Що таке прикоренева пневмонія?

Прикоренева пневмонія — інфекційна хвороба, яка характеризується запальним процесом в тканині легенів і передається повітряно-крапельним шляхом. Вогнище запалення розташоване біля кореня легені, що значно ускладнює постановку діагнозу. Складності діагностики підвищують тяжкість захворювання та збільшують ризики виникнення ускладнень.

Епідеміологія

У всьому світі третину інфекційних захворювань — це пневмонії різного генезу. У дітей і дорослих захворювання зустрічається з однаковою частотою. Найбільш часто хворіють діти до трьох років та люди похилого та старечого віку. Частота захворювань залежить від таких факторів, як:

Етіологія

Якщо знижується опірність організму, то він перестає протистояти інфекції, яка надходить ззовні. Це стає причиною виникнення прикореневій пневмонії. Таке захворювання виникає в організмі як самостійний процес або є ускладненням інших патологічних змін.

До збудників, які викликають патологію, відносяться:

Переохолодження організму, відіграє значну роль у процесі виникнення пневмонії, тому що послаблює імунну систему організму. У дітей, крім попередніх причин, пневмонія розвивається як наслідок таких патологій:

До неінфекційних факторів виникнення пневмонії відносять алергени, травми, гельмінти і токсичну дію. У дорослих прикоренева пневмонія проявляється під впливом факторів ризику або на тлі основних захворювань і травм:

Механізм розвитку захворювання

При нормальному функціонуванні в організмі підтримується стерильність в дихальній системі. Такий стан підтримується від бронхіол до гортані за допомогою фагоцитарних, механічних, секреторних і імунологічних механізмів захисту. При дії різних пошкоджуючих факторів, послаблюються захисні механізми, внаслідок чого порушується динамічний баланс мікроорганізмів. Потрапляючи в нижні відділи дихальних шляхів або в корінь легені, мікроорганізми викликають запалення, яке призводить до розвитку супутніх патологічних процесів.

Класифікація пневмоній

Прикоренева пневмонія буває двох видів. Вони відрізняються інтенсивністю розвитку захворювання:

1. Опухолевидная. Динаміка захворювання низької інтенсивності. Тривалий час хвороба залишається непоміченою. Корінь легені стає горбистим, набуває поліциклічні контури.
2. Запальна. Патологічний стан високої інтенсивності. Через нетривалий час після початку захворювання починається стадія ущільнення і розсмоктування.

По локалізації пневмонія ділиться на дві форми:

Опухолевидная форма

Діагностика та лікування запальної форми захворювання мають труднощі. Але яскраво виражені симптоми змушують пацієнта негайно звернутися до лікаря. Опухолевидная форма довгий час залишається непоміченою, що затягує процес постановки діагнозу. У дітей такий тип прикореневій пневмонії зустрічається рідко. Стан пацієнтів загалом задовільний. Ознаки інтоксикації не виражені.

В тканині легенів відбуваються фіброзно-запальні зміни. За рахунок чого здавлюються великі бронхи в кореневій зоні. Це призводить до утворення ателектазів, розвитку дихальної недостатності та синдрому «порожнистої вени».

Клінічна картина

На симптоми прикореневій пневмонії впливають причини її виникнення, особливості збудників та індивідуальні реакції організму. Основні ознаки патології:

Якщо пневмонія переходить в більш важку ступінь, то всі симптоми проявляються інтенсивніше. Температура тіла досягає позначки 40 градусів, кашель стає сильним і продуктивним.

Симптоми пневмонії у дітей до року

Організм новонародженого тільки починає розвиватися. Ознаки захворювання відрізняються від тих, які спостерігають у дорослих:

Діагностичні методи

Патологічний процес розташований таким чином, що поставити діагноз важко. Інструментальні методи не дають точних результатів.

Диференціальна діагностика

При постановці діагнозу, лікар повинен переконатися у відсутність двох патологій, які мають подібні симптоми і ознаки:

Діагностика у дітей

До певного віку діти не в змозі описати свій стан. А симптоми пневмонії нагадують інтоксикацію через грипу або ГРВІ. Тому з простудними захворюваннями потрібно звертатися до лікаря для виключення можливості пневмонії.

Лікування

Якщо у пацієнта виявлена прикоренева пневмонія, то йому необхідна госпіталізація до терапевтичного або пульмонологічне відділення. Процес терапії повинен знаходитися під контролем лікаря для визначення динаміки процесу і попередження побічної дії препаратів.

Основна терапія спрямована на причину захворювання. Для цього призначають антибактеріальні, протигрибкові або противірусні препарати, вибір яких залежить від виявленого збудника. У дитячому віці віддають перевагу лікарських засобів у вигляді суспензій. Тільки вкрай важкі випадки лікують за допомогою внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення препаратів. Через декілька днів спостерігають поліпшення стану хворого. Для повного одужання може знадобитися місяць.

Допоміжне лікування спрямоване на симптоми хвороби.

Загальні рекомендації включають постільний режим, висококалорійне збалансоване харчування і рясне пиття. Якщо є ознаки порушення роботи серцевого м’яза, то можливе призначення серцевих глікозидів для її підтримки. Після консультації з лікарем лікування можна додати фітотерапію та інгаляції на трав’яних відварах.

У кореневій зоні після запалення можуть залишитись фіброзні утворення. Це неприємне явище для дорослих. А у дітей воно може вплинути на розвиток тканини легенів. Тому фізіотерапевтичні процедури — обов’язковий етап лікування запалення легенів у дитячому віці. Їх проводять тільки після усунення симптомів гострого перебігу. До таких процедур відносяться:

Боротьба з інтоксикацією

Дезінтоксикаційні заходи проводять у тому випадку, якщо перебіг захворювання має середню або важку ступінь. Вони спрямовані на поліпшення обміну речовин у тканинах, внаслідок чого знижується інтоксикація. Для дезінтоксикації використовують:

1. Гемодез. Внутрішньовенно крапельно. Один флакон об’ємом 400 мл на добу.
2. Фізіологічний розчин хлориду натрію. Внутрішньовенно крапельно.
3. Розчин глюкози з концентрацією 5%. Внутрішньовенно крапельно.
4. Коферменти:

5. Пірацетам. Внутрішньовенно раз на добу. 5 мл пірацетаму з концентрацією 20% розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Після 5 — 6 днів внутрішньовенного введення терапію можна продовжити за допомогою таблетованих форм.

Для зняття інтоксикації добре підходить журавлинний морс, мінеральні води, відвар шипшини, соки з різних фруктів.

В окремих випадках, коли організм хворого стійкий до вищеописаної терапії, для дезінтоксикації проводять плазмаферез і гемосорбцію. Такі заходи також сприяють підвищенню імунітету.

Ускладнення запалень легенів

Якщо запальний процес в кореневій зоні легкого триває довго, то пневмонія може перетекти в наступні патології:

Своєчасне звернення до фахівця і вчасно розпочате лікування допоможуть уникнути ускладнень хвороби.

В деяких випадках навіть правильне лікування не може вберегти від ускладнення. Це відбувається із-за недостатнього дренажу гнійних вогнищ. У таких випадках показана бронхоскопія, яка дозволить відновити прохідність бронхів і поліпшить відтік гною.

Профілактика та відновлення

Щоб попередити розвиток хвороби у дорослих і дітей, потрібно дотримуватися простих і відомих рекомендацій:

Після одужання варто задуматися про відновлення організму. Для таких цілей краще всього підійде спрямоване санаторно-курортне лікування. Якщо такої можливості немає, то слід збільшити тривалість прогулянок на свіжому повітрі, робити дихальну гімнастику і займатися лікувальною фізкультурою. Спати потрібно не менше дев’яти годин на добу, забезпечити розумовий і фізичний спокій. Фітопрепарати і фізіотерапія допоможуть швидко налагодити роботу організму після серйозної хвороби, а також запобігти її рецидиви.

Як тільки ви виявили у себе або дітей незвичні респіраторні симптоми, слід негайно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу. Пневмонія кореневої частини легені — захворювання, яке має сприятливий прогноз, але тільки в разі своєчасної діагностики та швидкого початку терапії. Профілактичні заходи допоможуть запобігти цю небезпечну недугу.