Лактозонегативние ентеробактерії як показник порушення мікрофлори ШКТ


 

Протягом життя з різних причин доводиться здавати аналіз калу. В тому числі на дисбактеріоз. Отримавши на руки бланк, починаєш плутатися в назвах, цифрах і ступенях. А рядок «лактозонегативние ентеробактерії», взагалі, ставить у глухий кут. Як визначити яка бактерія патоген, а якась своя рідна і хороша?

Лактозонегативние ентеробактерії. Загальне поняття

Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

Лактозонегативние ентеробактерії – це група умовно-патогенних мікроорганізмів різного ступеня патогенності.

При нормальних показниках ця мікрофлора не має згубного впливу на організм. Але при дисбактеріозі, кількість представників цієї флори збільшується, викликаючи порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту та інших органів і систем.

Нормою у дітей і дорослих вважається показник не більше, чим 10*4 на 1 г калових мас. Зміна цифр в більшу сторону свідчить про порушення імунітету. Ознаки перевищення показників лактозонегативних ентеробактерій:

  • порушення дефекації – як запор, так і пронос;
  • появу підозрілих включень у калові маси, слизу зеленого або жовтого кольору;
  • болі в епігастрії;
  • метеоризм і здуття;
  • відрижка і зригування їжі;
  • підвищення температури не спостерігається;
  • розвиток алергічних реакцій;
  • лактозна недостатність.

У малюків з важкими формами імунодефіциту може спостерігатися проникнення патогенів у кров крізь стінки кишечника. Це являє загрозу для життя карапуза.

Лактозонегативние ентеробактерії – типові представники

Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

У бланку аналізу ви побачите загальні показники цієї групи та окремо по кожному виду мікроорганізмів. В групу лактозонегативние ентеробактерії входять:

  • гемолізуюча кишкова паличка;
  • клебсієли;
  • протеї;
  • хафнии;
  • серрации;
  • энтеробактери;
  • цитробакери.
  • Деякі з них в невеликих кількостях є нормальними мешканцями кишечника, інші – не повинні бути присутніми в мікрофлорі людини.

    Гемолізуюча кишкова паличка

    Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

    Кишкова паличка – це збірне назва групи із понад 100 різновидів цього мікроорганізму. Цей мікроорганізм може жити тільки в безкисневому середовищі. Певні штами є симбіонтами людини.

    Цікаве за темою:  Як змусити шлунок працювати? Дієві методи

    Вони мешкають в кишечнику і беруть участь у процесах перетравлення їжі. Деякі види палички Ешериха є патогенами.

    Наприклад, гемолізуюча її різновид. Хоча цей штам може існувати і нічим себе не виявляти. Як тільки імунітет падає, кишкова паличка починає розмножуватися і може викликати наступні захворювання:

  • патології сечовивідної системи – пієлонефрит, цистит, уретрит;
  • захворювання репродуктивної системи – аднексит, кольпіти, орхіти;
  • перитоніт;
  • септичні захворювання;
  • менінгіт.
  • Симптоматика дисбактеріозу з переважанням гемолизирующей палички Ешериха:

    • порушення дефекації;
    • здуття;
    • відрижка;
    • загальна слабкість;
    • стомлюваність;
    • лихоманка;
    • у малюків у фекаліях виявляється слиз зеленого кольору;
    • зниження показників артеріального тиску.

    При ураженні інших систем симптоматика буде відповідати тим захворювань, які викликала кишкова паличка.

    Клепсиелла

    Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

    Клепсиелли – це збірна назва штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. Відносяться до факультативних анаеробів.

    Тобто можуть жити як у присутності кисню, так і без нього. Різновиди цього мікроорганізму можуть викликати наступні патології:

  • легкі – викликає пневмонію;
  • кон’юнктивіт;
  • травна система;
  • менінгіт;
  • захворювання сечостатевої сфери.
  • У 1 р. калових мас повинно бути не більше 10*5 мікроорганізмів. Клепсиелли є типовими представниками внутрішньолікарняних інфекцій. Джерелом інфікування є носій мікроорганізму. З моменту зараження до перших симптомів може пройти кілька тижнів.

    При ураженні легень спостерігається підвищення температури, кашель спочатку сухий, потім вологий з виділенням смердючої мокроти з кров’ю. Без лікування розвивається сепсис. Смертність становить 36%. При локалізації вогнища в носі спостерігається смердючі ринореї, закладеність носа, температура. При ураженні системи ШКТ розвивається симптоматика гострого коліту або ентероколіту.

    Протеї

    Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

    Протеї – група факультативно анаеробних мікроорганізмів. У невеликих кількостях мешкає в кишечнику людини.

    Допустима кількість становить не більше 10*4 шт. на 1 р. фекальних мас. Джерелом інфекції є хвора людина. З моменту зараження до появи перших симптомів від 6 годин до 3 діб.

    Цікаве за темою:  Які овочі можна при панкреатиті: повний список

    При ураженні шлунка і кишечника розвивається розлади дефекації, підвищується температура тіла, часте випорожнення вкрай смердючим фекальними масами. Крім цього, розвивається гострий ентероколіт.

    При незначному підвищенні кількості патогенів розвивається дисбактеріоз. Основний ознака поразки протеєм – це смердючий стілець водянистий більше 2 разів на добу.

    При попаданні в сечовидільну або репродуктивну системи спостерігається симптоматика, характерна для запальних процесів у цих органах.

    Хафнии або гафнии

    Хафнии – мікроорганізми, що відносяться до класу ентеробактерії. В даний час описано всього 1 вид Н. alvei. Належить до факультативних анаеробів і рідко виявляє патогенні властивості. Здатна викликати загострення хронічних захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, сечовивідної системи, септичні патології.

    Цей мікроорганізм важко діагностувати, також він рідко виступає єдиною причиною захворювання. Ознаки ураження гафнией схожі з симптоматикою сальмонельозу – високою температурою, болями. Найчастіше цей патоген плутають з кишковою паличкою.

    Лікування захворювань, викликаних хафнией, затруднене, так як мікроорганізм стійкий до антибіотиків останніх поколінь включаючи цефаллоспорини.

    Серрации

    Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

    Серрации – це широко поширений мікроорганізм. Є факультативним анаэробом і утворює природний барвник червоного кольору.

    До 60 років минулого століття колонії серрации використовувалися в якості барвника для перевірки циркуляції повітря.

    Доведено, що 10% внутригоспитальних інфекцій викликають саме ці мікроорганізми. Смертність при ураженні цією бактерією становить 26%.

    Серрации здатні до передачі через предмети гігієни, катетери, неякісно оброблений медичний інструмент, руки медичного персоналу.

    Ентеробактери

    Ентеробактер – мешкає в товстому кишечнику людини. Вважається умовно-патогенної бактерією і здатний викликати різні захворювання системи ШКТ, сечовидільної та дихальної системи.

    В аналізі сечі цей мікроорганізм повинен міститися не більше 10*5 шт. на 1 мл біологічної рідини. В аналізі калу – не більше 10*4. Якщо в сечі підвищений рівень лейкоцитів, рівень энтеробактера 10*4 одиниці є критичним. Ознаки ураження энтеробактером:

    • нудота;
    • блювання;
    • підвищення температури;
    • озноб;
    • гарячковий стан;
    • болі в поперековій області.

    Лікування проводиться за допомогою антибіотиків, бактеріофагів, препаратів, що поліпшують мікрофлору організму.

    Цитробактери

    Лактозонегативние энтеробактерии как показатель нарушения микрофлори ЖКТ

    Цинтробактер – в нормі мешкає в кишечнику людини. Але при цьому є збудником гастроентеритів, урологічних захворювань, запальних процесів у мозку, сепсису.

    Цікаве за темою:  Хвороба Менетріє: особливості перебігу та лікування

    Ці бактерії викликають важкі отруєння при порушенні технології приготування їжі.

    Збудники передаються контактним і орально-фекальним шляхом. При ураженні цинтробактером з’являються наступні симптоми:

  • ознаки гастриту – нудота, блювання;
  • болі в животі;
  • підвищення температури до 38 градусів;
  • стілець може бути до 10 разів на добу;
  • у фекальних масах виявляють слиз.
  • Бактерія піддається лікуванню антибіотиками, бактеріофагами. Додатково показано призначення пробіотиків.

    Як виявити патогени?

    Для діагностики дисбактеріозу слід провести дослідження калових мас. Правила підготовки до дослідження:

    • Забір матеріалу проводять до початку прийому антибактеріальних препаратів або у проміжок між лікувальними курсами. Останній прийом антибіотиків повинен бути не раніше, чим за 12 годин до паркану.
    • Аналогічна тактика при прийомі препаратів, що поліпшують мікрофлору людини.
    • За 3 доби виключити їжу, що викликає бродіння, алкогольні напої, проносні препарати.
    • Для дослідження потрібно кал після природної дефекації. Не годяться фекальні маси, отримані при промиванні кишечника і після проносних препаратів.
    • Зібрані фекалії слід доставити в лабораторію не пізніше чим через 2 години після забору проб. При підозрі на ураження інших систем організму проводиться бактеріальний посів сечі, крові, спинномозкової рідини.

    Лактозонегативние ентеробактерії – це нормальні мешканці нашого організму. Але вони можуть бути смертельно небезпечними. Тому при хронізації захворювань запального характеру слід здати аналізи і визначити збудника.

    Докладно про кишкової палички – у тематичному відеоролику: