Флегмона слізного мішка

Флегмона слізного мішка – це запальна патологія, має бактеріальну природу і виникає при розмноженні патогенних мікроорганізмів у слізному мішку. Вона також може називатися гострим гнійним перидакриоциститом.

З розвитком патології і відсутністю лікування ризик виникнення ускладнень істотно підвищується. Це може нести певну загрозу для життя, оскільки існує ймовірність поширення інфекції на сусідні тканини і мозок. Тому важливо діагностувати захворювання на ранніх етапах.

Симптоматика

При зниженні імунітету в організмі починається розмноження патогенних бактерій. Спровокувати розвиток флегмони може цілий ряд патогенних мікроорганізмів:

• стрептококи;
• стафілококи;
• пневмококи та ін

Їх розмноження проявляється наступними ознаками:

• набряк шкіри в районі перенісся з боку ураженого ока;
• окраснение;
• виникнення зростаючого ущільнення, яке з часом може закрити очей;
• підвищення температури в місці запалення;
• больові відчуття при натисканні;
• сильно виражена мігрень;
• загальна слабкість.

При виникненні цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря, щоб уникнути можливих ускладнень.

Через кілька днів ущільнення стає більш м’яким і у нього починає формуватися «головка», через які може витікати гній. Шкіра в місці запалення може стати жовтого кольору. Гній може прорватися всередину, в носову порожнину.

Важливо: при прориві гнійника його ні в якому разі не можна видавлювати. З натисканням є ризик розповсюдження гною з слізного каналу і попадання її у м’які тканини. Це може викликати великий абсцес, і навіть стати причиною летального результату.

Діагностика та лікування

Діагностувати таке захворювання, як флегмона слізного мішка, повинен тільки офтальмолог. При виникненні підозри на запалення слізного мішка проводиться огляд, пальпація місця запалення і обов’язково виконується рентгенографія носових пазух.

На підставі отриманих даних лікар складає загальну картину і призначає лікування. Обов’язковим є розтин флегмони слізного мішка і створення умов для відтоку гною. Додатково здійснюється вирізання та видалення тих тканин, які зазнали некрозу.

Потім порожнину треба промити антибактеріальним розчином і обробити антибіотиком. По закінченні процедури накладається спеціальна пов’язка. Розтин флегмони необхідно для відновлення нормальної прохідності каналу.

Лікарська терапія, як правило, є спрямованою і включає антибіотики широкого спектру дії, що пригнічують розмноження патогенних бактерій. Додатково призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – вони допомагають зменшити больовий синдром і купірувати запалення. Для місцевого лікування можуть використовуватися антибактеріальні краплі і засоби з вмістом кортикостероїдів.

Профілактика захворювання включає в себе дотримання гігієнічних норм і регулярні огляди у фахівця, які допоможуть розпізнати хворобу ще на початковому етапі.