Вірус Епштейн-Барра у дорослих: форми, симптоми, лікування
Фото вірусу під мікроскопом
Вірус Епштейн-Барра (ВЕБ) у дорослих людей здатний викликати комплекс серйозних захворювань, включаючи злоякісні утворення і нервові патології. ВЕБ-інфекція відноситься до герпевирусному типу, і може перебувати в організмі носія довгий час, маючи свою ДНК і впливаючи на клітинну структуру. Діагностується герпес Епштейн-Барра на тлі загального нездужання, появи шкірних висипань і ряду інших патологічних змін в організмі. Симптоми, що супроводжують активацію інфекції, полягають у вираженому психологічний дискомфорт, погіршення самопочуття. Разом з цим захворюванням часто зустрічається оперізувальний та лабіальний герпес. На сьогодні патологія Епштейн-Барра вивчена недостатньо, немає діагностики, точно визначає її наявність в організмі дорослої людини, але є клінічні випадки, доводять небезпеку перебування інфекції в організмі.
ВЕБ здатний провокувати розвиток гострого мононуклеозу і карциноми, крім того, формує сприятливі умови для появи злоякісного процесу в організмі жінок. Діагностика на цитомегаловірус igg і ПЛР дозволяє виявити закономірність розвитку гострої інфекції у дорослих, але хронічна інфекція, викликана вірусом Епштейн-Барра, залишається для сучасної медицини загадкою.
Опис інфекції
Захворювання, спровоковані інфекцією Епштейн-Барр, стосуються гінекологічної, інфекційної, терапевтичної, педіатричної та онкологічної області. З хворими проводить роботу інфекціоніст і профільний лікар, залежно від розвиненого недуги, бо це захворювання, як і герпес відноситься до найбільш поширених патологій. Статистика показує, що ця хвороба діагностується у 90% населення, а джерелом інфекції виступає хворий, виділяє патологічні мікроорганізми разом зі слиною і слизом носоглотки. Зараження відбувається повітряно-крапельним, статевим шляхом, а також при переливанні крові, що за ступенем поширеності ставить цю інфекції поряд з грипом і вітрянку.
Вірус Епштейна — Барр
Пряме зараження дорослих відбувається при тісній взаємодії: при поцілунку і незахищеному сексуальному контакті. Існує ризик зараження через загальні предмети гігієни, посуд, білизна. Наявність інфекції у жінок може призвести до внутрішньоутробного зараження дитини.
Клінічні симптоми інфекції слабо виражені або інфекція протікає абсолютно безсимптомно, поступово руйнуючи клітинні структури. У рідкісних випадках після зараження розвивається герпес, і з’являються симптоми гострого мононуклеозу. Інкубаційний період триває в середньому від 5 до 15 днів, хворий скаржиться на симптоми підвищення температури, загальне нездужання, слабкість, головний біль, першіння в горлі. Тривалий час захворювання може виявлятися тільки болем у горлі і апатичним станом, що у дорослих вказує на ряд інших захворювань. З метою підтвердження або виключення зараження проводиться ПЛР та діагностика на цитомегаловірус igg.
Супутні симптоми зараження Епштейн-Барра:
- Збільшення лімфатичних вузлів, зокрема шийних.
- Клінічні прояви тонзиліту
- Розвиток специфічного гепатиту, рідше розвивається жовтяниця.
У різних країнах фіксуються відмінні клінічні симптоми ураження інфекцією Епштейн-Барр: в Америці, Європі захворювання протікає з підвищенням температури і розвитком важкого тонзиліту; в Китаї на тлі інфекції нерідко розвивається рак носоглотки; в Африці поширене таке ускладнення інфекції, як злоякісне утворення щелепи.
Клінічні прояви
Фото
Епштейн-Барр, як і герпес перебуває в організмі постійно, повністю його усунути неможливо, лікування спрямоване тільки на профілактику ускладнень. Це призводить до того, що відсутність підтримуючого лікування призводить до розвитку різних патологій, в той час як сильний організм з адекватною імунною системою не дозволяє інфекції активуватися і відбувається одужання.
Інфекція у дорослих може протікати за наступними варіантами:
- Нетривалий погіршення самопочуття, потім повне одужання без негативних наслідків для організму. Якщо на цьому етапі вдалося провести діагностику на цитомегаловірус igg і ПЛР, і проведено противірусне лікування, ризик рецидиву Епштейн-Барра мінімальний.
- Проявляються симптоми хронічної інфекції в організмі, стан нестабільний. При проведенні діагностики інфекція виявляється в слині. На цьому етапі дорослий людина є лише носієм.
- Розвиток рецидивуючої інфекційної патології, що супроводжується неспецифічними симптомами: підвищується температура тіла, з’являється герпес. Може розвиватися мононуклеоз. У запущених випадках відбувається поразка центральної нервової системи, серця, нирок і печінки, з’являються симптоми імунодефіциту. У жінок часто з’являється бактеріальна інфекція, грибкові ураження шкіри та слизової оболонки, патології шлунково-кишкового тракту.
- Поява аутоімунних захворювань: червоний вовчак, лейкоплакія язика, ревматоїдний артрит.
- Розвивається синдром хронічної втоми.
Протягом патології після проведення ПЛР та аналізу на цитомегаловірус igg залежить від стану імунної системи, генетичної схильності до герпетичної інфекції.
Форми захворювання
Фото: Вірус у роті
Хронічний перебіг інфекції у дорослих супроводжується рецидивуючим характером захворювання. У хворих виявляються симптоми постійної втоми, депресивного стану, підвищується потовиділення, виникає хворобливість у м’язах та м’язова слабкість, симптоматичне лікування яких не дає позитивних результатів. Супутніми проявами виступають дерматологічні висипання, грибкове ураження, першіння в горлі, головного болю.
Для запущеного перебігу патології характерні психоемоційні порушення, запаморочення, порушення пам’яті і концентрації уваги. Симптоматичний комплекс присутній не постійно, а має хвилеподібний характер. На тлі Епштейн-Барр нерідко розвиваються інші запальні або інфекційні патології: генітальний герпес, грибкове ураження слизової оболонки статевих губ, запалення гортані та інших органів дихальної системи.
Лікування Епштейн-Барр
Комплексне лікування інфекції включає застосування противірусних препаратів, загальнозміцнюючих та імуномодулюючих засобів.
Симптоматична схема лікування складається з наступних етапів:
Схеми лікування індивідуальні для кожного хворого, що залежить від патології, що виникла на тлі інфекції. Якщо для одного пацієнта достатньо лікування народними рецептами, то іншим хворим доведеться пройти серйозне етіологічне і симптоматичне лікування.
Лікування народними засобами інфекційного мононуклеозу проводиться паралельно з медикаментозними препаратами. Фахівець може порекомендувати застосування безсмертника, звіробою, ромашки, шавлії, тобто трав, що володіють протизапальною та заспокійливою дією. Лікування будь-якими народними рецептами безпечно, бо може проводитися в домашніх умовах. Лікарі інфекціоністи, імунологи та терапевти рекомендують пити брусничний чай для зняття ознак інтоксикації. Позитивними властивостями володіє також липовий і чорний чай з лимоном.