Реоофтальмография: показання та техніка проведення
Реоофтальмография – метод дослідження кровопостачання тканин ока, що полягає у визначенні змін об’ємної швидкості кровотоку у відповідь на дію змінного електричного струму.
Показання до проведення
Даний метод застосовується в офтальмології з метою виявлення патологій в судинній системі очі, використовується також для оцінки ефективності консервативного, хірургічного і лазерного лікування.
Виділяють ряд місцевих і загальних захворювань, при яких лікар може направити пацієнта на дане дослідження (для оцінки стану кровотоку очних тканин):
- Глаукома.
- Короткозорість.
- Діабетична ретинопатія.
- Ендофтальміт.
- Відшарування сітківки.
- Гемералопія.
- Цукровий діабет.
- Гіпертонічна хвороба.
- Атеросклероз.
Також реоофтальмография дозволяє виявити оклюзію центральних судин (артерій, так і вен) хориоідеї та ішемічні ураження зорового нерва.
Протипоказання відсутні.
Методика
Для проведення даного методу необхідний спеціальний прилад – реограф, який сприймає зміни напруги і передає сигнали на записуючий пристрій. Таким чином виходить реоофтальмограмма, що представляє графічну запис (у вигляді кривої), яка показує зміну опору змінному струму тканин ока. При прискоренні кровотоку опір зменшується і навпаки.
На очному яблуці фіксують спеціальну контактну лінзу, в якій знаходяться електроди для створення різниці потенціалів. З допомогою датчика сигнали передаються на реограф, перетворює їх і передає на записуючий пристрій.
Оцінка результатів повинна проводитися кваліфікованим лікарем-офтальмологом.