Як починається стрептодермія – причини, форми, лікування, профілактика

Стрептодермія – це гостро протікає дерматологічне захворювання, яке розвивається під впливом стрептококової мікрофлори і супроводжується появою на поверхні шкіри висипань гнійного характеру. Ця патологія відноситься до групи піодермій – гнійних уражень шкірних покривів.

В основному від симптомів цієї хвороби страждають жінки і діти. Найчастіше стрептодермія зустрічається саме в дитячих колективах (дитячі садки, школи), що пояснюється високим ступенем контагиозности інфекції. Що стосується чоловіків, то у них подібне захворювання зустрічається рідко, однак, часті спалахи захворювання можна спостерігати в колективах закритого типу (в’язниці, військові частини). З чим же пов’язане виникнення даної патології і як починається стрептодермія? Давайте докладніше розглянемо причини розвитку цієї недуги.

У чому причина появи перших ознак хвороби?

Інкубаційний період для стрептодермії становить від 2-7 до 10 діб. Основним фактором, що впливає на виникнення симптомів даного захворювання, є стрептококова бактерія. Вона має здатність виділяти гіалуронові кислоти і різні токсини, за рахунок яких збільшується проникність судин в ураженій області. Це, в свою чергу, призводить до виходу плазми з судин і утворення набряку, на місці якого пізніше формуються бульбашки, заповнені запальним інфільтратом.

На розвиток цієї хвороби також впливають і певні стани людського організму, а саме:

Однак, заразна чи стрептодермія? Провівши безліч досліджень, вчені довели, що ця шкірна патологія здатна передаватися від зараженої людини до здорового контактно-побутовим шляхом. Але і тут є свої нюанси – інфікована людина може захворіти стрептодермией лише в тому випадку, коли у нього є вище перелічені передумови до цього.

Де найчастіше локалізуються висипання?

Симптоми стрептодермииСуществует декілька видів даної патології:

1. стрептококова заєда (інша назва — щілиноподібні імпетиго);
2. турніоль (панарицій);
3. бульозні імпетиго;
4. стрептококове імпетиго;
5. стрептококова (вульгарна) ектіма;
6. стрептококова попрілість.

У кожного типу стрептодермії є свої улюблені місця виникнення, при цьому не важливо, хто саме хворіє – дорослий або дитина. Так, стрептококова попрілість найчастіше вражає пахвові западини, завушні та межъягодичние складки, пахову зону. Турніоль локалізується в області нігтьової пластини, а заєда в кутах рота. Стрептококова форма імпетиго часто утворюється на обличчі, тулубі і кінцівках, а зоною прояви буллезного імпетиго є саме кисті рук, гомілки і стопи ніг. Для стрептококової эктими характерним є ураження шкіри сідничної області, а також верхніх і нижніх кінцівок. Але все-таки самою популярною зоною ураження при стрептодермії є лицьова область.

Хвороба швидко поширюється по всій поверхні тіла під впливом таких факторів, як часті расчеси пошкодженої області або потрапляння на неї вологи під час купання. Розвиток даного захворювання в шкірних складках (завушні, пахові, пахвові і т. д.) обумовлено надмірним потовиділенням і підвищеною продукцією шкірного сала в цих місцях. Дуже часто в таких зонах стрептодермія виникає у людей, які страждають ожирінням або цукровий діабет.

Методи діагностики

Головним критерієм для діагностики в даному випадку виступає клінічна картина, характерна для стрептодермії, а також перебування інфікованої людини у вогнищі масового ураження.

Для того щоб підтвердити діагноз, знадобиться мікроскопічний аналіз і бактеріологічне дослідження мазка. При бактеріологічному вивченні матеріалу, взятого при зіскобі, виявляють бактерії стрептокока. Мікроскопічний аналіз проводиться безпосередньо перед початком лікування. У тому випадку, якщо хворий проводив самостійне лікування захворювання, використовуючи антибактеріальні засоби для зовнішнього застосування, мікроскопічний аналіз може і не визначити наявність інфекції. У такій ситуації діагноз ставиться на підставі клінічних симптомів.

Необхідно провести диференціальну діагностику стрептодермії з атопічним дерматитом, кропив’янку, екзему, висівкоподібному лишаєм, іншими пиодермиями. З цією метою проводиться ретельний опитування хворого, виключається контакт з алергеном.

Якщо хвороба характеризується хронічним перебігом і частими рецидивами, додатково проводять обстеження органів травного тракту, яке включає:

Як починається стрептодермія? — стадії розвитку

Стрептодермія на обличчі у дітей і взрослихТак як же починається стрептодермія? У місці приєднання інфекції (найчастіше на шкірі рук та обличчя) виникають невеликі цятки з червонуватим відтінком. Через певний період часу (1-2 доби) на місці плям утворюються фліктени (бульбашки), заповнені гноєм і оточені запальним обідком яскраво-червоного кольору. По мірі прогресування хвороби бульбашки розростаються і розкриваються, поруч виникають нові висипання. Лопнув міхур покривається жовто-коричневої або сірої скоринкою, під якою, після порушення її цілісності, можна виявити эрозированную поверхню шкіри.

Виділяють три стадії розвитку стрептодермії:

1. Бульозна стадія – характеризується появою дрібних бульбашок, область поразки обмежена, невеликих розмірів.
2. Небуллезная стадія – спостерігається ураження глибоких шарів шкіри, фліктени погано і довго гояться, після їх розтину утворюються виразки.
3. Перехід хвороби в хронічну форму.

Іноді зустрічається суха форма стрептодермії, клінічні ознаки якої трохи відрізняються від вищеописаних симптомів. При сухому типі захворювання, на поверхні шкіри обличчя, спини, верхніх і нижніх кінцівок утворюються рожеві плями, діаметром від 2-4 див. Вони покриті дрібними сіруватими лусочками, які відокремлюються, викликаючи лущення. Головною відмінністю цієї форми хвороби є відсутність характерних мокнучих фліктен, які утворюються вкрай рідко.

Форми стрептодермії

Існує гостра і хронічна форма даної патології. Гостра форма стрептодермії може бути поверхневої або глибокої. Хронічна форма захворювання розвивається у разі неправильного або несвоєчасного лікування – через певний період часу дрібні бульбашки починають зливатися один з одним, вражаючи всі великі ділянки тіла. Можливо поява лихоманки, свербежу і лімфаденіту.

Для хронічної форми стрептодермії характерним є рецидивуючий перебіг з утворенням великих запальних вогнищ (від 5 до 10 см в діаметрі). В даному випадку хвороба прогресує під впливом таких факторів, як зниження імунітету, цукровий діабет, переохолодження, постійні травми і відкриті рани на поверхні шкіри. Важким ускладненням даної форми захворювання може стати мікробна екзема.

Можливі наслідки та ускладнення

Стрептодермія часто приймає ускладнений перебіг, якщо пацієнт має схильність до алергічних реакцій. Поряд з алергією, неправильне і несвоєчасне терапія призводить до розвитку підвищеної чутливості шкіри до стрептококової мікрофлори. Зміна чутливості шкірних покривів може стати причиною виникнення таких ускладнень:

Ускладнення цієї патології у дорослих, як правило, досить важкі, вимагають серйозного лікування і тривалого періоду реабілітації.

Заходи профілактики

Щоб не допустити розвитку стрептодермії, потрібно дотримуватися норм особистої гігієни. При виникненні на шкірі укусів комах або інших травм необхідно відразу ж обробити місце ушкодження антисептичним розчином. Також, різні патології внутрішніх органів повинні бути вчасно й правильно проліковані.

Важливо! Слід знати, що набагато легше попередити появу симптомів стрептодермії, чим згодом витрачати здоров’я і сили на лікування цього захворювання або його наслідків. Саме тому, так важливо піклуватися про здоров’я і зміцнення захисних сил свого організму.