Біопсія головного мозку: взяття біоптату і наслідки процедури


 

В наші дні часто встановлюють діагноз «Пухлина головного мозку». Люди у віці стверджують, що раніше подібних захворювань не було зовсім, або вони зустрічалися вкрай рідко. Але чи це так? Сучасні методи дослідження дозволяють встановити діагноз ще прижиттєво, значить, можна лікувати хворобу або хоча б полегшити тяжкий стан хворого.

Медицина зробила безліч значних відкриттів і чудово впроваджує інноваційні досягнення науки і техніки. Завдяки активним темпами розвитку мікротехнологій сучасні невропатологи і нейрохірурги навчилися проникати в мозок людини з метою діагностики, не завдаючи шкоди для організму.

Однією з таких діагностичних маніпуляцій є біопсія головного мозку.

Біопсія мозку – це діагностична процедура, в процесі якої у пацієнта беруть маленький шматочок освіти (біоптат) головного мозку для подальшого гістологічного вивчення. На підставі отриманих даних про біоптаті виробляють методику лікування, визначаючи доцільність і обсяг оперативного лікування, дози хіміо — і променевої терапії.

Гістологія – наука про тканини, яка передбачає вивчення тканин на тонких зрізах під мікроскопом для встановлення належності клітин, їх будови і нормальної взаємодії.

Показання для проведення біопсії

До біопсії вдаються у тих випадках, коли зібраної інформації іншими методами досліджень недостатньо. Взяття біоптату – це крайня міра у діагностиці захворювань нервової системи.

Біоптат головного мозку беруть при підозрі на:

  1. Пухлини головного мозку (ступінь злоякісності).
  2. Захворювання запального генезу (менінгіт, енцефаліт).
  3. Деменционние розлади (хвороба Альцгеймера, Крейтцфельда-Якоба).
  4. Розсіяний склероз.

Види

В даний час існує декілька видів біопсії головного мозку, що відрізняються за травматичності і перебігу післяопераційного періоду:

  1. Відкрита біопсія головного мозку.
  2. Стереотаксична біопсія головного мозку.
  3. Пункційна біопсія мозку.

Биопсия головного мозга: взятие биоптата и последствия процедури

Відкрита біопсія є найнебезпечнішою з-за об’єму хірургічного втручання, хоча і використовується найчастіше. Втручання проводять в умовах операційної. При цій методиці пацієнт перебуває під загальним наркозом. Етапи проведення:

Цікаве за темою:  Головний біль після їжі
  • нейрохірурги роблять отвір у черепі;
  • забирають частину кістки, залишаючи трепанаційний вікно;
  • через трепанаційний вікно видаляють пухлину;
  • після операції дефект закривається хірургічної пластиною або власної кісткою.
  • При вираженому набряку мозку дефект залишають відкритим, прикриваючи його лише шкірним клаптем. Таке рішення приймається індивідуально в залежності від тяжкості процесу, оскільки несе в собі небезпеку додаткового інфікування. Біоптат беруть з видаленої пухлини.

    За рахунок введення пацієнта в наркоз, великого об’єму операції і її значною травматичності така біопсія має свої наслідки. Післяопераційний період встановлюється лікарем в кожному випадку індивідуально з урахуванням стану пацієнта.

    Биопсия головного мозга: взятие биоптата и последствия процедури

    Проведення стереотаксичної біопсії:

  • на голову пацієнта надягають спеціальну стереотактическую раму, тим самим фіксуючи голову в одному положенні;
  • втручання проводиться під контролем МРТ або КТ. Можливе проведення МРТ з подальшим занесенням результатів обстеження в спеціально розроблену програму – систему нейронавігації. Таке нововведення значно полегшує роботу нейрохірурга;
  • у заздалегідь обраному локусі на черепі нейрохірург робить розріз до 1 см, потім обережно просвердлює саму кістку черепа.
  • в отвір вводиться пункційна голка з встановленим на ній світлодіод для освітлення і микрокамерой. Зображення з камери передається на монітор в режимі реального часу. Завдяки цьому нейрохірург має можливість ретельно вивчити пухлину і вибрати оптимальне місце для пункції. Після того, як взято біоптат, розріз зашивають.
  • Биопсия головного мозга: взятие биоптата и последствия процедури

    Пункційна біопсія головного мозку – найменш травматична операція.

    Для її проведення надрізають шкіру на голові в точці передбачуваного зростання освіти, потім просвердлюють отвір у кістці і тонкої порожнистої пункційної голкою проникають в порожнину черепа. Біоптат беруть з певної точки пухлини.

    Стереотаксична і пункційна біопсія – більш сучасні та вдосконалені методи дослідження, тому несуть меншу загрозу для життя і здоров’я пацієнта.

    Цікаве за темою:  Епідемічний летаргічний енцефаліт Економо

    Небезпеки досліджень

    Як і будь-яка інша інвазійна (проникаюча) процедура, біопсія має ряд протипоказань і ускладнень.

    Дослідження не проводять у гострий період запальних захворювань і на пізніх стадіях пухлинних процесів, коли з’ясування структури пухлини не грає ролі для лікування, а результат зумовлений, також при важкої супутньої патології, порушення системи згортання крові.

    До ускладнень після проведення діагностичної біопсії відносять:

  • інсульт;
  • кровотеча;
  • набряк на місці забору біоптату;
  • кому;
  • інфекції.
  • Після виконання стереотаксичної і пункційної біопсій пацієнт не затримується в стаціонарі, а в першу добу повертається додому і на 7 день – до повсякденних справах. Реабілітація за відкритою методикою займає більше часу і протікає у кожного пацієнта індивідуально.