Що таке гастродуоденіт? Небезпечний цей діагноз?


 

Гастродуоденіт – запальне захворювання пилорической зони шлунка. Характерними симптомами захворювання є: нудота, специфічний присмак у порожнині рота, хворобливі відчуття в надчеревній ділянці, відчуття тяжкості в шлунку. Більшість симптомів збігаються з ознаками гастриту: бурчання в області живота, відрижка, запор або пронос, зниження апетиту.

Что такое гастродуоденит? Опасен ли этот диагноз?

Класифікація гастродуоденіту

Етіологічний фактор є підставою для класифікації гастродуоденітів:

  • первинні (екзогенні);
  • вторинні (ендогенні).

В залежності від поширеності здійснюється класифікація на локалізовані й поширені. Рівень кислотності є показником для поділу гастродуоденітів на наступні категорії за станом секреторної функції :

  • нормальна;
  • знижена;
  • підвищена.

Із-за чого виникає захворювання?

Існує декілька причин виникнення запального захворювання, які об’єднують у дві групи:

  • ендогенні;
  • екзогенні.
  • Ендогенні причини є підставою для акцентування уваги на кислотоутворення, збої гормональної регуляції секреції, зниження рівня утворення слизу. Схильність до гастродуодениту спостерігається у пацієнтів з наступними діагнозами:

  • захворювання жовчних шляхів і печінки;
  • ендокринна патологія.
  • Найбільш поширеними екзогенними етіологічними факторами, що впливають на розвиток гастродуоденіту вважаються:

    • прийом холодної або гарячої, гострої, їжі;
    • хімічні (вплив пестицидів);
    • проникнення в організм бактерії Helicobacter pylori.

    Процес розвитку гастродуоденіту

    Что такое гастродуоденит? Опасен ли этот диагноз?

    Результатом впливу на слизову дванадцятипалої кишки шлунка патологічних етіологічних факторів є запальна реакція, яка є початковою стадією фізіологічної регенерації слизової, подальшої атрофії.

    Перераховані вище фактори неминуче призводять до порушення повноцінного функціонування секреторної і моторної функцій. На практиці відзначено, що в більшості випадків запальне захворювання супроводжується дискінезією дванадцятипалої кишки, підвищенням моторики і тонусу шлунка.

    Симптоми гастродуоденіту

    Зміни структури слизової супроводжуються відповідними симптомами, крім цього на прояв ознак впливають стан шлунка, порушення обмінних процесів. Характерними симптомами, що проявляються на всіх стадіях розвитку захворювання є млявість, безсоння, блідість, слабкість, вітамінна недостатність. Залежно від рівня порушення обмінних процесів виявляються вище перелічені ознаки.

    Способи діагностики

    Ендоскопічне обстеження

    Практикується виявлення дифузною та вогнищевою гіперемії слизової оболонки, гіпертрофії, набряку допомогою ендоскопічного обстеження. У певних випадках слизова стає тонкою, блідою, зі згладженими лініями. Зазначені ознаки характерні для атрофічного процесу, слід зазначити, що визначення наявності атрофії, її ступеня можливе виключно за допомогою гістологічних досліджень.

    Цікаве за темою:  Очищаємося правильно: як позбутися від калових каменів в кишечнику

    Гістологічне обстеження

    Гістологічна діагностика дванадцятипалої кишки і слизової оболонки шлунка – обов’язкова умова для визначення ступеня розвитку дистрофічних, запальних процесів.
    Визначення стану секреторної функції шлунка.

    Оцінка секреторної функції проводиться за допомогою методу внутрішньошлункової рН-метрії

    Внутрішньошлункова рН-метрія забезпечує можливість визначення рН тіла, антрального відділу шлунка за допомогою вбудованих електродів, спеціального зонда. Нормальним рівнем рН області тіла шлунка натще вважається 1,7-2,5 ( діти старше 5 років); після впливу стимулятора (гістаміну) — 1,5-2,5. Нейтралізацію кислоти забезпечує антральний відділ шлунка, рН якого повинна складати більше 5, відповідно різниця між антральним відділом і рН тіла повинна перевищувати 2 од.

    Зниження цього показника свідчить про зменшення нейтралізує функції антрального відділу, закислении дванадцятипалої кишки.

    Зниження показників в стимульованої і базальної фракції є ознакою зниження секреторної функції. При підвищенні певних показників будь-якої фракції, можна зробити висновок про підвищення секретної функції.

    Что такое гастродуоденит? Опасен ли этот диагноз?

    У більшості випадків у пацієнтів у ранньому віці хронічний гастродуоденіт супроводжується підвищеною або нормальною секреторною функцією, зниження показників може свідчити про прояв індивідуальної норми. Зниження рівня шлункової секреції характерно для важких атрофічних форм гастриту, які вкрай рідко зустрічаються в ранньому віці.

    Діагностика моторної функції

    Для отримання достовірної інформації щодо моторної функції необхідно провести антродуоденальну манометр. Крім цього практикується оцінка моторної функції допомогою электрогастрографии (ЕГГ), УЗД ( з попереднім заповненням шлунка рідиною).

    Рентгеноскопія при гастродуоденіті

    Не практикується застосування рентгеноскопії для діагностики ХГД, це ефективний метод оцінки евакуаторної функції.

    Діагностика Нр-інфекції

    Обов’язковим етапом визначення типу гастродуоденіту, з подальшим призначенням ефективного лікування є діагностика Нр-інфекції. Діагностика хелікобактеріозу класифікується на дві групи:

  • Гістологічний спосіб на практиці довела ефективність, йому присвоєно статус золотого методу в здійсненні діагностики хелікобактеріозу.
  • Бактеріоскопія — виявлення Нр у цитологічних мазках з біоптату.
  • Цікаве за темою:  Наскільки небезпечним є пронос у дитини, віком 3 місяці?

    Лікування гастродуоденита

    Для досягнення позитивних результатів в лікуванні гастродуоденітів необхідно набратися терпіння, послідовного виконання призначень лікаря. Обов’язково слід дотримуватися рухового та харчового режиму, дієти, приймати антацидні препарати (вікалін, алмагель), препарати, що стимулюють репаративні процеси, в залежності від специфічних особливостей захворювання – мінеральну воду, полівітаміни, седативні та спазмолітичні препарати.

    Першим етапом лікування гастродуоденита є спеціальна дієта.

    В ідеалі рекомендується проводити комплексне лікування захворювань органів травлення.

    Зразкова дієта при гастродуоденіті

    • Протерті супи, рибних, грибних і м’ясних з додаванням овочів і круп.
    • Нежирні сорти м’яса: варена курятина, яловичина, кролик; парові і тушковані котлети, нежирна шинка, нежирний оселедець(ретельно вимочений).
    • Кисломолочні продукти, нежирне молоко, некисла сметана, негострі сорти сиру.
    • Яйця всмятку, омлет протерті і добре розварені каші, борошняні страви, за винятком здоби.
    • Фрукти, овочі ( сирі, варені), соки, кава, чай, какао.
    • Допустима кількість солі – у межах 12-15 р. Рекомендується приймати вітаміни З, В1, B2, РР.
    • Харчування п’ятиразове.

    Рекомендації щодо прийомів їжі

    Питво і їжа повинні бути теплими, не гарячими і не холодними. Категорично не допускається вживання твердої їжі, продукти необхідно ретельно жувати. В ідеалі їжу необхідно розділити на кілька маленьких порцій. Враховуючи те, що хронічний гастродуоденіт має відмітні ознаки, порівняно з чергуванням загострення з періодами ремісії – циклічний перебіг хвороби, необхідно дотримуватися наступних принципів:

  • у період загострення пацієнту необхідно дотримувати постільний режим, в середньому протягом 7-8 днів;
    обов’язковою умовою є дотримання спеціальної дієти, на практиці підтверджено , що правильне харчування дозволяє істотно прискорити процес лікування, знизити болючі відчуття.
  • з метою нейтралізації Heliobacter Pilori рекомендується проводити медикаментозну терапію, що включає вісмут трикалия дицитрата, макроліди, амоксицилін. Залежно від індивідуальних особливостей стану пацієнта лікувальний курс триває 7 – 10 днів;
    для боротьби з підвищеною кислотністю шлунка призначають H2-блокатори рецепторів гістаміну та омепразол;
  • на практиці доведена ефективність застосування фізіотерапії, позитивні результати не змусять довго чекати, крім цього по можливості слід відвідувати ЛФК, пройти санітарно-курортне лікування.
  • Цікаве за темою:  Кишковий амебіаз: найважливіші моменти даного захворювання

    Медикаментозне лікування . Найбільш поширені схеми лікування гастродуоденита

    Что такое гастродуоденит? Опасен ли этот диагноз?

    Враховуючи те, що однією з найбільш поширених причин виникнення запального захворювання є інфекція, у більшості випадків ефекту можна досягти тільки за умови своєчасного прийому антибіотиків. Препарати вибору для ефективного лікування :

    1. метронідазол і де-нол (у середньому термін прийому коливається в межах 10-14 днів), антибіотики тетрациклінового ряду (в середньому курс лікування 7-10 днів);
    2. омеправзол і кларитроміцин та доповнені метронідазолом (в середньому курс лікування 7 днів);
    3. амоксицилін і метронідазол (курс лікування 10 днів), ранітидин (2 рази на добу до їди протягом 2 тижнів).

    Призначення певної схеми лікування залежить від специфічних особливостей хвороби. При прояві перших ознак запального захворювання необхідно негайно звернутися до кваліфікованого лікаря гастроентеролога, який після проведення обстеження призначить відповідне лікування станом хворого.

    Профілактика гастродуоденіту

    З метою профілактики гастродуоденіту необхідно дотримуватися загальні, харчової, руховий режим, забезпечити збалансоване харчування, вести здоровий спосіб життя. Своєчасне лікування, дотримання правил реабілітаційного періоду вважається найбільш ефективним методом запобігання виразковій хворобі.

    Профілактика гастродуоденіту у дитячому віці

    При виявленні проблем гастродуоденальної зони у дітей, необхідно суворо дотримуватися правил вікового харчування, захистити дитину від емоційних і фізичних навантажень. Необхідно регулярно відвідувати дитячого гастроентеролога, проводити своєчасну терапію.

    Прогноз гастродуоденіту

    Несвоєчасне і неправильне лікування гастродуоденита і хронічного гастриту є причиною рецидиву гострих станів. По мірі дорослішання зниження спостерігається зниження працездатності людини, спостерігається швидка стомлюваність. Зневажливе ставлення до призначень лікаря – найбільш поширена помилка, необхідно повністю довіритися кваліфікованому спеціалісту.

    У чому полягає дієта при гастродуоденіті? Дивіться відео: