Флегмона слізного мішка
Флегмона слізного мішка – це запальна патологія, має бактеріальну природу і виникає при розмноженні патогенних мікроорганізмів у слізному мішку. Вона також може називатися гострим гнійним перидакриоциститом.
З розвитком патології і відсутністю лікування ризик виникнення ускладнень істотно підвищується. Це може нести певну загрозу для життя, оскільки існує ймовірність поширення інфекції на сусідні тканини і мозок. Тому важливо діагностувати захворювання на ранніх етапах.
Симптоматика
При зниженні імунітету в організмі починається розмноження патогенних бактерій. Спровокувати розвиток флегмони може цілий ряд патогенних мікроорганізмів:
- стрептококи;
- стафілококи;
- пневмококи та ін
Їх розмноження проявляється наступними ознаками:
- набряк шкіри в районі перенісся з боку ураженого ока;
- окраснение;
- виникнення зростаючого ущільнення, яке з часом може закрити очей;
- підвищення температури в місці запалення;
- больові відчуття при натисканні;
- сильно виражена мігрень;
- загальна слабкість.
При виникненні цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря, щоб уникнути можливих ускладнень.
Через кілька днів ущільнення стає більш м’яким і у нього починає формуватися «головка», через які може витікати гній. Шкіра в місці запалення може стати жовтого кольору. Гній може прорватися всередину, в носову порожнину.
Важливо: при прориві гнійника його ні в якому разі не можна видавлювати. З натисканням є ризик розповсюдження гною з слізного каналу і попадання її у м’які тканини. Це може викликати великий абсцес, і навіть стати причиною летального результату.
Діагностика та лікування
Діагностувати таке захворювання, як флегмона слізного мішка, повинен тільки офтальмолог. При виникненні підозри на запалення слізного мішка проводиться огляд, пальпація місця запалення і обов’язково виконується рентгенографія носових пазух.
На підставі отриманих даних лікар складає загальну картину і призначає лікування. Обов’язковим є розтин флегмони слізного мішка і створення умов для відтоку гною. Додатково здійснюється вирізання та видалення тих тканин, які зазнали некрозу.
Потім порожнину треба промити антибактеріальним розчином і обробити антибіотиком. По закінченні процедури накладається спеціальна пов’язка. Розтин флегмони необхідно для відновлення нормальної прохідності каналу.
Лікарська терапія, як правило, є спрямованою і включає антибіотики широкого спектру дії, що пригнічують розмноження патогенних бактерій. Додатково призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – вони допомагають зменшити больовий синдром і купірувати запалення. Для місцевого лікування можуть використовуватися антибактеріальні краплі і засоби з вмістом кортикостероїдів.
Профілактика захворювання включає в себе дотримання гігієнічних норм і регулярні огляди у фахівця, які допоможуть розпізнати хворобу ще на початковому етапі.