Вірус Епштейн-Барра у дорослих: форми, симптоми, лікування

Фото вірусу під мікроскопом

Вірус Епштейн-Барра (ВЕБ) у дорослих людей здатний викликати комплекс серйозних захворювань, включаючи злоякісні утворення і нервові патології. ВЕБ-інфекція відноситься до герпевирусному типу, і може перебувати в організмі носія довгий час, маючи свою ДНК і впливаючи на клітинну структуру. Діагностується герпес Епштейн-Барра на тлі загального нездужання, появи шкірних висипань і ряду інших патологічних змін в організмі. Симптоми, що супроводжують активацію інфекції, полягають у вираженому психологічний дискомфорт, погіршення самопочуття. Разом з цим захворюванням часто зустрічається оперізувальний та лабіальний герпес. На сьогодні патологія Епштейн-Барра вивчена недостатньо, немає діагностики, точно визначає її наявність в організмі дорослої людини, але є клінічні випадки, доводять небезпеку перебування інфекції в організмі.

ВЕБ здатний провокувати розвиток гострого мононуклеозу і карциноми, крім того, формує сприятливі умови для появи злоякісного процесу в організмі жінок. Діагностика на цитомегаловірус igg і ПЛР дозволяє виявити закономірність розвитку гострої інфекції у дорослих, але хронічна інфекція, викликана вірусом Епштейн-Барра, залишається для сучасної медицини загадкою.

Опис інфекції

Захворювання, спровоковані інфекцією Епштейн-Барр, стосуються гінекологічної, інфекційної, терапевтичної, педіатричної та онкологічної області. З хворими проводить роботу інфекціоніст і профільний лікар, залежно від розвиненого недуги, бо це захворювання, як і герпес відноситься до найбільш поширених патологій. Статистика показує, що ця хвороба діагностується у 90% населення, а джерелом інфекції виступає хворий, виділяє патологічні мікроорганізми разом зі слиною і слизом носоглотки. Зараження відбувається повітряно-крапельним, статевим шляхом, а також при переливанні крові, що за ступенем поширеності ставить цю інфекції поряд з грипом і вітрянку.

Вірус Епштейна — Барр

Пряме зараження дорослих відбувається при тісній взаємодії: при поцілунку і незахищеному сексуальному контакті. Існує ризик зараження через загальні предмети гігієни, посуд, білизна. Наявність інфекції у жінок може призвести до внутрішньоутробного зараження дитини.

Клінічні симптоми інфекції слабо виражені або інфекція протікає абсолютно безсимптомно, поступово руйнуючи клітинні структури. У рідкісних випадках після зараження розвивається герпес, і з’являються симптоми гострого мононуклеозу. Інкубаційний період триває в середньому від 5 до 15 днів, хворий скаржиться на симптоми підвищення температури, загальне нездужання, слабкість, головний біль, першіння в горлі. Тривалий час захворювання може виявлятися тільки болем у горлі і апатичним станом, що у дорослих вказує на ряд інших захворювань. З метою підтвердження або виключення зараження проводиться ПЛР та діагностика на цитомегаловірус igg.

Супутні симптоми зараження Епштейн-Барра:

1. Збільшення лімфатичних вузлів, зокрема шийних.
2. Клінічні прояви тонзиліту
3. Розвиток специфічного гепатиту, рідше розвивається жовтяниця.

У різних країнах фіксуються відмінні клінічні симптоми ураження інфекцією Епштейн-Барр: в Америці, Європі захворювання протікає з підвищенням температури і розвитком важкого тонзиліту; в Китаї на тлі інфекції нерідко розвивається рак носоглотки; в Африці поширене таке ускладнення інфекції, як злоякісне утворення щелепи.

Клінічні прояви

Фото

Епштейн-Барр, як і герпес перебуває в організмі постійно, повністю його усунути неможливо, лікування спрямоване тільки на профілактику ускладнень. Це призводить до того, що відсутність підтримуючого лікування призводить до розвитку різних патологій, в той час як сильний організм з адекватною імунною системою не дозволяє інфекції активуватися і відбувається одужання.

Інфекція у дорослих може протікати за наступними варіантами:

1. Нетривалий погіршення самопочуття, потім повне одужання без негативних наслідків для організму. Якщо на цьому етапі вдалося провести діагностику на цитомегаловірус igg і ПЛР, і проведено противірусне лікування, ризик рецидиву Епштейн-Барра мінімальний.
2. Проявляються симптоми хронічної інфекції в організмі, стан нестабільний. При проведенні діагностики інфекція виявляється в слині. На цьому етапі дорослий людина є лише носієм.
3. Розвиток рецидивуючої інфекційної патології, що супроводжується неспецифічними симптомами: підвищується температура тіла, з’являється герпес. Може розвиватися мононуклеоз. У запущених випадках відбувається поразка центральної нервової системи, серця, нирок і печінки, з’являються симптоми імунодефіциту. У жінок часто з’являється бактеріальна інфекція, грибкові ураження шкіри та слизової оболонки, патології шлунково-кишкового тракту.
4. Поява аутоімунних захворювань: червоний вовчак, лейкоплакія язика, ревматоїдний артрит.
5. Розвивається синдром хронічної втоми.

Протягом патології після проведення ПЛР та аналізу на цитомегаловірус igg залежить від стану імунної системи, генетичної схильності до герпетичної інфекції.

Форми захворювання

Фото: Вірус у роті

Хронічний перебіг інфекції у дорослих супроводжується рецидивуючим характером захворювання. У хворих виявляються симптоми постійної втоми, депресивного стану, підвищується потовиділення, виникає хворобливість у м’язах та м’язова слабкість, симптоматичне лікування яких не дає позитивних результатів. Супутніми проявами виступають дерматологічні висипання, грибкове ураження, першіння в горлі, головного болю.

Для запущеного перебігу патології характерні психоемоційні порушення, запаморочення, порушення пам’яті і концентрації уваги. Симптоматичний комплекс присутній не постійно, а має хвилеподібний характер. На тлі Епштейн-Барр нерідко розвиваються інші запальні або інфекційні патології: генітальний герпес, грибкове ураження слизової оболонки статевих губ, запалення гортані та інших органів дихальної системи.

Лікування Епштейн-Барр

Комплексне лікування інфекції включає застосування противірусних препаратів, загальнозміцнюючих та імуномодулюючих засобів.

Симптоматична схема лікування складається з наступних етапів:

Схеми лікування індивідуальні для кожного хворого, що залежить від патології, що виникла на тлі інфекції. Якщо для одного пацієнта достатньо лікування народними рецептами, то іншим хворим доведеться пройти серйозне етіологічне і симптоматичне лікування.

Лікування народними засобами інфекційного мононуклеозу проводиться паралельно з медикаментозними препаратами. Фахівець може порекомендувати застосування безсмертника, звіробою, ромашки, шавлії, тобто трав, що володіють протизапальною та заспокійливою дією. Лікування будь-якими народними рецептами безпечно, бо може проводитися в домашніх умовах. Лікарі інфекціоністи, імунологи та терапевти рекомендують пити брусничний чай для зняття ознак інтоксикації. Позитивними властивостями володіє також липовий і чорний чай з лимоном.