Синдром порожнього турецького сідла, лікування і наслідки захворювання
Турецьке сідло – невелике поглиблення з виступами в центральній частині черепа, головного мозку, яке служить місцем розташування гіпофіза (залози внутрішньої секреції). У цього відділу існує діафрагма, яка представляє собою частину твердої мозкової оболонки, яка виконує захисну функцію і розділяє (відокремлює гіпофіз від гіпоталамуса). Коли діафрагма починає пропускати спинномозкову рідину і м’які оболонки мозку в порожнину, гіпофіз трансформується і зменшується. Це веде до того, що розвивається синдром порожнього турецького сідла. Таким чином, назва захворювання не розуміється буквально, так як гіпофізарна ямка, по суті, не порожня, а заповнена іншими тканинами.
Синдром може носити первинний характер (бути вродженим) або вторинний (придбавається). Їх визначення має безпосереднє значення для того, яке буде обрано лікування. У разі придбання спочатку страждає гіпофіз, і, внаслідок його порушень, деформується сідло.
Недостатність діафрагми з народження укупі з перепадами тиску в тканинах головного мозку призводить до потрапляння рідини і оболонки, а також зорових нервів, у порожнину.
У 1953 році термін був введений вперше Ст. Бушем на основі даних проведених аутопсій. Дослідник визначив їм стан, при якому з’являються симптоми недостатності або відсутності діафрагми турецького сідла.
Чому з’являється синдром?
Купується синдром порожнього турецького сідла може бути наслідком великої кількості різноманітних захворювань. Так, на нього можуть впливати:
Найчастіше порожнє турецьке сідло з’являється у жінок у віці 35-55 років. З них в область ризику особливо потрапляють ті, хто виносив більше двох дітей. Формується захворювання часто провокується ожирінням: більше двох третин всіх хворих страждають надмірною вагою.
Як виявляється захворювання?
Існують виражені симптоми, які свідчать про те, що розвинувся синдром порожнього турецького сідла.
- Неврологічні розлади:
- підвищена температура (37-38 градусів), що носить постійний характер;
- часті головні болі і запаморочення;
- кольки в животі та судоми ніг і рук;
- прискорене серцебиття, непритомність, озноби;
- стрибки артеріального тиску;
- панічні атаки, емоційна нестійкість, пригнічений настрій, підвищена втома.
- Зорові порушення:
- болючість в очницях;
- зниження гостроти зору;
- сльозотеча;
- диплопія (роздвоєність предметів);
- чорні крапки перед очима;
- набряклість кон’юнктиви;
- потемніння і «туман» в очах;
- випадання полів зору.
- Ендокринологічні ознаки:
- гіпофункція щитовидної залози;
- акромегалія – збільшення окремих частин тіла (стопи, череп, кисті);
- нерегулярний менструальний цикл у жінок;
- нецукровий діабет.
Гормональні розлади з’являються через неможливість контролю гіпоталамусом гіпофіза – як наслідки порушення проходження гормонів через гіпофізарну ніжку.
Якщо якісь зазначені симптоми з’явилися у людини, необхідно звернутися до лікаря (невролога, ендокринолога, офтальмолога) для проходження ретельного обстеження.
Однак не завжди порожнє турецьке сідло може заподіювати занепокоєння, ознаки іноді не мають яскраво вираженого характеру. У цих випадках діагноз встановлюють випадково після проведення томографії, яка була спрямована на виявлення інших захворювань.
Що показує томографія?
В основі постановки діагнозу лежать не тільки клінічні симптоми, але і радіологічні дослідження. Основні ознаки на знімках МРТ, за якими судять про те, що синдром порожнього турецького сідла утворився:
Несвоєчасне лікування або його відсутність веде до того, що змінена діафрагма разом з іншими негативними факторами дозволяє проникнути оболонок мозку і спинномозкової рідини всередину порожнини. Деформація призводить до того, що тиск, який починає виявлятися на гіпофіз цими структурами, веде до його зсуву і зменшення. У цьому випадку симптоми посилюються, з-за чого може наступити часткова або повна втрата зору, формуються патології щитовидної залози, розвиваються дисфункції статевих органів, мікроінсульти, головні болі високої інтенсивності.
Коли діагноз «синдром порожнього турецького сідла» поставлено, призначається лікування, яке спрямоване на:
Лікування народними засобами синдрому не проводиться. Виняток можна скласти лише для препаратів, що знімають больову симптоматику. Але про їх доцільність прийому необхідно консультуватися з лікарем.
Лікування хірургічним шляхом проводять у разі загрози сліпоти. В процесі операції відновлюють спинку сідла, видаляють новоутворення. Можуть відбуватися течії ліквору з носових ходів: таке явище відбувається в тому випадку, якщо дно турецького сідла стало зовсім тонким і через нього проходить рідина. Цю патологію також необхідно усувати хірургічно.
Наявність первинного синдрому не завжди вимагає терапії. Це означає, що лікування призначається в тому випадку, якщо симптоми починають проявлятися. Але необхідно пам’ятати, що людина з недостатністю діафрагми знаходиться в зоні ризику, і внутрішньочерепна гіпертензія, ожиріння, вагітність, неправильно підібрана гормональна терапія можуть спровокувати патологічні зміни.
Синдром порожнього турецького сідла – патологія головного мозку, яка передбачає зміну діафрагми сідла, що відбувається внаслідок патологічних процесів (вроджених чи набутих). Деформація цієї структури загрожує серйозними порушеннями гіпофіза і його функцій, що веде до ендокринологічним, офтальмологічні та неврологічних захворювань. Лікування, його принципи, формуються виходячи з причини виникнення синдрому.