Види катаракти

Усі види катаракти прийнято об’єднувати в дві групи – вроджені та набуті. Інші різновиди виділяються виходячи з приналежності до однієї з перерахованих вище груп.

Нагадаємо, що катаракта – захворювання кришталика, що характеризується зниженням його прозорості.

Вроджена форма

Вродженими називаються ті види катаракти, які формуються під впливом спадкових або яких-небудь інших факторів в процесі внутрішньоутробного розвитку. Характеризується таке порушення стійкістю і стационарностью.

Такі помутніння кришталика не прогресують, зберігаючи свою форму і площу. Лікування такої патології в більшості випадків хірургічне і здійснюється ще в дитячому віці.

Виявляються подібні порушення у 0,4% дітей. Якщо поразка знаходиться на периферії кришталика і не перешкоджає основному зору, то хірургічного втручання може не знадобитися.

Вроджені помутніння кришталика бувають декількох типів:

• Передня полярна – розташовується в передній частині кришталика. На гостроту зору, як правило, не впливає.
• Задня полярна, відповідно, розташовується в задній частині кришталика.
• Ядерна – прогресує в центрі кришталика.
• Шарувата – носить двосторонній характер. Розташовується навколо каламутного ядра і є причиною сильного зниження гостроти зору. Підлягає видаленню.
• Повна катаракта – зачіпає всі верстви кришталика.

Набута форма

Спектр класифікації різновидів придбаних помутнінь кришталика більш широкий, чим вроджені. Існує три основних параметри, за якою виконується класифікація катаракти набутого генезу:

• етіологія;
• локалізація;
• зрілість.

Згідно класифікації за походженням виділяються такі види катаракти:

• вікові;
• травматичні (механічні ушкодження рогівки і кришталика, що виникають в результаті контузії або проникаючих ушкоджень);
• запальні ускладнені (глаукома, увеїт, дегенерація сітківки тощо);
• променеві (вплив інфрачервоного, радіаційного, рентгенівського випромінювання);
• токсичні (як результат побічної дії прийому лікарських препаратів);
• викликані порушеннями метаболізму (діабет, порушення гормонального фону, обміну речовин).

Класифікація по локалізації виділяє наступні типи:

• полярна передня;
• полярна задня;
• веретеноподібна;
• шарувата;
• ядерна;
• коркова;
• задня субкапсулярна;
• тотальна.

Згідно класифікації за ступенем зрілості, можна виділити 4 типи помутнінь кришталика:

• початкова;
• незріла;
• зріла;
• перезріла.

Початкова характеризується скупченням в кришталику надмірної кількості рідини. Відбувається формування так званих «водяних щілин» і формуються початкові помутніння на периферії. Поступово вони поширюються ближче до центру.

Незріла форма супроводжується зменшенням прозорості в центральній зоні кришталика і вже веде до зниження гостроти зору.

Зрілі помутніння характеризуються зниженням гостроти зору до 12 рядків у таблиці (іноді аж до рівня світловідчуття).

Перестигла форма характеризується розпадом волокон кришталика. Відбувається розрідження речовини, формується складчастість капсули. Кора стає однорідного білого відтінку і виникає опущення ядра до нижньої частини кришталика.