періоду, реанімаційні хворі, люди, які страждають дисбактеріозом.

Варто сказати, про золотистий стафілокок:

  • він інфікує організм, потрапляючи всередину через ранки, порізи на шкірі;
  • через медичне обладнання: різні катетери, дренажі.

Ураження золотистим стафілококом може закінчитися сепсисом, зараженням крові або ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця.

Розглянемо можливі передумови поширення епідермального стафілокока. Як вже писали раніше, епідермальний стафілокок локалізується на шкірі, звідси походить його назва – дерма -dermis, у перекладі з латинського – шкіра. Поширюється захворювання через повітря і пил, яка контактувала з переносником інфекції, тому дотримання чистоти та гігієни в приміщеннях, де перебувають хворі або ослаблені люди, є першочерговим завданням.

Як проявляється епідермальний стафілокок?

Особливо слід відзначити підступність мікроба в хірургічних відділеннях, що вимагають особливої чистоти і стерильності. Неякісна обробка інструментарію, яким проводиться внутрішнє протезування може викликати зараження інфекцією. Інфіковані імплантати можуть стати збудником несправжніх аневризм, що є серйозним ускладненням і створити загрозу життю пацієнта. При імплантації зараження можливе, але в більшості випадків воно проходить безсимптомно.

Дуже важко стафілококова інтоксикація протікає у хворих з нейтропенією, що може іноді призвести до летального результату.

Жінки, уражені эпидермальним стафілококом, страждають від неприємних відчуттів в області живота, запалення поверхневих тканин. Надалі спостерігається підвищення температури до сорока градусів, на шкірі виявляються висипання у вигляді прищів.

Цікаве за темою:  Як очистити шлунок від шлаків і токсинів: правила і рецепти

При погіршенні стану потрібна госпіталізація, часто діагностується ураження сечовивідних каналів. Після постановки діагнозу, призначається необхідний курс лікування, який складається не тільки з антибіотиків, але і з необхідних для реабілітації організму вітамінів, ферментів і подібних препаратів.

Лікування, профілактика

Что представляет собой эпидермальний стафилококк?

Першою вимогою для профілактики зараження эпидермальним стафілококом, є дотримання правил особистої гігієни. Лікування стафілокока і його наслідків – завдання не з легких, адже мікроб досить стійкий до впливу антибіотиків, наприклад, пеніциліну, тому саме попередження захворювання є основним критерієм безпеки.

Людина, що перенесла захворювання эпидермальним стафілококом, у зв’язку з ослабленням імунітету, деякий час буває схильний до хвороб, в цьому головна підступність цього захворювання.

Терапія антибіотиками не є необхідною і достатньою умовою для лікування, це спостерігається у хворих з харчовими отруєннями, коли необхідно боротися не стільки з самим мікробом, скільки з токсинами. Завдяки розширенню можливостей і бази для проведення бактеріальних аналізів, а так само накопиченому досвіду, епідермальний стафілокок досить легко діагностується, легко визначається його чутливість до медичних препаратів. Після проведення досліджень, лікар призначає відповідне лікування.

Поради народної медицини

Не варто нехтувати порадами народної медицини, адже така велика кількість і різноманітність доступних лікарських засобів було не завжди, тим не менш, епідермальний стафілокок лікували. Народна медицина використовувала смоли і глини, муміє, п’явку, трави. Досвід фітотерапії в лікуванні таких захворювань – величезний.

Корисні речовини, що містяться в рослинах і травах успішно використовуються і в лікарських препаратах. Нерідкі випадки ослаблення організму після проведення медикаментозної терапії, при якій лікування одного органу, послаблює іншого, тут актуальним і необхідним стає альтернативним лікуванням фітотерапія.

Для успішної реабілітації здоров’я після перенесеного епідермального стафілокока і його наслідків, народна аптечка пропонує трави з протимікробним та антивоспалительним дією. Багато з цих рослин ростуть у наших садах, на грядках: смородина, шипшина, корінь солодки, суниця, барбарис, квіти бузини, таволги, липи, соняшнику. У наших лісах ростуть корисні трави – материнка, череда, деревій.

Цікаве за темою:  Ліпідограма або аналіз крові на холестерин

В свій арсенал народної аптеки варто додати евкаліпт, лист подорожника, кипрей, всі ці рослини сприяють активізації захисних сил організму, швидкому відновленню імунітету. В якості імуномодуляторів лікарі радять використовувати женьшень, лимонник, расторопшу.

Раціон харчування

Что представляет собой эпидермальний стафилококк?

Для швидкого лікування епідермального стафілокока необхідно приділити увагу своєму раціону. Включіть в меню продукти, що містять велику кількість вітамінів, антисептичних, противоспалительних, потогінних, загальнозміцнюючих речовин. Це – часник, цибулю, стручковий перець, ягоди чорниці, полуниці, малини.

Спеції теж згубно діють на патогенну флору, додавайте в їжу корицю, коріандр, імбир. Слід уважно стежити за продуктами, що з’являються на вашому столі. У вашому раціоні не повинні бути присутніми емульгатори, барвники, консерванти.

Лікування інфекцій пов’язаних з лікарняними збудниками

Коагулазонегативний стафілокок виникає в разі якщо, імплантований катетер обсіменяється при імплантації, адже коагулазонегативний стафілокок є одним з компонентів нормальної шкірної флори, але потрапляючи всередину мікроб виявляється основним збудником зараження. Для лікування буває досить видалити пристрій.

З протезами суглобів, судинними трансплантатами, артериовенозними шунтами, протезированними клапанами, інфікованими мікробами, в більшості випадків так і роблять, тобто він підлягають видаленню. Але бувають винятки, коли хірургічне втручання несе загрозу життю пацієнта. Тут необхідно застосувати терапію антибіотиками, в інших же випадках вилучення імплантованого медичного обладнання виправдано.

У випадку з інфікуванням катетера для перитонеального діалізу досить часто терапія антибіотиками буває успішною.

Однак, якщо бактерії зберігаються при проведенні антибіотичної терапії, це є показанням до видалення катетера. Теж саме можна сказати і про катетери, встановлені в центральних венах. Якщо фон бактеріємії зберігається після видалення обладнання, необхідно шукати вогнище інфекції.

Что представляет собой эпидермальний стафилококк?

Немає загальних рекомендацій для лікування інфекцій, спричинених коагулазонегативними стафілококами. В основному, застосовується те ж лікування, що і при інфекціях, викликаних іншими причинами і збудниками. Строки проведення терапії бувають різними, від чотирьох до шести тижнів.

Цікаве за темою:  Підшлункова залоза: дієта при загостренні і під час ремісії

Після вилучення інфікованого катетера минуща бактеріємія у пацієнтів з нормальним імунітетом проходить без додаткового лікування. Для збільшення ефективності антимікробної терапії часто вводять препарат у вогнище інфекції.

Так поступають при інфекціях центральної нервової системи, вводячи гентаміцин і ванкоміцин в шлуночки мозку. При перитоніті, який виник внаслідок перитонеального діалізу, препарат вводять у черевну порожнину.

Лікування коагулазонегативного стафілокока ускладнене тим, що він володіє зниженим чинником вірулентності, що допомагає йому осідати на сторонніх тілах і зберігатися на них тривалий час, більшість вживаних антибіотиків всередину бувають проти нього безсилі.

Лікарняні штами стійкі до полуситетическим пеніцилінів, цефалоспоринів та до інших груп антибіотиків. При тяжких інфекціях застосовують ванкоміцин. Для успішної терапії необхідно дізнатися чутливість виділеного штаму до нафциллину, оксациллину або бензилпеніциліну, і тільки тоді використовують один з цих препаратів, або будь–який цефалоспорин першого покоління. Дають непоганий результат і комбінації синергічних антибіотиків. Рибафламин добре проникає в тканини, досягаючи максимальної концентрації.

Коагулазонегативні інфекції до нього чутливі, але застосовують його в комплексі з іншими препаратами, так як при монотерапії збудник стає до нього стійкий. У випадку, якщо інфікована пристрій за медичними показниками видаляти не можна призначають комбінацію препаратів з рифампіцину в дозі по 300 мг внутрішньо двічі на добу, β–лактамного антибіотика, і аміноглікозиду (зазвичай гентаміцину).

Шанси на успіх при такій схемі лікування збільшуються. При стійкості бактерій до β–лактамних антибіотиків або при алергії до них в схему замість β–лактамного антибіотика вводять ванкоміцин.

Ось так виглядає епідермальний стафілокок: