Аденовірусний кон’юнктивіт

Аденовірусний кон’юнктивіт – поширене інфекційне очне захворювання. Викликають аденовіруси, які, потрапляючи на слизову оболонку очного яблука, провокують її запалення на тлі проявів респіраторної інфекції.

Деякі різновиди збудника можуть викликати спалахи, особливо в дитячих і закритих колективах. Якщо лікування розпочато пізно, можливі серйозні ускладнення.

Епідеміологія

Випадки захворювання реєструються протягом року, особливо часто в перехідні сезони.

Джерело: хвора людина з катаральними проявами ГРВІ, рідше – носій.

Шляхи зараження:

• повітряно-краплинний;
• контактний (збудник потрапляє на слизову оболонку ока з брудними руками, при використанні чужих речей і предметів побуту).

Інкубаційний період 5-7 днів.

Що сприяє:

• контакт з хворим аденовірусної інфекцією;
• порушення гігієнічних норм;
• зниження імунітету на тлі захворювань, стресів;
• переохолодження;
• травми ока.

Форми хвороби

Аденовірусний кон’юнктивіт має кілька видів:

• Катаральний, особливо поширений, зустрічається в будь-якому віці, зазвичай протікає в легкій формі і без ускладнень.
• Фолікулярний (утворення бульбашок на слизовій ока і повік), має схильність до переходу в хронічну форму.
• Плівчатий, частіше зустрічається у дітей і ослаблених хворих, протікає на тлі вираженої лихоманки. На кон’юнктиві утворюються білясті, що легко видаляються при обробці очей плівки. У запущених випадках вони спаяні зі слизової ока, після їх видалення можуть залишатися ерозії з утворенням рубців.

Загальні ознаки для всіх різновидів захворювання:

• гострий перебіг;
• виникає на тлі картини ГРВІ з катаральними явищами та лихоманкою, до яких пізніше приєднується регіональний лімфаденіт;
• спочатку – односторонній процес, через кілька днів при відсутності лікування переходить на інше око.

Скарги: світлобоязнь, виражене сльозотеча, свербіж, різь в очах, відчуття сухості і дискомфорту.

При огляді спостерігаються набряк периорбітальних тканин, почервоніння, дрібні крововиливи на століттях і кон’юнктиві, необільние слизові виділення.

Спалахи захворювання

Деякі різновиди аденовірусів викликають епідемічний кератокон’юнктивіт, часто набуває характер епідемічного спалаху, особливо при антисанітарії в умовах скупченості, в закритих установах.

Відмінні риси:

• швидкість поширення;
• порушення загального стану;
• схильність до рецидивів і ускладнень;
• виражений набряк повік;
• рясні слизові виділення;
• фолікули на слизової очей і повік.

Пізніше розвиваються інфільтрати на поверхні кон’юнктиви, виникає ущільнення і помутніння рогівки. Зір погіршується, але при правильному лікуванні відбувається його відновлення.

Діагностика

Важливий огляд офтальмолога (клініка кон’юнктивіту на тлі ознак ГРВІ).

Лабораторні методи (вірусологічні, імунологічні) є дорогими, не дають швидких результатів, тому майже не використовуються.

Ускладнення

Якщо терапія почата вчасно, зустрічаються рідко. При відсутності лікування можливі неприємні наслідки:

• гнійний кон’юнктивіт з-за приєднання бактеріальної інфекції;
• синдром сухого ока (при порушенні виділення слізної рідини);
• кератокон’юнктивіт, іридоцикліт – запалення захоплює рогівку або радужку, небезпечні погіршенням чи втратою зору.

Лікування

При перших симптомах аденовірусного кон’юнктивіту потрібно звернутися до офтальмолога. Лікування повинно бути комплексним, індивідуальним, з урахуванням тяжкості процесу та віку пацієнта. Тому його може призначити тільки лікар.

Основні моменти терапії:

• Регулярне промивання очей розчинами антисептиків або відварами протизапальних трав. Можна використовувати фурацилін, відвари календули, ромашки, волошки.
• Застосування противірусних мазей і крапель (офтальмоферон, інтерферон, теброфен, полудан, оксолінова мазь). Протягом першого тижня краплі можна використовувати кожні три години, потім зменшується кратність до трьох разів на добу.

• Місцеве використання антибактеріальних препаратів, коли з’являються гнійні виділення з очей. Для профілактики часто призначають краплі Макстрол.
• При вираженому свербінні ефективно застосування коротким курсом гормоносодержащих очних крапель. Це доцільно при наявності інфільтратів на кон’юнктиви і рогівки.
• Десенсибілізуючі препарати, судинозвужувальну дію яких важливо при тривалих і ускладнених варіантах патології.
• Штучні замінники сльози, зволожувачі очі (офтагель, видисик).
• Імуномодулятори для посилення імунного захисту та прискорення одужання (у тому числі гаммаглобулин).

При своєчасному і грамотному лікуванні через 10-14 днів хвороба проходить. Рецидиви трапляються рідко.

Якщо на фоні катаральних явищ виникають симптоми аденовірусного кон’юнктивіту, потрібна термінова консультація окуліста. Самолікування небезпечно появою рецидивів і ускладнень, аж до втрати зору. Для якнайшвидшого одужання потрібно виконувати всі рекомендації лікаря і бути уважним до свого здоров’я.