Види катаракти
Усі види катаракти прийнято об’єднувати в дві групи – вроджені та набуті. Інші різновиди виділяються виходячи з приналежності до однієї з перерахованих вище груп.
Нагадаємо, що катаракта – захворювання кришталика, що характеризується зниженням його прозорості.
Вроджена форма
Вродженими називаються ті види катаракти, які формуються під впливом спадкових або яких-небудь інших факторів в процесі внутрішньоутробного розвитку. Характеризується таке порушення стійкістю і стационарностью.
Такі помутніння кришталика не прогресують, зберігаючи свою форму і площу. Лікування такої патології в більшості випадків хірургічне і здійснюється ще в дитячому віці.
Виявляються подібні порушення у 0,4% дітей. Якщо поразка знаходиться на периферії кришталика і не перешкоджає основному зору, то хірургічного втручання може не знадобитися.
Вроджені помутніння кришталика бувають декількох типів:
- Передня полярна – розташовується в передній частині кришталика. На гостроту зору, як правило, не впливає.
- Задня полярна, відповідно, розташовується в задній частині кришталика.
- Ядерна – прогресує в центрі кришталика.
- Шарувата – носить двосторонній характер. Розташовується навколо каламутного ядра і є причиною сильного зниження гостроти зору. Підлягає видаленню.
- Повна катаракта – зачіпає всі верстви кришталика.
Набута форма
Спектр класифікації різновидів придбаних помутнінь кришталика більш широкий, чим вроджені. Існує три основних параметри, за якою виконується класифікація катаракти набутого генезу:
- етіологія;
- локалізація;
- зрілість.
Згідно класифікації за походженням виділяються такі види катаракти:
- вікові;
- травматичні (механічні ушкодження рогівки і кришталика, що виникають в результаті контузії або проникаючих ушкоджень);
- запальні ускладнені (глаукома, увеїт, дегенерація сітківки тощо);
- променеві (вплив інфрачервоного, радіаційного, рентгенівського випромінювання);
- токсичні (як результат побічної дії прийому лікарських препаратів);
- викликані порушеннями метаболізму (діабет, порушення гормонального фону, обміну речовин).
Класифікація по локалізації виділяє наступні типи:
- полярна передня;
- полярна задня;
- веретеноподібна;
- шарувата;
- ядерна;
- коркова;
- задня субкапсулярна;
- тотальна.
Згідно класифікації за ступенем зрілості, можна виділити 4 типи помутнінь кришталика:
- початкова;
- незріла;
- зріла;
- перезріла.
Початкова характеризується скупченням в кришталику надмірної кількості рідини. Відбувається формування так званих «водяних щілин» і формуються початкові помутніння на периферії. Поступово вони поширюються ближче до центру.
Незріла форма супроводжується зменшенням прозорості в центральній зоні кришталика і вже веде до зниження гостроти зору.
Зрілі помутніння характеризуються зниженням гостроти зору до 12 рядків у таблиці (іноді аж до рівня світловідчуття).
Перестигла форма характеризується розпадом волокон кришталика. Відбувається розрідження речовини, формується складчастість капсули. Кора стає однорідного білого відтінку і виникає опущення ядра до нижньої частини кришталика.