Рефлюксна хвороба: симптоми і лікування недуги

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба — запальне захворювання верхніх відділів травного тракту, викликане впливом шлункової кислоти і пепсину на слизову стравоходу.

Форми

Хвороба підрозділяється на дві форми, що розрізняються ступенем пошкодження слизової стравоходу:

1. Неерозівная форма, що протікає з відсутністю змін у слизовій (ендоскопічно негативна — НЕРБ). Зустрічається у 70% діагностованою ГЕРХ.
2. Ерозивна форма захворювання, при якій спостерігаються різні по тяжкості зміни слизової оболонки, — рефлюкс-езофагіт (РЕ).

До ускладнень ГЕРХ відносять і передраковий стан — стравохід Баррета, при якому клітини багатошарового епітелію слизової заміщуються іншими клітинами, характерними, наприклад, для товстого або тонкого кишечника.

У нормі рефлюкс (зворотний рух вмісту шлунка) спостерігається у здорових людей, як результат переїдання і незручної пози. Здоровий організм має кліренсом — поверненням харчової кашки в шлунок, при цьому відбувається нейтралізація шлункового соку бікарбонатами слини, що захищає слизову оболонку від руйнування. Часто зустрічається рефлюкс у дітей, обумовлений не повністю сформованою системою травлення. В нормі він проходить до кінця першого року життя.

Симптоматика

Процес рефлюксу вважається патологічним, якщо в результаті виявляються симптоми, що знижують якість життя. У дорослих він супроводжується:

Про порушення цілісності слизової стравоходу свідчать такі симптоми:

У новонароджених і дітей старшого віку захворювання супроводжується:

Симптоматика проявляється індивідуально. У деяких хворих ГЕРХ протікає безсимптомно і діагностується лише при ускладненні захворювання. У хворих з симптомами загрудинної болю і ускладненнями дихальної функції типові симптоми ГЕРХ (нудота, блювання, печія та ін) зустрічаються рідко або повністю відсутні. При наявності скарг на біль в області серця показана госпіталізація, щоб виключити кардіальні патології.

У дітей про рефлюксної хвороби свідчать плями білого кольору, які можна побачити на подушці після сну, що говорить про відрижці, поки дитина перебуває в горизонтальному положенні.

Терапія

Після проведення діагностики для уточнення діагнозу і визначення пошкоджень слизової призначається комплексне лікування, що включає:

Корекція способу життя

Для запобігання частих епізодів рефлюксу та ускладнень захворювання необхідно:

Жири знижують моторику кишечника і евакуаторну функцію шлунка, знижують тиск нижче сфінктера стравоходу, що сприяє забросу кашки в стравохід.

Вживання кави, чаю, газованих напоїв, шоколаду сприяє зниженню тиску нижче стравохідного сфінктера.

Кислі фрукти і ягоди, томати підвищують чутливість слизової до кислоти. Збільшення кількості білка сприяє стимуляції евакуаторної функції шлунка. В цілях профілактики рекомендується протягом 0,5 — 1 місяця приймати коктейлі Дибижевой Р. В., містять вершки або ряжанку, білок яйця і танін. Коктейль п’ють дрібними ковтками в малих дозах за один прийом до або після прийому їжі.

Прийом деяких лікарських препаратів, наприклад, нестероїдних протизапальних, седативних ліків та блокаторів кальцієвих каналів та ін обтяжує симптоми.

Лікування за допомогою медикаментозних препаратів здійснюється, за рідкісним винятком, амбулаторно.

Медикаментозна терапія

Метою медикаментозного лікування при терапії ГЕРХ є:

Для здійснення цих цілей лікар призначає такі препарати:

Для підвищення ефективності лікування застосовують схему, коли призначення препаратів відбувається поетапно, посилюючи вплив.

Схема поетапного посилення

Якщо якийсь із етапів застосування препаратів не дає очікуваного ефекту, то застосовують наступний етап:

При ускладненому протягом ГЕРХ застосовують інгібітори протонного насоса, а після досягнення ефекту призначають блокатори Н2 і прокінетики. Ця схема називається поетапно знижується терапія.

Дослідження показали, що застосування схем поетапного призначення має більший ефект лікування пацієнтів з ГЕРХ.

Так як одним з факторів, що впливають на тонус сфінктера стравоходу, є підвищення рівня невротизації, то після досліджень з використанням особистісних опитувальників Айзенка, Спілберга та ін. терапія призначається з урахуванням результатів тесту.

Для запобігання рецидивів захворювання використовується спеціальна методика лікування:

Терапія в дитячому віці

Для усунення симптомів захворювання у дитини застосовують:

1. Зміна положення при годуванні немовлят.
2. Корекція режиму годівлі.
3. Перехід на харчування твердою їжею.
4. Для дітей старшого віку:
5. Застосовується дробове харчування.
6. Виключаються продукти і напої, що провокують рефлюкс.
7. Рекомендуються фізичні вправи і дихальна гімнастика.
8. Сон з піднятим узголів’ям.

Якщо ці рекомендації не дають ефекту, то застосовують медикаментозне лікування:

1. Препарати, що знімають коліки і нейтралізують газоутворення (Гавискон, Миликон та ін).
2. Антациди (Миланта, Маалокс).
3. Ензими (Прилосек, Прэвейсид, Протоникс та ін).
4. Інгібітори Н2 (Аксид, Тагамед, Занак та ін).
5. Ліки для стимуляції роботи ШКТ (Реглан, Пропульсид, Еритроміцин).

Хірургічні методи

Для лікування важких, не піддаються медикаментозному лікуванню форм ГЕРХ, застосовують малоінвазивні методики хірургічного впливу:

1. Ендоскопічні методи (накладання швів на кардіальний жом).
2. Радіочастотні (пошкодження шару кардіального жому).
3. Гастрокардиопексия (лікування гриж, що утворилися в стравоході, з подальшим зміцненням зв’язкового апарату).
4. Лапароскопічні (операція за методом Ниссена, при якій дно органу обертають навколо стравоходу). Ця операція використовується і при хірургічному лікуванні рефлюксу у дітей.

Оперативні методи лікування гастроэзофагического рефлюксу застосовуються у разі, якщо захворювання не піддається медикаментозному лікуванню. Спостерігаються побічні ефекти, наприклад при фундоплікації за Ніссеном пацієнт не здатний до відрижці і блювоті, що провокує здуття живота, біль, дискомфорт.

Народна медицина

Використання народних методів лікування вважається ефективним прийом лікарських трав:

Методи народної медицини використовуються на початковій стадії захворювання в якості самостійної методики при корекції харчування і способу життя. При застосуванні лікарської терапії, траволікування показано для поліпшення загального стану, зняття проявів диспептичних розладів, підтримки імунітету. Для використання фітопрепаратів необхідно знання властивостей лікарських рослин та їх дозування, вміння складати суміші. Тому застосування лікарських рослин необхідно узгодити з лікуючим лікарем.

Ознаки захворювання найчастіше проявляються сезонно (осінь, весна) тому необхідно регулярно обстежуватися у лікаря і застосовувати заходи профілактики перед початком сезону.

Ефективність лікування залежить від дотримання призначень гастроентеролога і нормалізації харчування, повної відмови від шкідливих звичок і регулярного застосування вправ лікувальної фізкультури.

Комплексна терапія при зміні способу життя дає хороші результати лікування рефлюксної хвороби.