Цукровий діабет 1 типу: причини і ознаки
Цукровий діабет I типу – аутоімунна патологія, спричинена порушенням роботи ендокринної системи. Захворювання супроводжується підвищенням вмісту глюкози в плазмі крові і розвивається в результаті деструкції клітин підшлункової залози, що продукують гормон інсулін.
Цей гормон безпосередньо впливає на зниження кількості глюкози. Діабет може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше недуга вражає молодих людей до 30 років, внаслідок чого патологію іноді називають «ювенільний діабет».
Відмітні ознаки діабету I типу
- СД I типу викликає підвищення концентрації вуглеводних сполук у сироватці крові, що негативно впливає на обмінні процеси в організмі.Діабет 1 типу зустрічається відносно рідко.Принципова відмінність СД I типу від СД II типу – в обов’язковому наявності залежності від інсуліну.
- ЦД 2 типу не завжди пов’язаний з низьким рівнем інсуліну, зазвичай виникає в зрілому віці (від 40 років), та часто супроводжується надлишковою вагою. ЦД 1 типу – навпаки, викликає зниження ваги. У 85% клінічних ситуацій лікарі мають справу з діабетом II типу.
Причини виникнення діабету I типу
Ювенільний діабет нерідко виникає на тлі спадкової схильності до даного захворювання. Досить великий ризик розвитку інсулінозалежного діабету у дитини при наявності патології одночасно у обох батьків.
Спровокувати хворобу можуть інфекційні захворювання. Якщо в організм проникає вірус, захисна система починає продукувати антитіла, які разом з патогенними мікроорганізмами починають знищувати також β-клітини підшлункової залози.
Щоб захворювання виявило себе, повинно бути знищено не менше 80% функціональних клітин підшлункової залози. Процес деструкції клітин може зайняти кілька місяців, іноді років). До настання критичного моменту захворювання не проявляється ніяк, але потім відразу розвивається абсолютна інсулінова недостатність.
Безпечно застосовувати сорбіт як цукрозамінника при діабеті?
Про корисні властивості кропу при діабеті читайте тут.
Діабетична полінейропатія — серйозне ускладнення діабету докладніше в статті.
Сприяючими факторами розвитку діабету 1 типу виступають, крім вірусів, наступні обставини:
Діабет I типу має 2 різновиди:
Особливості симптоматики
В результаті дисфункції підшлункової залози у людини розвивається постійна гіперглікемія (високий рівень цукру), поліурія (підвищений сечоутворення), полідипсія (спрага) та інші патологічні прояви.
Дебютна стадія захворювання зазвичай має яскраво виражений характер. Симптоматика наростає досить швидко: протягом місяців або тижнів.
Найбільш явними ознаками хвороби виступають:
На початковій стадії захворювання апетит зазвичай підвищується, але по мірі прогресування патологічних трансформацій в організмі, викликаних порушенням всіх метаболічних процесів, апетит може не просто знизитися, але і прірву зовсім. Пізнім симптомом хвороби може бути тотальна відмова від їжі на фоні розвитку кетоацидозу (патологічного зміщення азотного балансу, викликаного порушеннями вуглеводного обміну).
Норма цукру в крові — це скільки?
Симптоми цукрового діабету у дітей — як не упустити важливі і небезпечні прояви діабету? Детальніше читайте тут.
Глікоген — подушка безпеки для глюкози та нашого організму.
Виліковний чи діабет 1 типу
Вилікувати цукровий діабет повністю неможливо, але сучасна медицина пропонує ефективні способи купірування симптоматики. Неухильно виконуючи лікарські рекомендації, люди з цукровим діабетом типу 1, можуть прожити повноцінне життя і навіть зберігають працездатність.
Основний вид терапії при даній патології – замісна інсулінова терапія.
Дозування препаратів та їх різновиди підбираються в індивідуальному порядку. Терапевтичної завданням є імітація природних коливань рівня інсуліну в організмі. Для цих цілей використовують інсулінові ліки ультракороткого, короткого, середнього та тривалої дії. Мета лікування при цукровому діабеті – досягти оптимального метаболічного контролю і уникнути ускладнень.
Чималу роль в терапії захворювання відіграє дієтотерапія, яка передбачає:
Рекомендується також дотримуватися особливий режим фізичних навантажень. Після занять спортом або фізичною працею хворим необхідно обов’язково приймати вуглеводи, щоб мінімізувати ризик розвитку гіпоглікемії. В ідеалі рівень глюкози потрібно регулювати до, після і під час фізичної активності. У період декомпенсації (при підвищеному рівні вуглеводів) фізичних навантажень краще повністю уникати.