Збудник коклюшу: характеристика, аналізи на антитіла
Ще в першій половині дев’ятнадцятого століття відомий французький лікар Армана Труссо сказав: «Напади коклюшного кашлю потрібно бачити один раз, так як нічого подібного більше немає».
Кашлюк і паракашлюк – гострі інфекції з характерними судомними нападами кашлю циклічного характеру. Обидва захворювання дуже схожі, але викликаються різними збудниками одного роду. Для паракоклюша характерно більш легкий перебіг хвороби.
Мікробіологічна характеристика збудників
паракоклюшВозбудитель коклюшу – Bordetella pertussis (паличка Борде Жангу), паракоклюша – Bordetella parapertussis. Бордетелли – грамнегативні палички: мікробіологія застосовує для фарбування бактерій спеціальну техніку – по Граму, якщо мікроб не накопичує барвник, він вважається грамнегативних. Ця характеристика є важливою для ідентифікації мікроорганізму.
Палички коклюшу і паракоклюша не мають джгутиків, не утворюють спори. Форма бактерії витягнута із закругленими краями (коккобактерия), може утворювати капсулу. Bordetella parapertussis – більші палички Борді Жангу.
Обидва мікроорганізму суворі аероби – живуть і розвиваються тільки в присутності кисню. Нестійкі в навколишньому середовищі, і швидко гинуть під дією ультрафіолету, дезінфікуючих засобів, а також при висушуванні. При кип’ятінні миттєво гинуть. Розташовуються палички частіше поодинці, нерухомі.
Епідеміологія кашлюку і паракоклюша
Інфекція коклюшЗаболевания є антропонознимі – коли чутливий до інфекції тільки людина і тварини не хворіють. Джерелом інфекції служить хвора людина або рідко – носій. Частіше хвороба розвивається у дітей у віці від року до десяти років, але інфекція може вражати і дорослих. Для зараження потрібен близький тривалий контакт. Бактерії виділяються з кінця інкубаційного періоду до четвертої тижня хвороби.
Після хвороби формується стійкий довічний імунітет.
Імунізація проти кашлюку входить в план дитячих щеплень, але виробляється імунітет до збудника нестійкий. Перехресний імунітет між кашлюк і паракоклюшем не формується, тобто людина, що перенесла одну інфекцію, може захворіти іншого.
Механізм розвитку хвороби
Ускладнення коклюшу є бактеріальний бронхіт, пневмонія та ін Потрапляє інфекція в організм через верхні дихальні шляхи. Мікроби вибирають в якості клітин-мішеней війчастий епітелій носоглотки. Бордетелли не проникають всередину клітин, прикріплюючись до них на поверхні за допомогою адгезії. На поверхні війчастого епітелію збудники коклюшу розмножуються і виділяють токсини.
На поверхні епітелію розвивається запалення, яке призводить до набряку слизової оболонки, а також постійного подразнення носоглотки. До присутності Бордетелли розвивається сенсибілізація організму (підвищена чутливість до мікроорганізму, за типом алергічної реакції).
Токсини Бордетелли викликають патологічні процеси в слизовій оболонці дихальних шляхів, викликаючи загибель клітин епітелію і місцеву подразнюючу дію. Розвивається нападоподібний кашель, який може призводити до судом, мимовільного сечовипускання і спорожнення кишечника. На тлі неприборканого кашлю відбувається перезбудження кашльового центру в мозку, він посилює кашель, розвиваючи порочне коло.
Клінічна картина кашлюку і паракоклюша
Протягом хвороби виділяють декілька періодів:
Паракашлюк протікає без змін загального стану, напади більш м’які. Також може протікати коклюш у дітей, що мають щеплення і у дорослих.
Ускладнення коклюшу
Під час розвитку нападу кашлю у дитини від напруги відбувається підвищення тиску, що може призвести до розвитку крововиливів у головному мозку з формуванням стійкої неврологічної симптоматики (парези, паралічі, епілепсія). Також під впливом токсичного впливу збудника на тканини легені може розвинутися пневмонія і ателектаз легені.
Як виявити збудник коклюшу?
В даний час діти часто мають гіперреактивність верхніх дихальних шляхів, яка супроводжується нападоподібний кашлем до блювоти. Такі стани часто плутають з кашлюк. Але напади, викликані гіперреактивністю бронхів, більш м’які і не призводять до ускладнень. Тому діагностика захворювання дуже важлива для вибору правильної тактики лікування.
Імунофлюоресцентний аналіз
На початку захворювання, майже зі стовідсотковою частотою збудник визначається в мазках із зіву і носоглотки за допомогою імунофлюоресцентний аналізу. Такий вид діагностики застосовують як експрес методу.
Серологічний метод
Як правило, проводиться ретроспективно, наприклад, для встановлення причин патології центральної нервової системи. В крові визначається титр антитіл: IgA і IgG.
Мікроскопія забраного биообразца
Виділити збудник коклюшу і паракоклюша можна з допомогою забору біологічного матеріалу з носоглотки та горла. Матеріал забирають стерильним тампоном, потім проводять фарбування по Граму і мікроскопічне дослідження (дослідження мікроорганізму під мікроскопом).
Цей вид діагностики не завжди може визначити точний вид мікроорганізму, але насторожує стане визначення грамнегативних паличок. Звичайні дитячі інфекції викликають віруси і стрептококи (кулясті грампозитивні бактерії, схожі на нитки бус).
Однак, часто причиною неспецифічного запалення дихальних шляхів стає Гемофільна паличка (вона також, як і Бордетелла, має негативну забарвлення за Грамом і є нерухомою паличкою).
Бактеріологічне дослідження
Для точного визначення мікроорганізму застосовують бактеріологічне дослідження: взяте зі слизових матеріал поміщають на живильне середовище і ставлять в термостат, який створює сприятливі умови для росту мікроорганізму. На поверхні живильного середовища Бордетелла утворює колонії (штами), які за специфічними ознаками, лікарі – бактеріологи можуть визначити до видової приналежності.
Лікування
З-за небезпеки розвитку серйозних ускладнень, кашлюк і паракашлюк необхідно лікувати строго за призначенням лікаря та під його наглядом. Важкі форми і дітей до двох років госпіталізують.