Функції щитовидної залози в організмі людини
Щитовидна залоза – орган ендокринної системи. Завдання органу – вироблення йодовмісних (тиреоїдних) гормонів, що беруть участь у регуляції метаболізму, що впливають на зростання окремих клітин і всього організму. Дані сполуки впливають на функціональний стан кісток, стимулюючи розмноження остеобластів і контролюючи процес надходження фосфатів і кальцію в кісткові тканини.
Щитовидна залоза – загальна інформація
Місцезнаходження щитовидної залози – передня частина шиї (трохи нижче адамова яблука). Залоза важить близько 18 м і формою нагадує метелика. За щитовидною залозою розташовується трахея, до якої і прикріплюється щитовидна залоза, злегка охоплюючи її. Зверху над залозою розташовується щитоподібний хрящ.
Щитовидка – тонкий і м’який орган, який важко виявити при пальпації, проте навіть невелика припухлість прощупується досить добре і видно неозброєним оком. Функціональність щитовидної залози залежить від багатьох факторів, зокрема від кількості надходить в організм органічного йоду.
Існує дві основні групи захворювань, пов’язаних з порушенням функцій щитовидної залози:
Дефіцит йоду, який спостерігається в деяких географічних зонах, може призвести до розвитку ендемічного зобу – збільшення щитовидної залози.
Захворювання викликане адаптаційної реакцією щитовидки на нестачу йоду у воді та продуктах харчування.
Перевірка функціонального статусу щитовидної залози здійснюється лабораторним способом за допомогою біохімічного аналізу крові. Існують тести, які дозволяють коректно визначити рівень всіх різновидів гормонів, що виробляються щитовидною залозою.
Функції щитовидної залози
Основна функція залози – вироблення гормонів тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3)
Ці гормони контролюють обмін речовин в організмі – стимулюють, прискорюють (а якщо потрібно – сповільнюють) розщеплення і перерозподіл вуглеводів, жирів та протеїну.
Рівень тиреоїдних гормонів контролюється гіпофізом, який знаходиться в нижній поверхні головного мозку. Цей орган виділяє тиреотропний гормон, який стимулює функції щитовидної залози, спонукаючи її до посиленого вироблення тироксину і трийодтироніну. Дана система працює за принципом зворотного зв’язку. Якщо гормонів щитовидки мало, гіпофіз виробляє підвищену кількість тиреотропного гормону і навпаки. Таким чином, в організмі підтримується приблизно однаковий гормональний рівень.
Процеси, які контролюються гормонами щитовидної залози:
Особлива різновид клітин щитовидної залози синтезує і виділяє в кров ще один гормон – кальцитонін. Це активне з’єднання регулює рівень кальцію в людському тілі. Таким чином, контролюється стан кісткової системи та проведення нервових імпульсів у м’язовій тканині.
Щитовидна залоза відіграє провідну роль у організмі на всіх етапах його зростання, починаючи з ембріонального періоду. Від стану та функціональності щитовидки залежить повноцінний і всебічний розвиток людини.
Продукти бджільництва в лікуванні діабету: маточне молочко і його корисні властивості
Харчування діабетика. Капуста: корисні властивості при цукровому діабеті, яку капусту краще вибрати?
Які причини і симптоми діабету 1 типу?
Вплив цукрового діабету на стан щитовидної залози
Цукровий діабет, будучи стійкою патологією обмінних процесів, підвищує ймовірність виникнення дисфункцій щитовидної залози. Згідно зі статистичними даними медицини, у людей з діабетом хвороби щитовидки зустрічаються на 10-20% частіше.
Існує і зворотна залежність: наявність патології щитоподібної залози (які були в організмі до розвитку ЦД) негативно позначається на перебігу діабету.
Гіпотиреоз побічно впливає на рівень інсуліну в крові; при гіпертиреозі наслідки для діабетиків ще більш небезпечні.
Наявність гіпертиреозу сприяє збільшенню рівня глюкози в плазмі. Постійно підвищений цукор може спровокувати розвиток повноцінного діабету. З іншого боку, зайва вага, присутній при нестачі гормонів щитовидної залози, посилює патології метаболізму і може виступити додатковим фактором для розвитку ЦД.
При недостатній гормональній активності залози у людей з діабетом або осіб, схильних до цього захворювання, можуть виникнути наступні стани:
Гіпертиреоз (надлишок тиреоїдних гормонів) посилює ознаки і прояви ЦД, оскільки прискорює метаболізм. А якщо метаболічні процеси при їх патологічному перебігу прискорюються, це призводить до погіршення поточного стану пацієнта. По суті, діабет у таких умовах прогресує в кілька разів швидше.
Поєднання гіпертиреозу і діабету може викликати:
Страждає і загальне самопочуття організму – ослаблений діабетичними проявами, хворий гостріше реагує на прояви гіпертиреозу або недостатності щитовидної залози.
Медова трава або стевія. Корисні властивості і що краще: цукор або стевія при діабеті?
Народна медицина в лікуванні діабету: кропива і способи застосування
Як приймати діабетикам ягоди годжі? Чим зумовлені лікувальний вплив цих ягід?
Методи корекції
Головна терапевтична завдання при ЦД в поєднанні з гіпертиреозом – зниження рівня тиреоїдних гормонів. В даний час існують ефективні препарати для зниження гормональної активності щитовидної залози. Аналогічним чином усувається гіпотиреоз – з допомогою лікарської стимуляції залози.
В цілях профілактики слід проводити постійний моніторинг тиреоїдних гормонів у крові. Якщо намічається тенденція до збільшення або зменшення цього показника, потрібно вжити запобіжні заходи. Є аптечні препарати, які постачають в організм органічний йод, для усунення дефіциту цього елемента в організмі. Допомагає також корекція харчування.
Слід зауважити, що деякі ендокринологи вважають помірний гіпертиреоз сприятливим фактором для діабетиків, оскільки у дорослих гормональна активність щитовидки перешкоджає розвитку атеросклеротичних трансформацій в судинах, характерних для СД.