Реоофтальмография: показання та техніка проведення

Реоофтальмография – метод дослідження кровопостачання тканин ока, що полягає у визначенні змін об’ємної швидкості кровотоку у відповідь на дію змінного електричного струму.

Показання до проведення

Даний метод застосовується в офтальмології з метою виявлення патологій в судинній системі очі, використовується також для оцінки ефективності консервативного, хірургічного і лазерного лікування.

Виділяють ряд місцевих і загальних захворювань, при яких лікар може направити пацієнта на дане дослідження (для оцінки стану кровотоку очних тканин):

• Глаукома.
• Короткозорість.
• Діабетична ретинопатія.
• Ендофтальміт.
• Відшарування сітківки.
• Гемералопія.
• Цукровий діабет.
• Гіпертонічна хвороба.
• Атеросклероз.

Також реоофтальмография дозволяє виявити оклюзію центральних судин (артерій, так і вен) хориоідеї та ішемічні ураження зорового нерва.

Протипоказання відсутні.

Методика

Для проведення даного методу необхідний спеціальний прилад – реограф, який сприймає зміни напруги і передає сигнали на записуючий пристрій. Таким чином виходить реоофтальмограмма, що представляє графічну запис (у вигляді кривої), яка показує зміну опору змінному струму тканин ока. При прискоренні кровотоку опір зменшується і навпаки.

На очному яблуці фіксують спеціальну контактну лінзу, в якій знаходяться електроди для створення різниці потенціалів. З допомогою датчика сигнали передаються на реограф, перетворює їх і передає на записуючий пристрій.

Оцінка результатів повинна проводитися кваліфікованим лікарем-офтальмологом.