Вірусний кератит
Вірусний кератит – поширене запальне захворювання рогівки вірусного походження. Часто спостерігається на тлі ГРВІ, грипу, герпетичної інфекції, у ослаблених людей. Небезпечний своїми ускладненнями, аж до сліпоти.
Рогівка є захисною оболонкою ока і знаходиться в постійному контакті з зовнішнім середовищем. Тому її запалення зустрічається часто. Воно може стосуватися лише самий поверхневий шар або ж охоплювати всю товщу оболонки ока, що призводить до утворення виразок і рубців.
Як відбувається зараження?
Найбільш поширені збудники – віруси простого герпесу, вітряної віспи, епідемічного паротиту, кору, аденовіруси.
Сприятливі фактори:
- переохолодження;
- зниження імунітету, у тому числі на тлі хронічних захворювань;
- ендокринна патологія;
- хронічні хвороби очей;
- стреси і перевтома.
Шляхи зараження
Потрапляння вірусу на оболонку ока відбувається повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами.
Якщо вірус вперше потрапив в організм, говорять про первинну кератиті. Якщо на тлі провокуючих факторів відбувається активація вірусу, що вже перебуває в шарах рогівки, лікарі діагностують вторинний кератит. Для нього характерні рецидиви і часті ускладнення. Ця форма вірусного кератиту погано піддається лікуванню.
Симптоми
Клінічні ознаки вірусного ураження рогівки різними збудниками дуже схожі:
- почервоніння ока;
- набряклість повік;
- біль;
- сльозотеча;
- світлобоязнь, блефароспазм;
- слизові виділення з очей;
- помутніння рогівки;
- поява бульбашок на поверхні рогівки, після розкриття яких утворюються ерозії, виразки;
- різке погіршення зору.
Найважче протягом характерно для герпетичного кератиту.
Ускладнення
При відсутності своєчасної терапії вірусний кератит може призвести до численних проблем – виразка рогівки, вторинна глаукома, втрата зору через утворення більма, офтальмоплегія, іридоцикліт, абсцес очного яблука.
Діагностика
Крім констатації візуальних ознак захворювання, офтальмолог проводить необхідне інструментальне обстеження:
- візометрію (дослідження гостроти зору);
- периметрию (визначення меж поля зору);
- біомікроскопія;
- кератометрия.
З лабораторних методів зазвичай проводиться ПЛР мазка, взятого з рогівки, перевіряється наявність противірусних антитіл у крові (ІФА).
Лікування
Обов’язково повинно бути комплексним, включати місцеві та загальнооздоровчі процедури:
- боротьба з вірусом;
- покращення місцевого імунітету ока;
- підвищення імунного захисту всього організму;
- відновлення пошкодженої рогівки.
Місцева терапія є найважливішою частиною лікування хвороби. Використовуються противірусні мазі і краплі. Вони застосовуються кілька разів у день після попередньої ретельної обробки запаленого очі антисептиком. При загрозі нашарування бактеріальної інфекції рекомендується додати до противірусної антибактеріальну терапію.
Для зняття больового синдрому окулісти призначають очні краплі з вмістом лідокаїну, також атропін, цикломед для розширення зіниці.
Крім цих заходів необхідно використання наступних лікарських засобів:
- НПЗЗ (місцево, всередину, внутрішньом’язово);
- вітамінотерапія, особливо вітаміни групи B;
- імуномодулятори (в тому числі, імуноглобулін внутрішньом’язово);
- антиоксиданти.
Широко застосовуються фізіотерапевтичні методи. В залежності від збудника та тяжкості ураження очей доктор призначить противірусні препарати всередину або внутрішньовенно.
У запущених випадках доводиться вдаватися до оперативного лікування: проводяться кератопластика, трансплантація рогівки.
Вірусний кератит страшний своїми наслідками. Вчасно звернувшись до лікаря, людина може не тільки погіршити зір, але і опинитися перед необхідністю серйозної операції. Звернення до офтальмолога і ретельне виконання його призначень допоможе зберегти здоров’я очей.