Герпетиформний дерматит Дюринга — причини, симптоми, лікування
Герпетиформний дерматит (дерматит Дюринга)є хронічним захворюванням дерми. Його походження до кінця не вивчено. Проявляється довгостроковими плином, що виникають рецидивами, викликають свербіння поліморфну висип. Це можуть бути бульбашки, пухирі, уртикарний елементи, папули, еритематозні плями, які зливаються і утворюють освіти у вигляді кілець, півкілець і гірлянд.
Герпетиформний дерматит становить 0,2–1,4 % від усіх захворювань шкірних покривів. Дерматит частіше схильні чоловіки у віці від 15 до 60 років. При його виникненні в дитинстві, захворювання, як правило, зникає в пубертатний період.
Захворювання вперше було виявлено і описано філадельфійським дерматологом Duhring в ХІХ столітті на ім’я якого і було названо (дерматит Дюринга).
Причини захворювання
Точні причини захворювання до кінця не встановлені, але вчені припускають, що захворювання виникає при:
Захворювання може провокуватися щепленнями вакциною, нервовою і фізичною перевтомою, токсимией, лімфогранулематозом.
Клінічна картина
Симптоми дерматиту Дюрінга
Висипання, що супроводжуються нестерпним свербінням, підвищення температури, слабкість, дискомфорт і емоційні збої – все це може вказувати на Герпетиформний дерматит Дюринга. При цьому спостерігається ненормальна робота шлунка. Кал набуває жирну консистенцію і сірий колір.
Поява висипки можливо на будь-якій ділянці шкірного покриву тіла, крім долонь і ступень. Частіше уражається шкіра в ліктьових і колінних западинах. Потилиця, лопатки й сідниці схильні висипань рідше. На долонях можливий экхимоз і петехії. На слизові оболонки хвороба практично не впливає. Іноді в роті можуть виникати бульбашки, поступово переходять у ерозію.
Округлі еритематозні плями набувають різкі межі. Гладка поверхня дерми в результаті розчісування покривається серозними і кровоточать корочками. Вбираючи в себе потовиділення розширених судин, вони набувають зовнішність пухирів, які починають рости, зливаються в освіти з рожево-синюшним кольором. Іноді ця стадія захворювання відсутня.
Бульбашки з серозною рідиною покриті щільною оболонкою і являють собою везикули (дрібні елементи) або бульозні висипання (діаметр більше 2 см) і викликають сильний свербіж. При приєднанні інфекції, вміст пухирів каламутніє. Через деякий час висипання починають розкриватися. В цих зонах відбувається утворення виразок і ерозій, поступово покриваються кіркою, під якою починає гоїтися шкіра. Свербіж зменшується.
Цим герпетиформний дерматит Дюринга не закінчується, починається його хронічна стадія. Рецидив проявляється протягом найближчого року.
Виходячи з типу висипань, герпетиформний дерматит підрозділяється на:
Атипова форма захворювання видається экзематоидним, строфулоидним, трихофитоидним та іншими дерматитами.
Відмінність герпетиформного дерматиту від герпесу
Герпетиформний дерматит Дюринга і герпетичний везикулярний (герпес) дуже схожі своїми проявами, однак, ці захворювання не ідентичні.
Герпетичний везикулярний дерматит, на відміну від першого, має вірусне походження. Крім того, герпетичний дерматит має тривалу ремісію і виліковується повністю. Правильний діагноз здатний винести виключно дерматолог.
Діагностика
Герпес на руках
Лікування герпетиформного дерматиту
У зв’язку з недостатньою вивченістю факторів, що викликають герпетиформний дерматит, боротьба із захворюванням значно ускладнена. Мета лікування – поліпшити стан хворого, полегшити перебіг захворювання і збільшити тривалість ремісії. Для вжиття заходів проти дерматиту лікар-дерматолог дотримується визначеної тактики:
Герпетифромний дерматит Дюринга лікується за допомогою антибактеріальних препаратів, мазей і кремів, що містять сірку. У важких випадках застосовуються кортикостероїди. Антигістамінні препарати суттєво знижують прояви сверблячки. Також рекомендуються засоби, що сприяють загоєнню і відновленню пошкоджених тканин.
Місцеве лікування включає прийняття розслаблюючі ванни з марганцівкою, обробку розкритих бульбашок зеленкою і фукорцином.
Для лікування герпетифромного дерматиту використовуються засоби народної медицини, які містять антигістаміни, знімають запалення і загоюють ранки. До них відносяться: обліпиха, горець пташиний, омела, нагідки лікарські, фіалка триколірна, спориш, ялівець і солодка.
Для зміцнення імунітету в період хвороби корисні аралий і левзею. Настоянки і відвари з цих рослин мають хорошим ефектом при внутрішньому застосуванні.
Разом із застосуванням лікарських засобів, необхідно дотримуватися дієти. З меню виключаються:
Полегшити перебіг захворювання допоможуть:
При наявності симптомів герпетифромного дерматиту Дюрінга необхідно звернутися до лікаря–дерматолога. Це хронічне захворювання може бути наслідком більш важких патологій.