Акцентуація характеру і особистості Личко і Леонгарду


 

Акцентуація характеру (або акцентуализация) активно використовується поняття в науковій психології. Що ж це за загадкове словосполучення і як воно з’явилося в нашому житті?

Поняття характеру було введено Теофрастом (друг Аристотеля) – в перекладі «риса», «ознака», «відбиток». Акцентуація, акцент – наголос (у перекладі з лат.)

Для початку варто розібрати поняття характер. На наукових ресурсах зустрічається його визначення як сукупність рис особистості, є стійкими, визначають поведінку людини, його відносини з оточуючими, звички і, як наслідок, подальше життя.

Акцентуація характеру – надмірна посилення якоїсь риси особистості, яка визначає специфіку реагування людиною на події свого життя.

Акцентуація знаходиться на грані норми і патології – якщо відбувається надмірний тиск або вплив на акцентовану межу, вона може набувати «роздуті» форми. Однак у психології акцентуації не відносять до патологій особистості, відмінність в тому, що, незважаючи на складності побудови взаємин з оточуючими, вони здатні до самоконтролю.

Класифікація за Леонгарду

Поняття «акцентуація характеру» вперше було введено німецьким вченим Карлом Леонгардом, їм же згодом запропонована перша класифікація акцентуацій у середині минулого століття.

Типологія Леонгарда налічує 10 акцентуацій, які згодом були розділені на 3 групи, їх відмінність в тому, що вони належать до різних проявів особистості:

  • темперамент
  • характер
  • особистісний рівень
  • Акцентуация характера и личности по Личко и Леонгарду

    Кожна з цих груп включає в себе кілька видів акцентуацій:

    1. Акцентуації темпераменту:

    Класифікація акцентуацій темпераменту за Леонгарду включає в себе 6 типів:

    Таблиця 1: Класифікація за Леонгарду

    Гипертимний

    Гипертимний тип товариський, любить бути серед людей, легко заводить нові контакти. У нього виражена жестикуляція, жива міміка, гучна мова. Лабільний, схильний до перепадів настрою, тому часто не виконує свої обіцянки. Оптимістичний, активний, ініціативний. Прагне до нового, потребує яскраві переживання, різноманітної професійної діяльності.

    Дистимический

    Маломовний, тримається в стороні від галасливих компаній. Надмірно серйозний, малоулибчив, недовірливий. До себе критичний, тому такі люди часто страждають заниженою самооцінкою. Песимістичний. Педантичний. Дистимическая особистість надійна в близьких відносинах, мораль – не порожнє слово. Якщо дають обіцянки – прагнуть виконати.

    Афективно-лабільний (циклоидний)

    Люди настрою, який у них змінюється по кілька разів на дню. Періоди активної діяльності – змінюються повним безсиллям. Аффектино-лабільний тип – людина «крайнощів», для нього існує тільки чорне і біле. Манера взаємин з оточуючими залежить від настрою – часті трансформації поведінки – вчора він був ласкавий і добрий з вами, а сьогодні ви викликаєте його роздратування.

    Афективно-екзальтований

    Емоційні, при цьому випробовувані ними емоції проявляються яскраво, щирі. Вразливі, влюбливі, швидко надихається. Ці люди творчі, серед них багато поетів, художників, акторів. Можуть бути важкі у взаємодії, так як схильні перебільшувати, роздувати з мухи слона. У складній ситуації піддаються паніці.

    Тривожний

    Тривожний тип акцентуації не впевнений в собі, важко йде на контакт, сором’язливий. Полохливий, що яскраво проявляється в дитинстві малюки з такою акцентуацією бояться темряви, самотності, різких звуків, чужих людей. Недовірливий, часто бачить небезпеку там, де її немає, довго переживає невдачі. Приклади позитивних сторін тривожного типу – відповідальність, старанність, доброзичливість.

    Емотивний

    Акцентуированная особистість эмотивного типу схожа з екзальтованим типом по глибині пережитих емоцій – вони чутливі і вразливі. Їх основна відмінність – эмотивному типу складно виражати емоції, він довго збирає їх в собі, що призводить до істерики і сльозам. Чуйні, жалостливи, охоче допомагають безпорадним людям і тваринам. Будь-яка жорстокість здатна занурити їх надовго в безодню депресії і горя.

    Цікаве за темою:  Лиссэнцефалия і агирия: опис і ознаки

    Акцентуация характера и личности по Личко и Леонгарду

    1. Опис акцентуацій характеру:

    Демонстративний

    Артистичні, рухливі, емоційні. Прагнуть справити враження на оточуючих, при цьому не гребують облудою і навіть відвертою брехнею. Демонстративний тип вірить сам у те, що говорить. Якщо ж і усвідомлює свою брехню, причини відчувати докори совісті немає, так як схильний витісняти з пам’яті будь-які види неприємних спогадів. Люблять бути в центрі уваги, схильні до впливу лестощів, для них важливий облік його заслуг. Непостійні і рідко тримають слово.

    Педантичний

    Акцентуированние личности педантичного типу повільні, перш чим прийняти рішення – старанно його обмірковують. Прагнуть до впорядкованої професійної діяльності, посидючі і доводять справу до кінця. Будь-які види змін сприймають болісно, трансформації під нові завдання важко виконати. Не конфліктні, спокійно поступаються лідируючі позиції у професійному середовищі.

    Застряючий

    Застряючий тип надовго зберігає в пам’яті емоційні переживання, що характеризує поведінку і сприйняття життя, вони як би «застряють» в певному стані. Найчастіше-це уражене самолюбство. Злопам’ятні, недовірливі, не довірливі. В особистих стосунках ревниві і вимогливі. Амбітні і наполегливі в досягненні своїх цілей, тому акцентуированние личности застряє типу бувають успішні в професійному житті.

    Збудливий

    Збудливий тип у моменти емоційного збудження складно контролюють бажання, схильний до конфліктів, агресивний. Розумність відступає, проаналізувати наслідки своєї поведінки не в змозі. Акцентуированние личности збудливого типу живуть сьогоденням, не вміють будувати довготривалі стосунки.

    Акцентуация характера и личности по Личко и Леонгарду

    1. Опис акцентуацій особистісного рівня:

    Класифікація акцентуацій особистісного рівня знайома кожному. Часто використовуються в повсякденному житті поняття екстраверт і інтроверт у яскраво виражених формах описані в таблиці нижче

    Екстравертированний

    Відкритий, контактний, любить перебувати серед людей, погано переносить самотність. Неконфліктний. Планування своєї діяльності дається насилу, легковажний, демонстративний.

    Интровертированний

    Поняття «интровертированний людина» означає, що він мовчазний, неохоче спілкується, віддає перевагу самотності. Емоції стримує, замкнутий. Упертий, принциповий. Соціалізація утруднена.

    Цікаве за темою:  Герпетичний енцефаліт - симптоми, лікування та профілактика

    Класифікація за Личко

    Типи акцентуацій характеру досліджувалися й іншими психологами. Широко відома класифікація належить вітчизняному психіатра А. Е. Личко. Відміну від робіт Леонгарда в тому, що дослідження присвячувалися акцентуації характеру у підлітковому віці, на думку Личко, в цей період психопатії проявляються особливо яскраво у всіх сферах діяльності.

    Акцентуация характера и личности по Личко и Леонгарду

    Личко виділяє наступні типи акцентуації характеру:

    Таблиця 2: Класифікація за Личко

    Гипертимний

    Гипертимний тип надмірно активний, неусидчив. Потребує в постійному спілкуванні, у нього багато друзів. Діти важко піддаються вихованню – вони не дисципліновані, поверхневі, схильні до конфліктів з вчителями і дорослими. Більшу частину часу перебувають в гарному настрої, не бояться змін.

    Циклоидний

    Часта зміна настрою – від плюса до мінуса. Циклоидний тип вразливий, схильний до апатії. Воліє проводити час вдома, чим серед однолітків. На зауваження реагує болісно, часто страждає затяжними депресіями.

    Лабільний

    Лабільний тип акцентуації непередбачуваний, настрій коливається без видимої причини. До однолітків ставиться позитивно, намагається допомагати іншим, цікавиться волонтерськими видами діяльності. Лабільний тип потребує підтримки, чутливий.

    Астеноневротичний

    Дратівливість, може проявлятися періодичними спалахами по відношенню до близьких людей, яка змінюється каяттям і почуттям сорому. Примхливі. Швидко втомлюються, погано переносять тривалі розумові навантаження, сонливі і часто без причини відчувають себе розбитими.

    Сенситивний

    Слухняні, часто дружать з людьми старшого віку. Відповідальні, мають високі моральні принципи. Посидючі, види активних ігор у великих компаніях не люблять. Сенситивна особистість сором’язлива, уникає спілкування зі сторонніми.

    Психастенический

    Нерішучі, бояться брати на себе відповідальність. Критичні до себе. Схильні до самоаналізу, ведуть облік своїх перемог і поразок, оцінці поведінки оточуючих. Більше своїх однолітків розвинуті розумово. Однак періодично схильні до імпульсивних вчинків, не продумуючи наслідки своєї діяльності.

    Шизоидний

    Шизоидний тип замкнутий. Спілкування з однолітками приносить дискомфорт, найчастіше дружать з дорослими. Демонструє байдужість, не зацікавлений в інших, не проявляє співчуття. Шизоидний людина ретельно приховує особисті переживання.

    Епилептоидний

    Жорстокі – часті випадки, коли підлітки даного типу мучать тварин або знущаються над молодшими. У ранньому дитинстві плаксиві, примхливі, вимагають багато уваги. Самолюбні, владні. Відчувають себе комфортно в умовах режимної діяльності, вміють догодити керівництву і тримають в страху підлеглих. Методика управління ними – жорсткий контроль. З усієї типології акцентуацій – найбільш небезпечний тип.

    Истероидний

    Демонстративний, егоцентричний, потребує уваги оточуючих, грає на публіку. Истероидний тип обожнює похвалу та захоплення в свою адресу, тому в компанії однолітків часто стає заводієм – однак, рідко буває лідером у професійному середовищі.

    Нестійкий

    Підлітки нестійкого типу акцентуацій нерідко хвилюють своїх батьків і вчителів – у них вкрай слабо виражений інтерес до навчальної діяльності, професії, майбутнього. При цьому люблять розваги, байдикування. Ліниві. По швидкості перебігу нервових процесів схожі на лабільний тип.

    Конформний

    Конформний тип не любить виділятися з натовпу, у всьому слід за однолітками. Консервативний. Схильний до зради, так як знаходить можливість виправдати свою поведінку. Методика «виживання» в колективі – пристосування до авторитетів.

    Цікаве за темою:  Тяжкість в голові

    У своїх роботах Личко звертає увагу на те, що поняття психопатії та акцентуації характеру у підлітків тісно пов’язані. Наприклад, шизофренія, як крайня форма акцентуації, в підлітковому віці-шизоидний тип. Однак, при своєчасному виявленні патології, можлива коригування особистості підлітка.

    Методи визначення

    Переважаючий тип акцентуації можна виявити за допомогою тестових методик, розроблених цими ж авторами:

  • Леонгард пропонує тест, що складається з 88 питань, на які треба відповідати «так» або «ні»;
  • згодом його доповнив Р. Шмишек, він ввів відмінність у вигляді змін формулювань питань, зробивши їх більш загальними з метою широкого охоплення життєвих ситуацій. В результаті формується графік, де наочно показується найбільш яскраво виражена акцентуація рис характеру;
  • відмінність тесту Личко від тестової методики виявлення провідної акцентуації Шмішека-Леонгарда в орієнтуванні на групу дітей і підлітків, він розширено – 143 питання, в яких закладена типологія акцентуацій.
  • Використовуючи дані методики, можна визначити найбільш яскраво виражені типи акцентуацій характеру.

    Роль акцентуацій у структурі особистості

    У структурі особистісної акцентуації займають провідну роль і в чому визначають якість життя індивіда.

    Варто враховувати, що акцентуація – це не діагноз! У психологічно зрілої особистості вона проявляється як особливість, що може бути підказкою у виборі місця навчання, професії, хобі.

    Якщо ж акцентуація набуває яскраво виражені форми (це залежить від багатьох факторів – виховання, оточення, стреси, хвороби), то необхідно використовувати медикаментозне лікування. В окремих випадках деякі типи акцентуації характеру можуть призвести до формування неврозів і психосоматичних захворювань (наприклад, лабільний тип часто хворіє інфекційними захворюваннями), а в крайніх — така людина може бути небезпечний.