Секреторний отит: симптоми і лікування
Секреторний отит – це запальне захворювання середнього відділу вуха, в результаті якого в барабанній порожнині накопичується слизовий секрет, змішаний з серозною рідиною. Секреторна стадія є другим етапом ексудативного або серозного отиту. Вона завершує тубоотитную форму і при відсутності лікування веде до мукозной формі. Однак часто і секреторний та ексудативний, і серозний отит використовують як синонімічні назви одного й того ж патологічного процесу у вусі. Більш того, всі вони можуть бути об’єднані під общевидовим назвою – негнійний форма отиту середнього вуха.
Для цілей цієї статті термін «секреторний отит» ми будемо розуміти у вузькому сенсі як перехідну фазу в комплексному запальному процесі середнього вуха.
Симптоми і течія
Підвищена секреція слизової оболонки барабанної порожнини пов’язана зі змінами, які починають відбуватися в ній в результаті тривалого набряку слухової труби. Її щільно зімкнуті стінки не дають можливість вентилювати барабанну порожнину, яка виявляється ізольованою від зовнішнього середовища. Це має наступні наслідки:
- Зниження тиску в барабанній порожнині за рахунок виникаючого розрядження повітря через адсорбції кисню клітинами слизової.
- Зниження тиску призводить до припливу крові в судини слизової оболонки і уповільнення її відтоку.
- Слизова оболонка набрякає і починає виділяти рясний секрет.
- Одночасно з кровоносних капілярів починається виділення ексудату, що складається з клітин крові та білків.
Змішаний секрет і ексудат являють собою серозну рідину з різним ступенем в’язкості, яка поступово заповнює барабанну порожнину.
Симптоми отиту в секреторній фазі:
Хоча для секреторного отиту не характерні больові відчуття і підйом температури тіла, ці симптоми можуть мати місце, але не виражатися інтенсивно.
Неможливість дренування барабанної порожнини природним чином через слухову трубу призводить до накопичення рідини, яка в залежності від початкової консистенції протягом 6-12 місяців починає набувати густу структуру. Тим самим секреторна фаза отиту переходить в мукозную стадію з обважненням симптомів.
Лікування
У терапії секреторного отиту першорядне увагу приділяється корекції роботи слухової труби. Повернення стійкої вентиляції барабанної порожнини дозволяє:
З метою нормалізації функціонування слухової труби використовується комплекс заходів:
Застосування антибіотиків у лікуванні секреторного отиту повинно бути виправдано очевидним присутність мікробної флори, оскільки вони викликають згущення консистенції секрету і уповільнюють хід запального процесу, надаючи йому мляву динаміку. З тієї ж причини слід утримуватися від протизастудних препаратів з холінолітиками (напр., Колдакт).
Якщо нормалізувати роботу слухової труби не вдається, роблять спробу штучного дренування барабанної порожнини через прокол в барабанної перетинки. Лікування отиту у секреторної стадії необхідно починати якомога раніше, оскільки секрет має тенденцію до збільшення ступеня в’язкості. Чим більше проходить часу, тим складніше видалити секрет з барабанної порожнини, особливо з її областей, які і в здоровому стані погано вентилюються (склепіння, стремінце, лабіринтове вікно).
Так як первинна причина виникнення отиту середнього вуха полягає в зниженому імунітеті, найважливішим завданням при лікуванні є профілактичні заходи, спрямовані на підвищення захисної функції у дорослих, на тренування імунітету у дітей. Найкраща підтримка імунної системи – це нормалізація способу життя:
В якості додаткового засобу можуть бути застосовані імуномодулятори.
На закінчення слід зазначити, що лікування отиту неодмінно має відбуватися на тлі терапії первинного інфекційного вогнища.