Калові камені: симптоми і методи лікування

Рідко який чоловік може похвалитися чудовим станом травної системи. Навіть якщо з боку шлунка не спостерігається особливих проблем, можуть бути й інші захворювання. До таких патологій відноситься зашлакованість кишечника каловими каменями.

Калові камені (копролити) – це щільні освіти з калових мас, своєчасно не віддаляються з організму, застояних і отверділих. Саме вони найчастіше є причиною зниження загального імунітету людини, дискомфорту і неприємних відчуттів.

Утворення калових каменів

Утворюються камені в результаті ущільнення калових мас в дивертикулах (вигинах) кишечника. Після первинної обробки їжі в шлунку, вона надходить у кишечник, де відбувається основний процес всмоктування корисних і необхідних організму речовин.

Це всмоктування стає можливим, оскільки в кишечнику (в нормі) існує корисна мікрофлора з бактерій, що населяють його поверхню. Поверхня кишечника у свою чергу, щільно всіяна дрібними ворсинками і має бархатисту структуру.

Якщо ж мікрофлора ослаблена (внаслідок прийому антибіотиків, алкоголю тощо), або кількість надходить їжі значно перевищує норму і вона не встигає перероблятися, відбувається часткова затримка відпрацьованих мас у кишечнику. Якщо подібне трапляється з разу в раз, то поступово поверхню кишечника заповнюється відкладеннями, починаються процеси бродіння і гниття.

З відпрацьованих мас поступово віддаляється вода, вони твердіють, перетворюючись в калові камені. Деколи подібні поклади накопичуються в організмі роками і досягають значної ваги та розміру. Камені можуть бути як поодинокими, так і множинними, частіше всього мають округлу або овальну форму, досягаючи іноді до 10-15 см у діаметрі. Зазвичай у складі каменів є слиз, що ще більше ускладнює відходження їх з організму. Причинами відкладення каменів вважають:

• Переїдання
• Зловживання консервами і м’ясною їжею
• Стреси
• Недолік руху
• Часте вживання антибіотиків і анальгетиків
• Недостатнє споживання води

Крім того, причиною утворення каменів може бути не тільки переїдання або зловживання сильнодіючими лікарськими засобами, а й прийом антацидів (в’яжучих), а також проковтування дрібних кісточок, волосся і т. д.

Стимулює зростання каменів прийом жирної їжі, а також багатої солями (переважно, карбонати). У ряді випадків, причиною або поштовхом до розвитку копролитов може бути закидання в кишечник каменів з жовчного міхура, гіпотонія товстої кишки та хвороба Паркінсона. Однак, щоб не було причиною, що викликала утворення калових каменів, симптоми їх прояви однакові і значно ускладнюють життя людини.

Симптоми зашлакованості каловими каменями

Якщо проблема не зайшла далеко, і каміння є не у великій кількості, на самопочутті це не позначається. Якщо ж кількість каменів зростає, з’являються характерні ознаки захворювання. Виявляється патологія рядом характерних ознак:

Також додатковими ознаками наявності калових каменів в кишечнику вважаються набряклість обличчя, підвищене потовиділення, целюліт, наліт на язику і поганий запах з рота. Якщо є два і більше симптому зашлакованості, можна говорити про те, що у людини накопичено в організмі значну кількість каменів.

Особливо показовими ознаками захворювання є наліт на язиці та здуття живота (наліт утворюється з-за підвищеного утворення в організмі цвілі і патогенної мікрофлори, живіт роздувається з-за бродильних процесів в кишечнику і фізичного накопичення каменів всередині).

При значній зашлакованості кишечника виникає ситуація, коли внутрішні органи здавлює кишечником, забитим камінцями, відповідно, ні про яку нормальної життєдіяльності організму говорити не доводиться. Оскільки копролити можуть викликати ускладнення у вигляді кишкової (обтураційній) непрохідності або призвести до виникнення новоутворень, залишати цю проблему без уваги не можна, і варто звернутися до лікаря за діагностикою і лікуванням. Залежно від ступеня вираженості симптомів захворювання призначають наступні методи діагностики:

Надалі можливе призначення інших досліджень і аналізів, так як утворення в кишечнику або прямій кишці можуть викликатися не тільки скупченням калових каменів, але і поліпами або пухлинами.
За результатами обстеження призначається стаціонарне або амбулаторне лікування.

Як позбутися від каменів у кишечнику

Наявність копролитов вимагає обов’язкового лікування, оскільки навіть не занадто важкий перебіг захворювання супроводжується отруєнням організму продуктами застою, атонією, зниженим тонусом. Надалі можливе погіршення стану здоров’я. У запущених випадках калові камені можуть спровокувати кишкову непрохідність, або дати поштовх до розвитку пухлин і поліпів.

Лікування призначається лікарем за результатами обстеження, в залежності від розміру каменів, місця їх розташування, і супутніх захворювань пацієнта. Зазвичай рекомендується стаціонарне лікування, що включає проносні засоби та сифонові клізми. Такі методи застосовуються при каменях в товстій кишці.

Якщо камінь або камені локалізуються в прямій кишці — їх можна витягнути хірургічним шляхом. Операційне втручання необхідно у разі кишкової непрохідності, щоб уникнути можливого летального результату. Видаляють також поліпи та інші новоутворення, особливо якщо вони не поодинокі. Після стаціонарного лікування, і тим більше, операції, необхідно регулярно проводити додаткові повторні огляди і обстеження.

Якщо захворювання протікає в легкій формі, можливо полікуватися і в домашніх умовах. Застосовувати слід засоби, призначені лікарем, але можна почистити кишечник, використовуючи перевірені методи м’якого очищення:

• Проносне. Постійно приймати їх не можна, щоб уникнути звикання. З традиційно застосовуваних засобів можна рекомендувати рицинова олія (всередину по 1 ст. ложці) або гліцерин в свічках.
• Клізми. Хоча очищають тільки частина кишечника, але нехтувати ними не слід, адже таким чином поліпшується прохідність кишки. Хорошим ефектом володіє препарат Енимакс (продається в мікроклізмах, дія настає вже через 5-10 хвилин).
• Можна робити клізми з некрепкими відварами трав (наприклад, склад з ромашки, собачої кропиви, квіток липи, кип’ятити 20 хвилин, настояти протягом 1 години, остуджується і розбавляється водою до 2 літрів). Такі клізми роблять курсами по 5-7 процедур, з тижневими перервами між курсами.
• Гидроколоноскопия — ефективний метод очищення кишечника, що виконується тільки під медичним контролем (закладі). При виконанні процедури зазвичай роблять легкий масаж живота, для кращого відділення калових мас від стінок кишечника.Крім того, після курсу процедур обов’язково заселення кишечника корисними бактеріями (для відновлення здорової мікрофлори).

Клізми і гідроколонотерапію протипоказано застосовувати при:

Під час лікування необхідно скорегувати харчування, дотримуючись щадну дієту з переважанням рослинної їжі, багатої на клітковину, а по завершенні процедур — зайнятися відновленням нормальної роботи кишечника і загальним оздоровленням.

Профілактика виникнення калових каменів

Після очищення кишечника від накопичених калових каменів, симптоми захворювання і інші прояви зашлакованості повинні зникнути. А щоб надалі не допускати повторення хвороби, необхідно дотримувати ряд профілактичних заходів:

Поєднуючи різні методи очищення кишечника, ведучи здоровий спосіб життя і правильно харчуючись, будь-якій цілком до снаги усунути зашлакованість організму, що виникає внаслідок затверділих калових каменів, усунути симптоми інтоксикації і поліпшити стан здоров’я в цілому.

А про камені в жовчному міхурі розповість відеоматеріал: