Вірус Епштейна-Барр при вагітності: важлива інформація


 

В 1964 році вчені з Канади відкрили цей вірус, в честь його так і назвали. Збудник відноситься до групи герпевирусов четвертого типу, захворювання не дуже відоме. Але близько 90% людей є носіями барра, зараження відбувається в дитинстві. Якщо лікуватися не вчасно і неправильно, то розвивається хронічна інфекція, яка може призвести до розвитку новоутворення. Герпесвірусна інфекція викликає інфекційний мононуклеоз або хвороба поцілунків і лімфому Беркітта. Якщо при плануванні вагітності у жінки виявляється герпевірус четвертого виду, то необхідно лікування, яке переведе його в стадію ремісії. Хвороба вивчена не до кінця, тому діагностика і лікування розроблено не повністю.

Збудник складається з чотирьох видів антиген (мембранний, ядерний, капсидний і ранній), які виявляються і діють на організм по-різному. І якщо знати в який час антиген проявиться, то можна призначити правильне лікування. Вірус Епштейна-Барр не стійкий в навколишніх умовах. При температурі 60 градусів, дії ультрафіолетових променів і дезинфікуючих розчинах він відразу гине.

Патогенез та шляхи передачі

Вірус Епштейна-Барр мовою

Якщо первинне зараження, то після накопичення та розмноження віріонів (повноцінна вірусна частинка) епштейна в епітеліальної тканини глотки, рота, мигдаликів, слинних залоз, вони спрямовуються в кров’яне русло і поширюються по всьому організму. Так само віріони знаходяться і в клітинах шийки матки, селезінки і печінки. Вражають вони В-лімфоцити (імунні клітини). Герпевірус прискорює розмноження цих клітин, що призводить до збільшення і ущільнення лімфатичних вузлів. Захворювання знижує імунітет і Т-лімфоцитів стає менше, вони не справляються з інфекцією. Коли настає ремісія тільки один В-лімфоцит є носієм, а коли йде збільшення заражених лімфоцитів розвивається загострення хвороби. При відсутності хорошого імунної відповіді відбувається ураження клітин мозку, серця і порушується робота головного мозку, нервової системи, м’язу серця і хворий помирає.

Вірус Епштейна — Барр[/caption]Зараження відбувається через слину, при поцілунках, повітряно-крапельним шляхом, через предмети загального користування, одяг, постільна білизна, статевим шляхом, від матері до дитини, діти можуть заразитися вірусом барра через іграшки, які беруть в рот.

Цікаве за темою:  Чому ж саме лавровий лист від прищів

Прояви ВЕБ-інфекції у вагітних

Якщо у жінки міцний імунітет, то вперше заразившись, хвороба протікає безсимптомно або клінічна картина стерта і нагадує звичайне ГРВІ. Але якщо загальний стан організму ослаблена, то розвивається інфекційний мононуклеоз. Інкубаційний період може тривати від місяця до двох, у середньому два тижні. Початок гострий, спочатку з’являється озноб, який швидко переходить в лихоманку до 40 градусів. З’являються основні симптоми застуди, розвивається ангіна, фарингіт. У хворої жінки сильні головні болі, ковтати неможливо, відзначається підвищена пітливість, дихати через ніс стає важко. При пальпації відзначається збільшення і болючість усіх лімфатичних вузлів. Характерним симптомом при мононуклеозі є збільшення підщелепних, під підборіддям і на потилиці лімфовузлів. У половини хворих збільшується селезінка і печінка.

Ускладнення може призвести до розриву селезінки!

При супутніх захворюваннях, таких як СНІД, ВІЛ страждає нервова система і серце. Ще одним проявом хвороби епштейна є висипання на шкірі, після якої з’являються пігментні плями. Зазвичай захворювання проходить саме протягом 1-2 місяців.

Діагностика та лікування

Вирус Епштейна-Барр при беременности: важная информацияВірус Епштейна — Барр під мікроскопом

Виявлення вірусу Епштейна-Барр на початкових стадіях призводило б до адекватного лікування і швидкому одужанню. Але так як хвороба спочатку протікає безсимптомно, то виявити її можна лише випадково. Відбуваються зміни в аналізах крові (збільшення числа тромбоцитів, лейкоцитів, лимфомоноцитов). Ще відбувається підвищення С-реактовного білка, що призводить до порушення обміну між білками і вуглеводами всередині клітини. В аналізі слини і крові, за допомогою ПЛР визначається ДНК вірусу. Проводиться серологічне дослідження для виявлення титру антитіл, а також імуноферментний аналіз і культурний метод для розпізнавання вірусних частинок.

Вирус Епштейна-Барр при беременности: важная информацияФото вірусу під мікроскопом

В даний час ще не розроблена спеціальна терапія, щоб лікувати вірус Епштейна-Барр. Якщо під час вагітності імунітет стійкий, то хвороба проходить самостійно. Коли перебіг інфекції ускладнюється, то призначають противірусні препарати. В основному проводиться симптоматичне лікування. При підвищенні температури – жарознижуючі, знеболюючі при сильному больовому синдромі. При ангіні призначається полоскання горла. Якщо приєднується інша інфекція бактеріального походження, то потрібні антибіотики.

Цікаве за темою:  Оперізуючий лишай - лікування сучасними методами

Ускладнення та реабілітація

Герпесвірус епштейна при вагітності може викликати передчасні пологи, дефіцит маси тіла плода по відношенню до його довжини. А у народжених дітей може бути розлад нервової системи, порушення дихання, зорової функції і складні захворювання печінки (гепатопатія). Є велика ймовірність зараження дитини під час вагітності. Після чого у дитини протягом життя розвивається синдром хронічної втоми, часте підвищення температури, збільшення печінки, селезінки і лімфатичних вузлів. Лікування ускладнень хвороби барра при вагітності призначає тільки лікар, так щоб особливо не нашкодити плоду.

Коли вірус Епштейна-Барр викликає гострий перебіг під час вагітності, то за жінкою спостерігають півроку і якщо захворювання переходить в хронічне, ще близько шести місяців. Призначається консультація різних фахівців (Лор-лікаря, імунолога, онкологів, гематологів та інших). Постійно проводяться дослідження крові, при необхідності робиться УЗД плоду і органів черевної порожнини. Призначається спеціальний режим дня, обмежують фізичну активність на два місяці, скорочують час перебування на сонці, призначають вітаміни, препарати для підвищення імунітету.

Профілактика

Особливої профілактики ще не розробили. У гострий період вірусу барра хворого ізолюють від суспільства, особливо при вагітності, так як одним з шляхів передачі захворювання є повітряно-крапельний. Повинен здійснюватися постійний контроль і необхідні обстеження за контактними. Щоб не допустити зараження парентеральним шляхом потрібно ретельно перевіряти донорів. Перевіряти статевих партнерів і при виявленні у них носійства використовувати засоби захисту. Не можна користуватися чужими рушниками, посудом, постільною білизною, одягом. Необхідно зміцнювати імунітет, приймати вітаміни, їсти більше фруктів і овочів. Пиття повинне бути теплим і вітамінізованим. Під час вагітності необхідно відвідувати інфекціоніста і виконувати всі його рекомендації. Вчасно усувати соматичні захворювання, вони знижують імунітет. Намагатися не нервувати, більше гуляти на вулиці, загартовуватися. Всі ці рекомендації дозволять знизити ризик зараження таким вірусом або хоча б легше перенести захворювання.

В даний час розробляється вакцина проти вірусу Епштейна-Барр, яка в першу чергу буде використовуватися в Африці. Тільки там зустрічається другий тип прояви даного вірусу (Лімфома Беркітта).

Всі подробиці скоро будуть опубліковані на сайті!

Цікаве за темою:  Як правильно проводити лікування алергічного дерматиту?

Лімфома Беркітта

Вирус Епштейна-Барр при беременности: важная информацияЛімфома Беркітта

Вірус Епштейна-Барр викликає розвиток пухлини, яка проявляється однією або безліччю новоутворень щелепи. Вони можуть поширюватися на щитовидну, слюнную залози і далі. Пухлина швидко розростається, відбувається деформація носа, порушується цілісність м’яких тканин і кісток. Дихання утруднюється, зуби випадають, хворому важко ковтати, щелепа теж деформується. Відзначаються симптоми загальної інтоксикації організму. Якщо захворювання прогресує, то уражується хребет, кістки таза і стегнові. В результаті цього у хворого часто ламаються кістки, відбувається здавлення корінців спинного мозку і розвиток парезів і паралічів.

Виділяють абдомінальний форму лімфоми –це самий небезпечний результат хвороби, так як пухлини з’являються у всіх внутрішніх органах. Але буває і сприятливий перебіг з тривалими ремісіями. При ранньому виявленні та адекватному лікуванні можливо позбавити хворого від пухлини. Для діагностики і щоб виявити вірус епштейна проводять гістологічне дослідження, біопсію, ПЛР, молекулярну гібридизацію.