Вірусний кератит

Вірусний кератит – поширене запальне захворювання рогівки вірусного походження. Часто спостерігається на тлі ГРВІ, грипу, герпетичної інфекції, у ослаблених людей. Небезпечний своїми ускладненнями, аж до сліпоти.

Рогівка є захисною оболонкою ока і знаходиться в постійному контакті з зовнішнім середовищем. Тому її запалення зустрічається часто. Воно може стосуватися лише самий поверхневий шар або ж охоплювати всю товщу оболонки ока, що призводить до утворення виразок і рубців.

Як відбувається зараження?

Найбільш поширені збудники – віруси простого герпесу, вітряної віспи, епідемічного паротиту, кору, аденовіруси.

Сприятливі фактори:

• переохолодження;
• зниження імунітету, у тому числі на тлі хронічних захворювань;
• ендокринна патологія;
• хронічні хвороби очей;
• стреси і перевтома.

Шляхи зараження

Потрапляння вірусу на оболонку ока відбувається повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами.

Якщо вірус вперше потрапив в організм, говорять про первинну кератиті. Якщо на тлі провокуючих факторів відбувається активація вірусу, що вже перебуває в шарах рогівки, лікарі діагностують вторинний кератит. Для нього характерні рецидиви і часті ускладнення. Ця форма вірусного кератиту погано піддається лікуванню.

Симптоми

Клінічні ознаки вірусного ураження рогівки різними збудниками дуже схожі:

• почервоніння ока;
• набряклість повік;
• біль;
• сльозотеча;
• світлобоязнь, блефароспазм;
• слизові виділення з очей;
• помутніння рогівки;
• поява бульбашок на поверхні рогівки, після розкриття яких утворюються ерозії, виразки;
• різке погіршення зору.

Найважче протягом характерно для герпетичного кератиту.

Ускладнення

При відсутності своєчасної терапії вірусний кератит може призвести до численних проблем – виразка рогівки, вторинна глаукома, втрата зору через утворення більма, офтальмоплегія, іридоцикліт, абсцес очного яблука.

Діагностика

Крім констатації візуальних ознак захворювання, офтальмолог проводить необхідне інструментальне обстеження:

• візометрію (дослідження гостроти зору);
• периметрию (визначення меж поля зору);
• біомікроскопія;
• кератометрия.

З лабораторних методів зазвичай проводиться ПЛР мазка, взятого з рогівки, перевіряється наявність противірусних антитіл у крові (ІФА).

Лікування

Обов’язково повинно бути комплексним, включати місцеві та загальнооздоровчі процедури:

• боротьба з вірусом;
• покращення місцевого імунітету ока;
• підвищення імунного захисту всього організму;
• відновлення пошкодженої рогівки.

Місцева терапія є найважливішою частиною лікування хвороби. Використовуються противірусні мазі і краплі. Вони застосовуються кілька разів у день після попередньої ретельної обробки запаленого очі антисептиком. При загрозі нашарування бактеріальної інфекції рекомендується додати до противірусної антибактеріальну терапію.

Для зняття больового синдрому окулісти призначають очні краплі з вмістом лідокаїну, також атропін, цикломед для розширення зіниці.

Крім цих заходів необхідно використання наступних лікарських засобів:

• НПЗЗ (місцево, всередину, внутрішньом’язово);
• вітамінотерапія, особливо вітаміни групи B;
• імуномодулятори (в тому числі, імуноглобулін внутрішньом’язово);
• антиоксиданти.

Широко застосовуються фізіотерапевтичні методи. В залежності від збудника та тяжкості ураження очей доктор призначить противірусні препарати всередину або внутрішньовенно.

У запущених випадках доводиться вдаватися до оперативного лікування: проводяться кератопластика, трансплантація рогівки.

Вірусний кератит страшний своїми наслідками. Вчасно звернувшись до лікаря, людина може не тільки погіршити зір, але і опинитися перед необхідністю серйозної операції. Звернення до офтальмолога і ретельне виконання його призначень допоможе зберегти здоров’я очей.