Краснуха — причини, симптоми, лікування, ускладнення, профілактика

Краснуха або німецька кір-вірусне захворювання, джерелом якого є інфекційний агент Rubella virus сімейства Togaviridae, роду Rubivirus. Ця недуга відомий з давніх часів, але його довго асоціювали з іншими інфекціями, що протікають з висипаннями. У 1740 р. з’явилося перше опис клінічного перебігу, зроблене німецьким лікарем. Своє початкове визначення, краснуха отримала в 1881 р., завдяки англійським дослідникам. У 1938 р. японськими вченими досвідченим шляхом було доведено вірусна етимологія інфекції. Широкий резонанс у медичних наукових колах викликало опис австрійського вченого наслідків внутрішньоутробного ураження краснуху в 1941 р., що посприяло подальшому дослідженню хвороби. Офіційно Rubella virus, викликає краснуху був виділений у 1961 р. Після перенесеної інфекції виробляються стійкі антитіла до вірусу.

Способи зараження

Захворювання контагіозне, джерело зараження – хвора людина, в інкубаційній фазі і під час прояву висипки, протягом тижня. Вірус продовжує бути активним і передається майже місяць. При гострій формі ще до появи симптомів відбувається виділення інфекційного агента. Зараження передається декількома способами:
 

Вірусоносії, без клінічної симптоматики також здатні заражати оточуючих. Краснуха контагиозна і при хронічній формі. У зовнішній атмосфері вірус швидко деактивується, під впливом сонячних променів, високих температур, дезінфекції, але зберігаючи свої властивості після заморожування. Вірус найчастіше вражає дітей молодшого та шкільного віку. У дитини до півроку зберігаються захисні антитіла матері. При вродженої формі заразність зберігається два роки після народження дитини.

Клінічні прояви, симптоми

Краснуха проявляє симптоми аналогічні простудних захворювань: з’являється головний біль, лихоманка, запалення слизових тканин очей та носа, млявість. Рожева округлої форми висип, окидивающая все тіло, з характерною локалізацією на ліктьових, колінних суглобах, спині, стегнах є першим вісником інфекції.

Як відрізнити краснуху від інших хвороб, відмітні ознаки:
 

Класифікація краснухи

За своїм клінічним перебігом краснуха підрозділяється:
 
Типова форма – інкубаційний період до трьох тижнів. Вважається легким захворюванням, якщо протікає в дитячі роки. З віком хвороба переноситься складніше – більше виражена інтоксикація, очні запалення. У дорослих людей може викликати ураження суглобів (колінно-ліктьових, фалангових), болі в яєчках у чоловіків.
 
Атипова краснуха може проявлятися різноманітно – іноді виникає відразу з висипань, не маючи продромальні симптоми, без температури або без висипу. Буває прихований перебіг хвороби без клінічних ознак, наявність вірусу визначається лабораторним шляхом.
 
Вроджена форма – синдром вродженої краснухи виникає, якщо жінка була інфікована під час вагітності, характерні прояви класичної тріади: катаракта, глухота, порок серця.
 
Вагітним, які перенесли вірус до 16-го тижня виношування плоду, рекомендують аборт. Деякі ураження організму не діагностуються відразу після народження, виявлена пізніше. Патології розвитку мозку дитини викликають хронічний менінгоенцефаліт, зі слабкою симптоматикою, вираженої в сонливості, слабкості або, навпаки, надмірної збудливості. Може виникнути мікроцефалія.
 
Перші симптоми вродженої форми – геморагічні висипання, рясно локалізуються по всьому тілу. Характерні ознаки гемолітичної анемії, гепатиту з підвищеним білірубіном, інтерстиціальної пневмонії. Протягом року життя дитини більшість цих проявів зникає. Діти з вродженим синдромом відстають у рості, вазі, часто мають розумові і фізичні відхилення. Найчастіше до летального результату при вродженої інфекції призводять розвиток патологій серцево-судинної системи, мозку, розвиток сепсису.

Наслідки і ускладнення краснухи

Краснуха рідко викликає ускладнення. Якщо імунітет слабкий, після перенесеної інфекції можуть виникнути запалення в колінно-ліктьових, фалангових суглобах, проявляючись болем, набряком. Також, продромальні ознаки можуть сприяти розвитку ангіни, пневмонії, тромбоцитопенічної пурпури, отиту.
Запалення оболонок мозку (менінгоенцефаліт, енцефаліт), як наслідок краснухи, трапляються рідко, але протікають дуже важко і несприятливо.
 
В основному вся тяжкість наслідків проявляється у вагітних жінок, не надаючи істотного впливу на майбутню матір, але викликаючи тяжкі ускладнення у дитини (залежно від терміну вагітності) — аномалії розумово-фізичного розвитку, до мертвонародження, викидня, завмерлої вагітності.

Діагностика краснухи

Діагностика дуже важлива в ефекті лікування та прогноз хвороби на майбутнє. Щоб виявити антитіла краснухи в організмі проводять лабораторне дослідження крові. Особливо це важливо у жінок, що чекають дитину.

Серологічний аналіз

Діагностичний результат на імуноглобуліни M і G може багато розповісти – при розвитку хвороби відбувається збільшення їх титру. Визначення IgM проводять не пізніше 10-12 днів з початку інфекції. Якщо титр підвищується більше, чим у чотири рази – діагностують краснуху. Діагностика проводиться і в профілактичних цілях у вагітних, які контактували з інфікованими, якщо Ід визначений відразу – в організмі є захисні антитіла. IgG зберігаються на все життя, проявляючи захист щодо краснухи. IgM – високий показник на 14-21 день, знаходиться в крові недовго і через місяці зникають.

Вірусологічне дослідження

Проводять на виявлення інфекційного агента в організмі. Вірус в організмі можна визначити тільки під час його активності, через 1-2 тижні від початку хвороби. Аналіз інформативний до появи висипань, що викликає певну складність, так як пацієнти звертаються в медустанови при всіх клінічних проявах. Дослідження проводять як на крові, так і на виділеннях. Кров досліджують при внутрішньоутробному зараженні, у новонароджених дітей. Також аналізують виділення носа, ротової порожнини, навколоплідних вод у вагітних. Визначення вірусу лабораторним методом допомагає визначити точне захворювання.

Метод ПЛР

За допомогою полімеразної ланцюгової реакції можна виявити геном краснухи.

Диференціальне дослідження

Щоб виключити інші хвороби, клінічно подібні проводять симптоматичну порівняльну діагностику. Інфекцію диференціюють з алергією, мононуклеозом, кір, інфекційної еритемою, скарлатину.
 
Наприклад, при коровий вірус ознаки мають аналогію: висипання, катаральні прояви, температура. Відмінності в тому, що при кору лихоманка сильніше, висип локалізується поетапно, зовні яскравіше, зливається в осередки. Інфекція протікає складніше, чим при краснусі.
 
Також краснуху асоціюють з мононуклеозом – дослідження крові виявляє характерні йому моноклеари. Скарлатина відрізняється висипаннями, сильною лихоманкою, характерні симптоми Філатова і т. д. Алергія, ентеровірусна екзантема виключається шляхом дослідження лімфовузлів, анамнезом розвитку проявів.

Лікування краснухи

Краснуха не має специфіки в лікуванні. Під час інфекції необхідно:
 

Профілактика краснухи

Щоб попередити хворобу необхідно проводити вакцинацію. Механізм якої полягає в інфікуванні вірусом в легкій формі, щоб активувати захисні антитіла. У період щеплення людина має обмежити контакти тиждень, до появи характерних клінічних проявів і після.
 
У висновку проводять аналіз крові на антитіла, якщо їх не виявляють – проводять повторну імунізацію. Вакцинація після першого року життя вважається специфічною, її повторюють у шестирічному віці, перед школою. Якщо дитячої імунізації не було проведено людини прищеплюють в підлітковому періоді. Жінкам, які планують дітей, до зачаття також проводять вакцинацію. Антитіла після імунізації активні 20 років, після рекомендується процедуру повторити. В першу чергу це необхідно жінкам, останній раз щеплених в дитячому віці.