Лактозонегативние ентеробактерії як показник порушення мікрофлори ШКТ

Протягом життя з різних причин доводиться здавати аналіз калу. В тому числі на дисбактеріоз. Отримавши на руки бланк, починаєш плутатися в назвах, цифрах і ступенях. А рядок «лактозонегативние ентеробактерії», взагалі, ставить у глухий кут. Як визначити яка бактерія патоген, а якась своя рідна і хороша?

Лактозонегативние ентеробактерії. Загальне поняття

Лактозонегативние ентеробактерії – це група умовно-патогенних мікроорганізмів різного ступеня патогенності.

При нормальних показниках ця мікрофлора не має згубного впливу на організм. Але при дисбактеріозі, кількість представників цієї флори збільшується, викликаючи порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту та інших органів і систем.

Нормою у дітей і дорослих вважається показник не більше, чим 10*4 на 1 г калових мас. Зміна цифр в більшу сторону свідчить про порушення імунітету. Ознаки перевищення показників лактозонегативних ентеробактерій:

• порушення дефекації – як запор, так і пронос;
• появу підозрілих включень у калові маси, слизу зеленого або жовтого кольору;
• болі в епігастрії;
• метеоризм і здуття;
• відрижка і зригування їжі;
• підвищення температури не спостерігається;
• розвиток алергічних реакцій;
• лактозна недостатність.

У малюків з важкими формами імунодефіциту може спостерігатися проникнення патогенів у кров крізь стінки кишечника. Це являє загрозу для життя карапуза.

Лактозонегативние ентеробактерії – типові представники

У бланку аналізу ви побачите загальні показники цієї групи та окремо по кожному виду мікроорганізмів. В групу лактозонегативние ентеробактерії входять:

Деякі з них в невеликих кількостях є нормальними мешканцями кишечника, інші – не повинні бути присутніми в мікрофлорі людини.

Гемолізуюча кишкова паличка

Кишкова паличка – це збірне назва групи із понад 100 різновидів цього мікроорганізму. Цей мікроорганізм може жити тільки в безкисневому середовищі. Певні штами є симбіонтами людини.

Вони мешкають в кишечнику і беруть участь у процесах перетравлення їжі. Деякі види палички Ешериха є патогенами.

Наприклад, гемолізуюча її різновид. Хоча цей штам може існувати і нічим себе не виявляти. Як тільки імунітет падає, кишкова паличка починає розмножуватися і може викликати наступні захворювання:

Симптоматика дисбактеріозу з переважанням гемолизирующей палички Ешериха:

• порушення дефекації;
• здуття;
• відрижка;
• загальна слабкість;
• стомлюваність;
• лихоманка;
• у малюків у фекаліях виявляється слиз зеленого кольору;
• зниження показників артеріального тиску.

При ураженні інших систем симптоматика буде відповідати тим захворювань, які викликала кишкова паличка.

Клепсиелла

Клепсиелли – це збірна назва штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. Відносяться до факультативних анаеробів.

Тобто можуть жити як у присутності кисню, так і без нього. Різновиди цього мікроорганізму можуть викликати наступні патології:

У 1 р. калових мас повинно бути не більше 10*5 мікроорганізмів. Клепсиелли є типовими представниками внутрішньолікарняних інфекцій. Джерелом інфікування є носій мікроорганізму. З моменту зараження до перших симптомів може пройти кілька тижнів.

При ураженні легень спостерігається підвищення температури, кашель спочатку сухий, потім вологий з виділенням смердючої мокроти з кров’ю. Без лікування розвивається сепсис. Смертність становить 36%. При локалізації вогнища в носі спостерігається смердючі ринореї, закладеність носа, температура. При ураженні системи ШКТ розвивається симптоматика гострого коліту або ентероколіту.

Протеї

Протеї – група факультативно анаеробних мікроорганізмів. У невеликих кількостях мешкає в кишечнику людини.

Допустима кількість становить не більше 10*4 шт. на 1 р. фекальних мас. Джерелом інфекції є хвора людина. З моменту зараження до появи перших симптомів від 6 годин до 3 діб.

При ураженні шлунка і кишечника розвивається розлади дефекації, підвищується температура тіла, часте випорожнення вкрай смердючим фекальними масами. Крім цього, розвивається гострий ентероколіт.

При незначному підвищенні кількості патогенів розвивається дисбактеріоз. Основний ознака поразки протеєм – це смердючий стілець водянистий більше 2 разів на добу.

При попаданні в сечовидільну або репродуктивну системи спостерігається симптоматика, характерна для запальних процесів у цих органах.

Хафнии або гафнии

Хафнии – мікроорганізми, що відносяться до класу ентеробактерії. В даний час описано всього 1 вид Н. alvei. Належить до факультативних анаеробів і рідко виявляє патогенні властивості. Здатна викликати загострення хронічних захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, сечовивідної системи, септичні патології.

Цей мікроорганізм важко діагностувати, також він рідко виступає єдиною причиною захворювання. Ознаки ураження гафнией схожі з симптоматикою сальмонельозу – високою температурою, болями. Найчастіше цей патоген плутають з кишковою паличкою.

Лікування захворювань, викликаних хафнией, затруднене, так як мікроорганізм стійкий до антибіотиків останніх поколінь включаючи цефаллоспорини.

Серрации

Серрации – це широко поширений мікроорганізм. Є факультативним анаэробом і утворює природний барвник червоного кольору.

До 60 років минулого століття колонії серрации використовувалися в якості барвника для перевірки циркуляції повітря.

Доведено, що 10% внутригоспитальних інфекцій викликають саме ці мікроорганізми. Смертність при ураженні цією бактерією становить 26%.

Серрации здатні до передачі через предмети гігієни, катетери, неякісно оброблений медичний інструмент, руки медичного персоналу.

Ентеробактери

Ентеробактер – мешкає в товстому кишечнику людини. Вважається умовно-патогенної бактерією і здатний викликати різні захворювання системи ШКТ, сечовидільної та дихальної системи.

В аналізі сечі цей мікроорганізм повинен міститися не більше 10*5 шт. на 1 мл біологічної рідини. В аналізі калу – не більше 10*4. Якщо в сечі підвищений рівень лейкоцитів, рівень энтеробактера 10*4 одиниці є критичним. Ознаки ураження энтеробактером:

• нудота;
• блювання;
• підвищення температури;
• озноб;
• гарячковий стан;
• болі в поперековій області.

Лікування проводиться за допомогою антибіотиків, бактеріофагів, препаратів, що поліпшують мікрофлору організму.

Цитробактери

Цинтробактер – в нормі мешкає в кишечнику людини. Але при цьому є збудником гастроентеритів, урологічних захворювань, запальних процесів у мозку, сепсису.

Ці бактерії викликають важкі отруєння при порушенні технології приготування їжі.

Збудники передаються контактним і орально-фекальним шляхом. При ураженні цинтробактером з’являються наступні симптоми:

Бактерія піддається лікуванню антибіотиками, бактеріофагами. Додатково показано призначення пробіотиків.

Як виявити патогени?

Для діагностики дисбактеріозу слід провести дослідження калових мас. Правила підготовки до дослідження:

• Забір матеріалу проводять до початку прийому антибактеріальних препаратів або у проміжок між лікувальними курсами. Останній прийом антибіотиків повинен бути не раніше, чим за 12 годин до паркану.
• Аналогічна тактика при прийомі препаратів, що поліпшують мікрофлору людини.
• За 3 доби виключити їжу, що викликає бродіння, алкогольні напої, проносні препарати.
• Для дослідження потрібно кал після природної дефекації. Не годяться фекальні маси, отримані при промиванні кишечника і після проносних препаратів.
• Зібрані фекалії слід доставити в лабораторію не пізніше чим через 2 години після забору проб. При підозрі на ураження інших систем організму проводиться бактеріальний посів сечі, крові, спинномозкової рідини.

Лактозонегативние ентеробактерії – це нормальні мешканці нашого організму. Але вони можуть бути смертельно небезпечними. Тому при хронізації захворювань запального характеру слід здати аналізи і визначити збудника.

Докладно про кишкової палички – у тематичному відеоролику: