Алкогольна енцефалопатія головного мозку, симптоми та принципи лікування
Алкоголізм є причиною багатьох захворювань, які вражають залежної людини і руйнують, часто незворотньо, його здоров’я. Алкогольна енцефалопатія – це хвороба, в основі якої лежить ураження клітин головного мозку внаслідок зловживання етаноловмісними продуктами. Під цим терміном часто розуміють комплекс синдромів і захворювань, які мають загальну причину та походження. В системі МКБ-10 її поєднують з іншими дегенеративними розладами вегетативної нервової системи, які викликані алкоголем (код G31.2). У структурі дев’ятої міжнародної класифікації хвороб (МКБ-9) це захворювання було включено в клас психічних розладів (код 291.1).
Таке захворювання передбачає:
Основною причиною ураження нервових клітин вважаються альдегіди як продукти метаболізму алкоголю.
Стадії розвитку захворювання
Для клінічної картини цього захворювання характерний тривалий продромальний період (той, який є провісником розвитку основного перебігу хвороби) – до одного року. Хоча гостра форма енцефалопатії його може скоротити до двох або трьох тижнів.
Симптоми, які вказують на розвиток продромального стану:
Після цієї стадії, як правило, настає друга – психоз, симптоми якого виражаються делірієм, галюцинаціями, різними оральними автоматизмами, також можливі розлади шизофренічного характеру.
Оральні автоматизми – рефлекси особи, які в нормі присутні у новонароджених і немовлят. Якщо вони виникають у дорослої людини, кажуть про патології, яка викликана ураженнями коркового, подкоркового та стволового відділів головного мозку. Виражаються в витягування губ вперед при дотику до губ (або тільки наближення до них), спинці носа.
Крім цього, у хворого спостерігається висока температура, зорові порушення (тремтіння очного яблука, косоокість), м’язові судоми, лущення або зайва жирність шкіри, сильні набряки верхньої частини тіла та обличчя. Якщо на цьому етапі хворому не буде призначено лікування, алкогольна токсична енцефалопатія швидко переходить у кінцеву стадію, яка ідентична гострій формі.
Гострий перебіг
В основі її виникнення лежить критичний дефіцит вітаміну B1, засвоєння якого через алкоголізму порушено. Такий стан виділяють в окремий синдром – Гайе-Верніке, який характерний не тільки для алкогольної енцефалопатії, але і ряду інших захворювань, що ведуть до нестачі вітаміну B1. У МКБ-10 він входить у дві групи: порушення обміну речовин/розлади харчування та психічні розлади, зумовлені дією алкоголю.
При гострому розвитку захворювання прогрес протікання стадій може відбуватися протягом декількох днів, що в подальшому призводить до коми і смерті.
У разі якщо симптоми вказують на розвиток гострого стану хвороби, потрібно обов’язково викликати швидку допомогу. До її приїзду рекомендується закутати людини в щільний товстий одяг, ковдру, щоб запобігти втрату тепла.
Хронічна форма
Хронічна алкогольна енцефалопатія може розвиватися у двох варіантах.
Перший називають корсаківським психозом, симптоми якого носять нейропсихологічний характер: з’являються помилкові спогади (конфабуляции), розвивається амнезія на поточні і минулі події. Також може з’явитися просторова дезорієнтація, зниження або повна втрата чутливості в кінцівках. Сучасна медицина відносить його в окремий синдром за МКХ-10, який є психічним розладом. Психоз характерний, здебільшого, для жінок. Чоловіки частіше страждають алкогольних псевдопараличом. Його основні симптоми:
Псевдопараліч за своїми ознаками схожий з корсаківським психозом, але його прояви менш виражені. Лікування хронічної енцефалопатії зводиться до усунення цих проявів, їх згладжування, що підвищує прогноз, на відміну від гострої форми, яка загрожує інвалідизуючими наслідками або смертю.
Для постановки діагнозу керуються наявністю клінічних ознак, візуальним оглядом, ранньою історією захворювання, апаратними дослідженнями (УЗД, томографія).
Принципи лікування алкогольної енцефалопатії
Лікування хронічного захворювання тривалий, із застосуванням ноотропів, великих доз вітамінів груп B, препаратів, що стабілізують внутрішньочерепний тиск (при необхідності), артеріальний, цукор в крові. На початковому етапі проводиться детокс-лікування, спрямоване на виведення продуктів обміну з організму й головного мозку зокрема.
Проте всі ці заходи будуть малоефективними, якщо хворий продовжить зловживати етаноловмісними напоями. Лікування повинно бути спрямоване, насамперед, на усунення основної причини, при якій розвинулася алкогольна енцефалопатія. В цьому випадку необхідна психотерапевтична підтримка як за допомогою індивідуальних консультацій, так і групових занять. Також застосовують умовно-рефлекторну терапію, яка передбачає вироблення блювотної реакції на запах і смак алкогольної продукції.
Досвідчений психотерапевт може проводити сеанси гіпнозу, які стають ефективними для навіюваних пацієнтів. Дуже важливо! Такий фахівець повинен мати підтверджуючі сертифікати, які доводять, що він проходив курси навчання даним методом, отримав кваліфікацію «Гіпнолог», і дають дозвіл на його застосування.
Попередження такого захворювання, як алкогольна енцефалопатія, проводити легше, чим його лікування. Для цього вводиться особлива культура пиття, запобігання вживання високих доз алкоголю, призначення психотерапевтичних заходів на ранній стадії розвитку алкоголізму.
До чого призводить захворювання?
У тих випадках, коли лікування відсутня, наслідки, до яких призводить алкогольна енцефалопатія, можуть бути численними і важкими за мірою. Присутні:
В якості наслідки також виступають незворотні зміни особистісних характеристик людини. Зниження інтелекту, звуження кола інтересів, дипсоманія (тяга до запоям), поява постійної дратівливості, туги, агресії ведуть до деградації особистості в цілому.
Прогноз захворювання залежить від таких факторів, як: ступінь ураження нейронів головного мозку, своєчасне лікування, запобігання гострої фази, припинення вживання алкогольної продукції, вид алкоголю, який вживав хворий (денатурат і інші сурогати посилюють вплив на клітини головного мозку), строків захворювання, наслідки поразки особистості.
Отже, алкогольна енцефалопатія – складне комплексне захворювання головного мозку, в основі якого лежить зловживання етанолвмісною продукцією. Може характеризуватися не тільки хронічної, але і гострою формою, яка призводить до важких ускладнень, погіршує прогноз і загрожує летальним результатом. Своєчасне лікування, корекція ускладнень і відмова від алкоголю можуть послабити симптоми захворювання і привести до ремісії.